Для визнання Голодомору геноцидом ознак достатньо – австрійський історик
Про це заявив в коментарі кореспонденту Укрінформу професор Інституту Східноєвропейської історії Віденського університету Вольфганг Мюллер.
"Багато авторитетних та відомих істориків (як в Україні та Росії, так і на Заході, як наприклад Норман Наймарк, Енн Епплбаум, Андреа Граціозі, Герхард Симон) переконливо доказують, що Голодомор має бути визнаний як геноцид з огляду на наступне: бажання Совєтів покарати селян в Україні і в інших частинах СРСР та заморити їх голодом; наміри Совєтів подавити український національних дух; постраждав високий відсоток українського народу і серед жертв була величезна кількість етнічних українців", - заявив він.
Австрійський історик додав, що аргумент тих, хто не вважає Голодомор геноцидом українського народу, вказуючи на те, що й інші нації (наприклад, казахи) також постраждали, "не суперечить наведеним вище аргументам".
"Не існує юридичного, політичного чи історичного підгрунття для твердження, що геноцид проти однієї групи виключає можливість того, що й інші групи будуть вражені внаслідок дій того ж самого режиму в той же самий час", - зазначив професор Вольфганг Мюллер.
Як повідомлялося, у суботу, 24 листопада, в Україні відзначається День пам'яті жертв голодоморів. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.
Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, - це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств - соціально-економічних підвалин української нації.
У пік Голодомору 1932–1933 років щодня вмирали 25 тис. українців. Загальна кількість жертв Голодомору досі не підрахована, окремі історики говорять про цифри від 3 до 7 мільйонів осіб.
При цьому, Радянський Союз продав протягом цих двох років більше 1,7 млн тонн зерна на західних ринках.
Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. За даними останніх соціологічних опитувань, 77% українців вважають цю трагедію геноцидом.
У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.
Зі 195 країн світу актом геноциду Голодомор 1932-1933 років в Україні на міждержавному рівні, крім України, визнають 15 держав-членів ООН і держава Ватикан.
