Від більшості бюджетних «хотєлок» нардепів «відбились». Але…
Законопроект №9000 «Про Державний бюджет України на 2019 рік» готовий до другого читання. Парламентарії можуть розглянути його уже в четвер. А до того мають час, аби ознайомитися із внесеними до документа змінами і визначитися з голосуванням. Нагадаю, детально про передбачені законопроектом джерела надходжень і основні видатки ми писали в матеріалі: «Бюджет – у Раді. Чи всі йому раді?» Тепер же Укрінформ вирішив проаналізувати, чим відрізняється доопрацьований законопроект від того, який Верховна Рада 18 жовтня ухвалила у першому читанні?
Як ідеться в Пояснювальній записці до документа, при доопрацюванні вдалося зберегти його збалансованість і спрямованість на розв’язання важливих для країни проблем. Зокрема, граничний обсяг дефіциту Державного бюджету, за розрахунками, не перевищить 90 мільярдів гривень. Це – менше 2,3% внутрішнього валового продукту (за даними Рахункової палати, номінальний ВВП у наступному році сягне майже 3 трильйонів 950 мільярдів гривень), що цілком задовольняє МВФ та інших наших міжнародних партнерів. Звісно ж, якщо депутати при подальших голосуваннях не спробують «протиснути» додаткові витрати. Адже як ми писали, для того, аби задовольнити вимоги поправок, які народні обранці подали до другого читання основного кошторису України, може знадобитися іще два «держбюджети». То й не дивно, що при підготовці законопроекту до другого читання більшість депутатських «хотілок» довелося залишити без задоволення. І це вже викликало бурхливу реакцію окремих парламентських сил, які почали оприлюднювати ледь не ультимативні умови щодо свого голосування за Основний фінансовий документ. Щоправда, частину пропозицій таки враховано (що задовольняє одних), але для цього довелося, з-поміж іншого, «урізати» окремі статті видатків (що могло «образити» інших). Отже, «заміс» у сесійній залі в четвер, коли документ планують розглянути у другому читанні, очікується «ще той» (якщо, звісно ж, депутати не домовляться між собою кулуарно, коли «платою» за підтримку документа будуть якісь інші, так би мовити «позабюджетні» вигоди і преференції).
Поки що замість 2 трильйонів 200 мільярдів гривень, які «нафантазували» автори тисяч депутатських поправок, витратну частину бюджету пропонують збільшити лише на «скромні» 18 мільярдів. . Настільки ж зросли і прогнозовані доходи бюджету-2019. Для тих, хто звик послуговуватися точними цифрами, конкретизуємо: передбачені у проекті держбюджету доходи на 2019 рік - 1 026 131,8 мільйонів гривень, видатки - 1 112 130 мільйонів. Ще 291,5 мільярдів гривень – ресурс місцевих бюджетів.
Як плануємо заробляти…
Щодо дохідної частини Основного кошторису, то, за новими розрахунками Мінфіну, її наповненню, зокрема, сприятимуть:
- Збільшення на 2,9 мільярда гривень (за рахунок уточнених очікуваних надходжень у 2018 році) від податку на прибуток підприємств,
- Зростання на 9 мільярдів гривень рентних платежів за користування надрами для видобування природного газу (що пов’язано з підвищенням ціни «блакитного палива» для побутових споживачів і виробників теплової енергії),
- Підвищення обсягів перерахувань до бюджету від діяльності Національного банку - на 2 мільярди,
- Очікуване збільшення власних надходжень бюджетних установ - на 1,4 мільярда гривень.
- Додатковий ресурс у зв’язку з ухваленням законопроекту за № 9260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Очікуваний приріст (насамперед, від підвищення акцизів на тютюнові вироби і екологічного податку - 5,2 мільярда гривень (але існують ризики, пов’язані із тим, що документ ухвалено лише у першому читанні – ред.).
- Позитивний баланс між додатковими коштами і витратами у зв’язку з ухваленням Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів». Очікуваний «плюс» - 950 мільйонів гривень.
- Надходження коштів від іноземних суб’єктів господарювання та організацій за окремими договорами у 2,8 мільярда гривень, які зарахують до спеціального фонду Державного бюджету.
І як витрачатимемо бюджетні кошти…
Доопрацьований проект бюджету передбачає збільшення видатків, зокрема, для таких потреб:
- Поповнення статутного капіталу уповноваженого суб’єкта господарювання з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі - 2 мільярди 820 мільйонів гривень,
- Мільярд гривень планують надати Міністерству оборони для забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних Сил (після вибухів на артскладах поблизу Ічні – більш ніж актуальна проблема). Головному управлінню розвідки Міноборони на забезпечення розвідувальної діяльності планують додатково надати 100 мільйонів гривень.
- Додатковий ресурс мають отримати і інші силові відомства. Зокрема, апарат Міністерства внутрішніх справ: на оплату праці – 250 мільйонів, на капітальні видатки – майже 33, для забезпечення поточної діяльності органів і установ – понад 118 мільйонів гривень. На грошове забезпечення співробітників Служби безпеки України додатково спрямують 150 мільйонів гривень, а працівників Управління державної охорони – 100. Службі зовнішньої розвідки на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців «перепаде» 30 мільйонів. Ще 100 мільйонів гривень - Генеральній прокуратурі (на капітальні видатки).
- Автори бюджетного законопроекту спробують «задобрити» і \народних обранців, від чиїх голосів залежить доля документа. Тож 207 мільйонів гривень пропонують додатково надати на законотворчу роботу парламенту. 79 мільйонів – на обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне і матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради. І така дивна, як на «непосвячену» людину стаття видатків - «парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини». За розрахунками Мінфіну, це має коштувати платникам податків майже 32 мільйони гривень.
- Також дається взнаки те, що на 2019 рік в Україні призначені президентські і парламентські вибори. Майже 100 мільйонів гривень планують додати на забезпечення роботи Державного реєстру виборців. При цьому задекларовану у іншій статті суму у 4,6 мільярда гривень, передбачених для Центральної виборчої комісії, збережено на тому ж рівні.
Серед видатків, на які вдалося знайти додатковий ресурс, є й такі:
- На діяльність Фонду Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді - 1 мільярд гривень.
- На оновлення матеріально-технічної бази закладів вищої освіти – 473 мільйони.
- На забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя – 476 мільйонів. Ще по кілька десятків мільйонів гривень «знайшли» додатково для фінансування Верховного, Вищого антикорупційного та інших спеціалізованих судів.
- Важливо, що чимало додаткових коштів має отримати медична галузь. Зокрема, понад 620 мільйонів гривень – для забезпечення медичних заходів у рамках окремих державних програм, 312 мільйонів – для діагностики і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров'я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах МОЗу, 90 мільйонів – на надання медпослуг медичними закладами, 280 мільйонів - на медичне обслуговування працівників Національної академії наук. 80 – для капітального ремонту адмінбудівлі, де розташована Національна служба здоров’я України. Ще 300 мільйонів пропонують спрямувати на лікування українців за кордоном (нагадаю, останнім часом в країні відбулося кілька акцій протесту у зв’язку із перманентною нестачею коштів на відповідну програму). Тож ініціатива Мінфіну – доволі своєчасна.
Як, безумовно, своєчасною буде і передбачена вперше за останнє десятиліття державна підтримка «Укрпошти». Цільове призначення 500 мільйонів гривень – винятково оплата праці листонош, які розносять пенсії. Адже останнім часом поштове відомство щосили намагається відкараскатися від цієї функції – мовляв, нерентабельно…
Серед важливих, хоча й незначних за обсягами, видатків - надання фінансової підтримки кримськотатарському каналу "АТР Т", зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів, закладів культури і охорони здоров'я, реконструкції мереж водопостачання, будівництва та реконструкції шкіл у місцях компактного проживання депортованих осіб. На це хочуть витратити 45 мільйонів гривень.
Підтримка місцевих громад
Аналізуючи фінансові перспективи 2019-ого року, не варто забувати, що приблизно чверть обсягів зведеного бюджету – місцеві кошториси. Прогнозовані обсяги їх наповнення при доопрацюванні законопроекту до другого читання збільшилися лише на «скромні» 400 мільйонів гривень. Зате сума, яку перерозподілятимуть для місцевих потреб через Державний бюджет, зросте на понад 5 мільярдів. Таким чином автори законопроекту розраховують збільшити субсидування місцевих громад за рахунок додаткових бюджетних надходжень. Зокрема, передбачено виплату субвенції у 1,5 мільярда гривень на втілення заходів з підвищення якості освіти. Ще 191 мільйон – медична субвенція місцевим бюджетам. 580 мільйонів гривень громади отримають на втілення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності. 200 мільйонів - субвенція з держбюджету на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, а також забезпечення житлом дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Передбачено і субвенцію місцевим бюджетам на будівництво мультифункціональних майданчиків для занять ігровими видами спорту - 200 мільйонів гривень. Стільки ж піде на підтримку обласних і районних центрів та міст обласного значення для будівництва нових, реконструкцію і капітальний ремонт існуючих спортивних п’ятдесятиметрових басейнів. Розмір субвенції на створення та ремонт спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах - 150 мільйонів.
Окрема стаття, яка з’явилася при підготовці проекту Основного кошторису до другого читання, - проектування та будівництво аеропорту «Придніпров’я» в містечку Солоне Дніпропетровської області. Цифра, що міститься у проекті Державного бюджету, - 200 мільйонів гривень. Але, за розрахунками, у цілому спорудження «повітряних воріт» коштуватиме один мільярд. Ці гроші також розраховують отримати від держави (напряму чи у вигляді субвенцій). Тож потенційно це – одна зі статей, довкола якої можуть виникнути суперечки при розгляді бюджетного законопроекту в сесійній залі. Адже завдяки міністрові інфраструктури Володимиру Омеляну та голові Дніпропетровської облради Глібу Пригунову, ця тема останніми днями набула широкого розголосу. Тож попіаритись на ній деяким нашим народним обранцям, як-то кажуть – «сам Бог велів»…
Довкола чого «ламатимуть списи» народні обранці?
Між тим, словесні баталії довкола проекту Основного державного кошторису з початку тижня активізувалися. Що й не дивно. Приміром, на засіданні Погоджувальної ради керівників парламентських комітеті і фракцій документ палко розкритикувала лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. І найбільше їй не сподобалися плани уряду витратити приблизно третину бюджетних доходів на погашення державного боргу:
«419 мільярдів гривень – це те, що вони хочуть забрати в держави і не витратити на її розвиток. Порівняйте з видатками на оборону – 85 мільярдів, чи доходами Пенсійного фонду – 120 мільярдів гривень», – наголосила пані Тимошенко. При цьому вона промовчала, що левова частка накопичених Україною боргів – «заслуга» її урядування... Парламентарій також закликала скасувати рішення про підвищення ціни на газ для побутових споживачів.
Про подібні умови голосування за бюджет заявили і в Радикальній партії Олега Ляшка. А ще політсила вимагає спрощення механізмів надання субсидій. І закликає змінити правління НАК «Нафтогаз» та повернути до бюджету багатомільйонні кошти, які керівництво компанії отримало як преміальні.
Різко розкритикували проект Держбюджету-2019 і в Опозиційному блоці. За день до свого виключення зі складу фракції тодішній її голова Юрій Бойко запевнив, що опозиціонери за жодних обставин не підтримуватимуть фінансовий документ у другому читанні.
Але лунають і більш конструктивні пропозиції. Зокрема, фракція «Народного фронту» наполягає на безумовному дотриманні зобов’язань щодо гарантування видатків на національну безпеку та оборону на рівні, не нижчому 5% ВВП. А також продовження втілення програм житлово-комунального субсидування і надання «теплих кредитів». Приблизно така ж позиція фракції БПП: передумова ухвалення Основного кошторису країни – повноцінне фінансування потреб армії та оборони, врахування пропозицій Президента щодо захисту населення через субсидування та спрощення їх призначення. А ще - збільшення фінансування сільської медицини і програм з лікування онкохворих дітей.
Нагадаю, що перед тим, як перейти до обговорення у сесійній залі проекту Державного бюджету-2019, парламентарії матимуть можливість «потренуватися» у красномовстві: адже повинні розглянути зміни до Бюджетного і Податкового кодексів України.
Владислав Обух. Київ
