У Луценка пояснили, що дасть Україні ратифікація Римського статуту

Про це заявив перший заступник генерального прокурора України Дмитро Сторожук у п'ятницю під час 40-го щорічного форуму транснаціональної мережі членів парламентів "Парламентарі за глобальні дії" та 10-ї Консультативної Асамблеї парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Повноцінна співпраця Генеральної прокуратури України з Міжнародним кримінальним судом може розпочатися лише після набуття чинності відповідних конституційних змін у частині визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду (МКС) та ухвалення ратифікаційного пакету. Необхідність ратифікації Римського статуту підтверджується взятими Україною міжнародними зобов'язаннями. Ратифікація у найближчому майбутньому Римського статуту дозволить розширити можливості Міжнародного кримінального суду для покарання винних за воєнні злочини та злочини проти людяності, вчинені на території Донецької та Луганської областей, а також в Автономній Республіці Крим", - сказав Сторожук.

Окрім того, за словами заступника генпрокурора, Венеціанська комісія підтримує Україну в питанні ратифікації Римського статуту. При цьому він підкреслив, що у разі ратифікації цього міжнародного договору найбільш суттєвих змін потребуватиме національне кримінальне законодавство, оскільки під юрисдикцію МКС поряд з воєнними злочинами та злочинами щодо геноциду підпадають злочини проти людяності, норми про які на сьогодні відсутні в Кримінальному кодексі України.

"Відповідно слід криміналізувати такі діяння як злочини проти людяності та воєнні злочини. Також існує необхідність внесення змін до законодавства щодо не застосування строків давності до злочинів, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду", - додав Сторожук.

Як повідомляв Укрінформ, Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але поки що не ратифікувала цей документ.