Глава КСУ запевняє, що суд не підлаштовується під політичну кон'юнктуру

Про це написав на своїй сторінці у Facebook голова суду Станіслав Шевчук.

"Конституційний суд не підлаштовується під політичну кон’юнктуру, не виконує замовлень, а здійснює свою надважливу конституційну функцію збереження та захисту конституційного порядку в країні", - зазначив він.

Шевчук запевнив, що суд не піддаватиметься жодному тиску і демонструватиме незалежність і компетентність. "Над нами лише Конституція", - наголошує він.

Висловлюючись стосовно визнання неконституційною ст. 368-2 Кримінального кодексу України, Шевчук зазначив, що це було непросте рішення, але "абсолютно виправдане з огляду на те, що боротьба з корупцією має бути реальною, а не удаваною".

"Якість антикорупційних законів має особливе значення у цій боротьбі, але у першу чергу вони повинні відповідати Конституції України та, зокрема, закріпленому у ній принципу верховенства права. В іншому випадку боротьба з корупцією не буде ефективною", - написав він.

Шевчук також зауважив, що США, які зробили дуже багато у сфері протидії корупції, відмовилися криміналізувати незаконне збагачення та ратифікувати статтю 20 Конвенції ООН щодо незаконного збагачення саме через суперечність вказаної норми презумпції невинуватості, закріпленої у Конституції США.

"Американське правосуддя переслідує корупціонерів за кримінальними статтями, в яких відсутні неконституційні конструкції. Отже і український законодавець має врахувати наведені доводи та приділити особливу увагу якості законів та відповідності їх Конституції України. Маю вкотре наголосити, кожне звернення, яке розглядає КС, має суттєвий вплив на політичне життя країни, адже ми судимо не людей, а закони. Коли б Суд не виніс це рішення, воно б мало однаково вибуховий ефект, оскільки в цьому зверненні йдеться про боротьбу із корупцією", - зазначив голова КСУ.

Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого КСУ визнав неконституційною ст. 368-2 ККУ, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили 2014 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.

Стаття 368-2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років за набуття чиновником активів, непідтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем - позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

12 грудня 2017 року 59 депутатів направили до КСУ подання з проханням перевірити на відповідність Основному закону статтю 368-2 ККУ.