Мін'юст готовий обговорювати повернення статті за незаконне збагачення
Про це сказав, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу у Брюсселі, міністр юстиції України Павло Петренко, який з делегацією провідних правників України прибув до Бельгії з робочим візитом.
«Думаю, це питання буде порушуватися на наших наступних зустрічах (з європейською стороною - ред.). Президент України вніс як невідкладний відповідний законопроект до парламенту. Я дуже розраховую на те, що депутатські фракції підтримають цей законопроект. Ми готові до широкої дискусії з експертним середовищем і з нашими міжнародними партнерами, для того щоб поновити в українському кримінальному законодавстві цю статтю», - сказав урядовець.
Відповідаючи на запитання журналістів, чи висловлює європейська сторона критику на адресу Конституційного Суду, який ухвалив рішення щодо скасування статті щодо відповідальності за незаконне збагачення, Петренко зауважив, що одним з ключових принципів роботи європейських інституцій є незалежність судової гілки влади.
«Критикувати Конституційний суд, який є незалежним конституційним інститутом – це не в європейських традиціях. Я розумію, що це рішення може подобатися або не подобатися, але зараз воно є частиною української правової системи. Тож його треба виконувати, і треба знаходити максимально швидкі механізми для заповнення цієї прогалини у кримінальному законодавстві», - підкреслив міністр юстиції.
Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого КСУ визнав неконституційною ст. 368-2 Кримінального кодексу України, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили 26 листопада 2015 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.
Стаття 368-2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років за набуття чиновником активів, непідтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, а службовцем з особливо відповідальним становищем - позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
