Треба забрати у Росії право вето в ООН чи хоча б обмежити його - Кислиця
“На нашу думку, імплементація статті 27 Статуту ООН, яка визначає, що член Ради Безпеки ООН, який є стороною конфлікту, має утримуватися від голосування щодо рішень у цьому конфлікті - є як ніколи доречною”, - заявив він.
Заступник міністра закордонних справ процитував виступ Президента України Петра Порошенка перед Генасамблеєю ООН у лютому. Тоді голова держави закликав “поставити Росію на місце” і позбавити її права вето у питаннях, які стосуються війни в Україні. Кислиця також відзначив ініціативу Франції та Мексики щодо заборони на використання права вето у Радбезі ООН, коли йдеться про масові злочини, і висловив сподівання, що такі зміни будуть “кроком у правильному напрямі”.
“Якби не наявність у держави-агресора права вето, у нас би вже був повноцінний миротворчий контингент з мандатом Ради Безпеки ООН на всю окуповану територію, включно з українсько-російським державним кордоном”, - підсумував український дипломат.
Ніхто не зможе гарантувати, що інші держави-члени ООН не стануть жертвами агресії, як Україна, якщо Рада Безпеки не стане по-справжньому безкомпромісною у відстоюванні міжнародних миру та безпеки, наголосив Кислиця.
“Необхідна фундаментальна зміна ставлення, підходів та практик у тому, як робляться справи у сім’ї ООН”, - додав він.
Підсумовуючи свій виступ, заступник міністра закордонних справ України розповів, що працює з ООН вже понад 20 років. За його словами, готуючись до виступу, він випадково знайшов свою перепустку до ООН 1999-го року. Кислиця продемонстрував її присутнім.
"Як бачите, єдина суттєва різниця у тому, що тодішня перепустка була червоною, а нинішня - синя (ну ще і те, що я постарів)", - пожартував він, додавши, що шкодує, що єдині зміни, які відбулися відтоді в ООН, були косметичними.
Кислиця додав, що складається парадоксальна ситуація, коли Радбез ООН у Нью-Йорку не надає пріоритету питанням прав людини, бо є Рада з прав людини у Женеві. Але коли Україна порушує там питання про масштабні порушення прав людини державою-агресором, це називають “політизацією”.
“За таких умов роль Ради Безпеки особливо важлива”, - наголосив Кислиця і підсумував, що “залежить від нас, чи зможемо ми втілити справжні зміни".
Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН 15 березня обговорює ситуацію в тимчасово окупованому Криму. Засідання, присвячене п’ятим роковинам окупації, проходить у форматі Арріа, тобто на нього запрошені не лише члени Радбезу, а й представники інших держав ООН та неурядових організацій. У засіданні, крім українських дипломатів, беруть участь заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, програмний директор "Кримського дому" Алім Алієв, член Світового конгресу кримських татар Айла Бакаллі, родичка одного з полонених моряків Ольга Оприско.
