Президент квапить Раду із законом про невідворотність покарань за незаконне збагачення

Про це заявила представник Президента у ВР Ірина Луценко під час засідання Погоджувальної ради у понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Президент України наголошує на необхідності забезпечення правового підґрунтя невідворотності покарань за незаконне збагачення. Тому глава держави закликає Верховну Раду, коли ми закінчимо дискусію по розгляду закону про державну мову (№ 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної — ред.)», підтримати його проекту № 10110, який відновлює кримінальну відповідальність за цей злочин, враховує зауваження Конституційного Суду», - сказала Луценко.

Як повідомлялося, Президент України Петро Порошенко 28 лютого зареєстрував у Верховній Раді законопроект "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення" (№10110) і визначив його як невідкладний для розгляду.

В оприлюдненому тексті законопроекту пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 368-5. Нею визнається кримінально караним набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі (перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі.

Такі діяння каратимуться позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.

Також передбачається більш сувора відповідальність, якщо такі діяння вчинені службовою особою, яка займає відповідальне становище (каратимуться позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна), а також службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (каратимуться позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна).

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, за такого підходу обов'язок доведення відсутності законних підстав для набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів покладатиметься на органи досудового розслідування, що ґрунтуватиметься на конституційних приписах, які гарантують презумпцію невинуватості особи і неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (статті 62, 63 Конституції України).

Включення такої ознаки незаконного збагачення, як відсутність законних підстав для набуття активів у власність, ґрунтується на положеннях Закону України "Про запобігання корупції", за яким критерієм визначення вигоди неправомірною, що становить корупцію, є саме відсутність законних підстав для одержання тих чи інших вигод, йдеться в документі.

Передбачено, що цей злочин належатиме до корупційних злочинів, а його розслідування здійснюватиметься Національним антикорупційним бюро України.

Крім того, оскільки за незаконне збагачення передбачається застосовувати таке додаткове покарання, як конфіскація майна, пропонується узгодити нову статтю 368-5 із статтею 59 Кримінального кодексу України, яка визначає засади застосування конфіскації майна, передбачивши, що конфіскація майна може застосовуватися за вчинення незаконного збагачення, незалежно від його тяжкості, а не лише у випадках, коли такий злочин є тяжким чи особливо тяжким.

Законопроектом також передбачено ряд інших змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України для забезпечення комплексного та несуперечливого регулювання зазначеного питання.

Конституційний суд 26 лютого визнав неконституційною статтю 368-2 ККУ, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили 2014 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.