Бюджет-2019: один трильйон доходів і “двохтрильйонні” побажання видатків

Цього року Верховна Рада побила рекорд за обсягом поданих поправок до проекту держбюджету. За словами глави фінансового відомства Оксани Маркарової, “вартість” правок до другого читання становить сьогодні 2 трлн 200 млрд грн. По суті, депутати розмахнулися на ще один+один бюджет.

Хоча навіть для виконання поданого Мінфіном та ухваленого в першому читанні документу, існує купа ризиків. Зокрема, серед потенційно негативних «зовнішніх» чинників – відсутність чіткого алгоритму співпраці з МВФ, «розмитість» перспектив отримання фінансування від Світового банку і ЄС, а також пов’язаних із цим можливостей отримання комерційних запозичень. Таким чином, «під питанням» спроможність країни розрахуватися зі своїми боргами і, навіть, покрити можливе перевищення обсягів бюджетного дефіциту. Між тим, можливості для економічного зростання в 2019 році закладаються, як у 2018 році та попередніх два роки. З огляду на те, що ВВП України в II кварталі 2018 року зріс на 3.8%, закладені в проекті бюджету економічні індикатори, зокрема – приріст ВВП на рівні 3% за умови інфляції 7,4% є реальним, вважає голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин.

Головний ризик – отримати занадто «роздутий» бюджет

Водночас для подальшого росту зберігаються значні ризики, у тому числі: через можливе погіршення ситуації у міжнародній торгівлі, спричинене торговими війнами. У зв’язку з цим можливе й зниження попиту на продукцію українського експорту. Що стосується «внутрішніх» ризиків, то, поміж з іншим, йдеться і про невизначеність зі співпрацею з МВФ, і про «перспективи» рулетки з ухваленням/неухваленням закону про податок на виведений капітал. Останнє рішення вже нагадує гру в пінг-понг, коли обіцянки та відмови чергуються мов подача м'ячика – вчора одне, сьогодні – інше, і так по колу.

Президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак нагадує, що основним побоюванням відносно нової системи оподаткування прибутків є те, що в перший рік справляння нового податку коштів вдасться зібрати менше, аніж податок на прибуток, замість якого його планують впровадити. І тому на сьогодні усі контраргументи противників ПнВК зводяться до неможливості знайти замінники.

А тим часом Верховна Рада відхилила законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок деяких податків". Тобто парламентарії не підтримали пропозицій підвищити ставки акцизного, екологічного податків та рентної плати за використання радіочастот на 9% відповідно до прогнозного рівня інфляції. Хоча за розрахунками Мінфіну, підтримання відповідних ініціатив могло принести до Держбюджету-2019 майже 6,5 млрд грн. Отже, і ці кошти доведеться «шукати» деінде.

«Каменем спотикання» при розгляді бюджетних законопроектів завжди стає намагання збільшити соціальні видатки – підвищити прожитковий мінімум, мінімальну зарплату, пенсії та інші виплати. Очікується, що у процесі розгляду Основного кошторису можуть «роздути» таку статтю видатків як «Субвенція на соціально-економічний розвиток», коштів на яку Мінфін взагалі не передбачив. Але для парламентаріїв ця субвенція політично важлива (особливо, у рік виборів). Адже дозволяє фінансувати проекти розвитку у виборчих округах. Тому, відповідно до запропонованих народними обранцями поправок, на це може знадобитися додатковий ресурс – до 10 мільярдів гривень. Високий і ризик невмотивованого збільшення видатків на підтримку аграріїв.

«Ризик отримати занадто «роздутий» бюджет величезний - навіть, якщо намагатися задовольнити десяту частину «двохтрильйонних побажань» народних обранців, внесених у формі поправок. Адже перед виборами кожна група намагається отримати якісь вигідні для свого електорату преференції за рахунок інших громадян України, перерозподіливши бюджетний пиріг. Цілком виправдані як побоювання щодо невмотивованого перерозподілу наявних коштів, так і ризик того, що частину доходів просто «намалюють». А про реальні можливості виконання ніхто не думатиме», – вважає Тарас Козак.

Хто шукає гроші, не граючись, той їх знайде

До речі, на тлі численних «забаганок» народних обранців нині лунають лише поодинокі пропозиції щодо реальних джерел наповнення доходної частини Основного кошторису. Про одну із таких ініціатив у коментарі Укрінформу розповів народний депутат від БПП, член бюджетного комітету парламенту Сергій Рудик, Він пропонує уряду розглянути додаткові джерела наповнення державної казни, щонайменше, на 13 млрд грн. Мова, зокрема, про легалізацію ігорного бізнесу.

«Я запропонував три додаткових джерела наповнення бюджету, які, на мою думку, уряд не врахував, подаючи проект бюджету на 2019 рік. Це 7,5 млрд грн зекономлених коштів від спецконфіскації майна. Мінімум 300 млн грн від здачі державного майна в оренду та понад 5 мільярдів – від легалізації ігорного бізнесу, який після заборони 2009 року досить потужно працює в тіні», – зазначив Сергій Рудик. При цьому депутат наголосив, що надходження від оренди держмайна можуть бути значно більшими. Адже з року в рік в Україні зривається приватизація, а великі державні комплекси при цьому за копійки здають в оренду приватним структурам.

Також депутат переконаний: у зв’язку з необхідністю сплачувати величезні зовнішні борги та із дефіцитом коштів на соціальні програми, освіту та інші стратегічні для держави галузі, необхідно негайно схвалити закон про легалізацію ігорного бізнесу. Адже, незважаючи на те, що уряд підготував відповідний законопроект ще у 2015-му році, цей документ так і не став для влади пріоритетним.

«Цей важливий законопроект, який би міг уже щонайменше два роки «працювати на Україну», лежить у Верховній Раді «мертвим вантажем». І навіть, на за засіданнях Погоджувальної ради про нього ніколи не згадують», – додав депутат, зазначивши, що така ситуація змусила його нещодавно подати документ на нову реєстрацію у парламенті – уже від свого імені.

Водночас Рудик погоджується, що легалізація ігорного бізнесу потребуватиме встановлення жорстких правил ведення такої діяльності та проведення роз’яснювальної роботи у суспільстві.

«Звичайно ж, треба пояснювати людям його необхідність, доводити, що через існування в країні цілих нелегалізованих сфер діяльності суспільство зазнає колосальних збитків. Багатьом противникам легалізації ігорного бізнесу я ставлю запитання – якщо американці, французи, німці, англійці, чехи та інші вважають діяльність казино та букмекерів цілком моральною і їхні бюджети отримують мільярди доларів, то чому українці, маючи проблеми з фінансуванням соціальної сфери та оборони, повинні думати по-іншому і втрачати ці мільярди? – дивується депутат.

Як приклад Сергій Рудик навів дані, згідно з якими у поданому урядом проекті бюджету на 2019 рік на освіту не вистачає ще 14,6 млрд грн, а на медицину – 12,1 млрд грн. Окрім того, для протидії Росії в Азовському морі прикордонникам на ремонт та оновлення катерів потрібно додатково 300 мільйонів гривень.

«300 млн. гривень – нібито невелика сума, та й то ми не можемо її «нашкребти». Тоді чому ж ми маємо втрачати доходи від легалізації казино та букмекерської діяльності? Це щонайменше 5 млрд грн.!», – сказав депутат, іще раз наголосивши, що в усьому світі ігорний бізнес працює у чіткому правому полі, від діяльності якого отримують користь як держави, так і їх громадяни. Адже до бюджетів скеровуються чималі податкові надходження, створюються нові робочі місця, стимулюється розвиток багатьох споріднених галузей економіки.

Владислав Обух, Марина Нечипоренко. Київ