Меморіал у Гуті Пеняцькій: Польща направила Україні ноту протесту

Про це заявила речниця МЗС Польщі Ева Сувара, інформує РАР.

За словами Сувари, прикладом спроби применшити злочин у Гуті Пеняцькій є інформаційна таблиця, встановлена українською стороною в 2018 році.

На переконання польської сторони, вона містить “фальшивий зміст” перебігу подій 1944 року у цьому селі. Йдеться також про напис на місці вшанування українців, які загинули у населеному пункті, віддаленому на 20 км від Гути Пеняцької, в якому віддається шана українським жителям навколишніх сіл, “закатованим польськими шовіністами і радянськими партизанами”.

“Посольство Польщі направило у цій справі ноту протесту до МЗС України вказуючи, що наявність написів такого змісту ставить під сумніви задекларовану українською владою політику добросусідства і поєднання у відносинах з Польщею і просячи українську сторону пояснити легальність і обставини появи обох об’єктів”,- підкреслила речниця МЗС РП.

Вона також запевнила, що у ноті є запевнення про готовність Польщі до відкритого діалогу щодо з’ясування історичних непорозумінь.

На таблиці, розташованій поблизу пам’ятника жертвам трагедії у Гуті Пеняцькій, українською, польською та англійською мовами написано, що за злочини проти поляків відповідають німецькі нацисти, а в селі діяли польські боївки.

Як відомо, у лютому 1944 року в цьому селі гітлерівські війська знищили всі 172 будинки і вбили всіх мешканців (за різними оцінками від 500 до 800 осіб). Врятуватися вдалося одному поляку, який зміг втекти і дістатися через ліс і яри до іншого польського села - Гутища. За його словами, карателі були у німецькій формі і говорили по-німецьки.

У польській літературі не один рік пропагується теза про винищення польського населеного пункту Гута Пеняцька у лютому 1944 р. частиною української дивізії "Галичина". Проте, дослідник Андрій Боляновський стверджує, що в той час тут не діяв жоден із куренів галицької дивізії.

За розповідями старих жителів села Підгірці, Гуту Пеняцьку спалили три німецькі частини, що розташовувалися біля їхнього села. Причина акції - зникнення двох німецьких офіцерів поблизу складів з боєприпасами, які розміщалися у місцині під назвою «Лісовики». Німці знали, що у селі Гута Пеняцька радянські партизани залишили своїх агентів і багато зброї.

Як зазначав свого часу голова Українського інституту національної пам`яті історик Володимир В'ятрович, село Гута Пеняцька було опорною базою польського підпілля, на яке спиралося й радянське підпілля. А останнє провело кілька операцій, після яких загинули німці. Це стало приводом для проведення у відповідь німецької акції, в результаті якої було знищено практично всіх мешканців цього села. Натомість радянський партизанський загін, який здійснював свою операцію, по суті, після цього залишив Гуту Пеняцьку на поталу німецьким частинам. З іншого боку, в ході проведення німецької операції німці використовували українців, які служили в лавах поліцейських частин німецького полку. Тобто, Гута Пеняцька - це показовий приклад того, як німецькі та радянські сили налаштовували українців і поляків для протистояння один одному. Зрештою, як українці, так і поляки вийшли серйозно ослабленими з цього протистояння, що дозволило утвердитися радянській тоталітарній системі в Польщі та Україні.

Після трагедії Гути Пеняцької вже польське підпілля провело кілька своїх акцій проти українських сіл, де протягом чотирьох днів в 14 населених пунктах було знищено понад 1,5 тис. українців.

Фото: PAP