Мовний закон зніме будь-які спекуляції щодо "руского міра" — Княжицький

Про це Княжицький сказав із трибуни парламенту у вівторок під час обговорення законопроекту, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Прийняття закону про забезпечення функціонування української мови як державної має поставити крапку на всіх спекуляціях навколо існування так званого "руского міра", одного народу, українського наріччя російської мови та інших спекуляціях, які весь час роблять ті люди, які борються з незалежністю України. Прийняття цього закону нарешті покаже, що ми є сильною європейською демократичною країною", - зазначив депутат.

При цьому, посилаючись на дані соціологічних досліджень, він підкреслив, що 85% громадян України вважають українську рідною мовою.

"Це ще раз доводить те, що українська мова не розділяє, а об'єднує українців. І ті, хто намагаються зробити все, щоб зменшити цей відсоток, працюють для того, щоб далі ділити українців", - сказав він.

Княжицький також зупинився на питанні регулювання української мови у засобах масової інформації та медіа.

"Поки ми працювали над цим законопроектом, було прийнято цілу низку законопроектів, які збільшили кількість україномовних медіа. Ми прийняли закони, які регулюють захист української пісні, українського телевізійного мовлення, і ви зараз бачите, що в 2018 році 92% телевізійного мовлення і 86% мовлення на радіо здійснюються українською мовою. Закон регламентує такі цифри. Люди, які стверджують, що ці цифри є нереальними, бояться не того, що щось зміниться зараз — фактично медіа виконують ці норми, а ці люди сподіваються на відкат. Нам цей законопроект потрібен для того, щоб потім, якщо раптом відбудеться реванш або спроба реваншу, хоча ми, очевидно, не дамо його зробити, знову не русифікувати українців, не втратити всіх тих здобутків, яких ми досягли після Революції Гідності", - пояснив голова профільного комітету.

Щодо книговидання українською, за його словами, вже зараз цей показник становить 75% при визначених законопроектом 50%.

"Нас досить часто критикували за те, що ми просимо, щоб 50% книжок у книжкових магазинах було українською мовою. Вже зараз їх 75%. Цей процес триває. Знову ж таки, ця норма закону лише стабілізує нашу роботу та не дає нам потім повернутися, заборонити, витіснити українську книжку з українських книгарень", - додав він.

Серед сфер, в яких українська мова незахищена та мало вживається, Княжицький виділив, зокрема, друковані ЗМІ.

"У друкованих засобах масової інформації у 2018 році лише 32% газети видавалися українською мовою, тоді як 67% - російською. В цій сфері нам, безумовно, потрібно досягати змін. Ми повинні змінити цю ситуацію. Але ми прислухалися до думки відповідних асоціацій і зробили 30 місяців перехідного періоду, тобто ніхто не буде примушувати вже завтра видавати книжки чи газети лише українською мовою. Ніхто, до речі, не забороняє видавництво англійською мовою, мовами Європейського Союзу та російською мовою, якщо відповідний наклад буде друкуватися й українською", - зауважив він.

Водночас нардеп спростував ряд міфів, які стосуються законопроекту про мову.

"Законопроект не регулює приватне спілкування та проведення релігійних обрядів — люди можуть спілкуватися будь-якою. Не створюється жодної мовної поліції та мовних інспекторів - немає в законі таких норм. Законопроект не передбачає кримінальної відповідальності за використання будь-якої іншої мови або за будь-яке порушення закону, тобто санкції, які є в законі, найбільше - адміністративна відповідальність (штрафи, попереджені, позбавлення ліцензій). Пунктів про кримінальну відповідальність цей закон не містить. Використання державної мови в публічних сферах цей законопроект не регулює і не забороняє використання інших мов. При цьому застосування кримськотатарської мови, мов корінних народів і національних меншин буде регулюватися іншим законом, який має розробити і внести до Верховної Ради Кабінет міністрів протягом шести місяців", - прокоментував голова комітету з питань культури та духовності.

Разом з тим він додав, що "мовний" законопроект не передбачає обов'язкової сертифікації на знання мови для всіх громадян.

"Знання мови є однією з умов на здобуття найвищих державних посад. Підтвердження рівня володіння мовою для інших осіб, військовослужбовців, медичних працівників, не потребує складання додаткових іспитів - для цього достатньо того, що в школі вивчали українську мову. Але якщо не вивчали, то держава створить умови для складання тестів, необхідних для обіймання відповідних посад", - пояснив Княжицький.

Переважна більшість норм документу набуде чинності за два роки після ухвалення, у деяких випадках ці терміни є довшими, наприклад, у випадку з пресою, за якого діятиме перехідний період у 30 місяців, додав він.

Як повідомляв Укрінформ, у першому читанні Рада ухвалила “мовний” законопроект 4 жовтня 2018 року. Підготовка законопроекту до другого читання тривала близько чотирьох місяців. За цей час комітет ВР з питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок до цього документа, які надійшли від народних депутатів.

Документом, зокрема, пропонується створити Національну комісію зі стандартів державної мови та запровадити посаду уповноваженого із захисту державної мови.

У друге читання проекту закону парламентарії ввійшли 28 лютого. Поправки до законопроекту парламентарії планують розглядати на засіданнях упродовж 12-15 березня.

Попередньо Голова ВР Андрій Парубій прогнозував, що розгляд поправок може тривати близько тижня.