Що таке київський Окружний адміністративний суд і що з ним робити
Останніми днями Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК) став рекордним джерелом резонансних новин – поки встигнеш написати про одне суперечливе рішення, суд вже прийняв наступне.
Cуд заборонив призначати членів ВРП по президентській квоті. Суд визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку». Суд зупинив дію розпорядження Уряду щодо оголошення конкурсу на посаду голови митниці. Суд заборонив Державному бюро розслідувань проводити конкурс до Ради громадського контролю. Ці чотири заголовки нині розміщені на кращому місці веб-сторінки зазначеного суду і чимось нагадують позначки, які робить на зброї снайпер про кількість знищених ворогів.
Додамо ще рішення про призупинення процесу перейменування Української православної церкви (Московського патріархату), відповідно до ухваленого в грудні 2018 року закону).
Знайомтеся: ОАСК
А що ж це за суд унікальний такий, як стікаються саме до нього всі резонансні позови? Окружний адміністративний суд міста Києва — суд, уповноважений, згідно з Кодексом адміністративного судочинства України, розглядати публічно-правові спори, тобто ті, в яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень (орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа). Тому до нього і скеровуються - за підсудністю - позови щодо резонансних імен і посад.
Штатна чисельність суддів – 49, голова суду — Павло Вовк.
Стосунки цього суду з громадськістю, та й чинною владою, і раніше були конфліктними.
У часи революції ОАСК виніс понад десяток незаконних рішень про заборону Майдану. А потім - чимало міліціонерів, звільнених внаслідок переатестації, поновились саме завдяки рішенням Окружного суду. Сюди ж у пошуках виправдання зверталися фігуранти гучних кримінальних справ, які розслідує НАБУ. І навпаки, дії тих органів, які протидіяли боротьбі з корупцією, знайшли тут підтримку.
У 2017 році голова суду Павло Вовк був кандидатом до Верховного суду і вважалося навіть, що саме він мав його очолити. Тоді Громадська рада доброчесності знайшла чимало доказів проти нього і дала висновок, що статки та спосіб життя голови суду явно не відповідають його доходам, в електронну декларацію внесені неправдиві дані. Не зразу, але обрання Вовка до ВС Громадська рада таки змогла відвернути.
А буквально коли цей текст готувався до публікації, Павло Вовк заявив, що Президент України має повноваження розпустити Верховну Раду в строк до 14 червня 2019 року. Таку думку він висловив на своїй сторінці у Facebook. І це – як банку гасу плеснути у вогнище «дискусії»: чи не варто Володимиру Зеленському розпустити нинішній парламент доки в нього великий рейтинг, а відтак у партії «Слуга народу» найкращі виборчі перспективи. Опоненти, зокрема спікер ВР Андрій Парубій, відповідають: немає підстав, визначених статтею 90 Конституції України, до того ж розпуск Верховної Ради неможливий пізніше 27 травня. І ось новий «дедлайн» від судді в законі – Павло Вовк хоче бути корисним тим, хто буде при владі.
Героями журналістських розслідувань ставали не тільки голова суду, а й судді Руслан Арсирій та Євген Аблов. Захоплива подорож у світ недекларованого майна, безпідставно багатого життя, продажу приватизованого службового житла, скандальних судових рішень як господарських, так і антимайданівських. Заможні дружини та батьки постають у кричущій соціальній дисгармонії із своїм бідним чоловіком (сином), хоча джерело їх власних доходів відсутнє. Спроби отримати відповіді на очевидні антикорупійні запитання там оголошено тиском на суддю та втручанням у діяльність суду. Старі хатки із декларації виглядають з висоти польоту дрона як нові котеджі з «індивідуальною» церквою і басейном. Ну годі… Бо хто-небудь, читаючи, і собі так захоче – і піде вчитися на суддю…
У грудні минулого року, коли тут поновили Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби, Президент Порошенко назвав ОАСК «нереформованим», оскільки його судді так і не пройшли перевірку у Вищій кваліфікаційній комісії.
Водночас журналісти зазначили і те, що чинний Президент, маючи усі повноваження ліквідувати цей «нереформований» суд, цього не зробив. Наприкінці грудня 2017 року Порошенко видав ряд указів про ліквідацію судів, зокрема і «славнозвісного» Печерського. А от Окружний адміністративний суд – ні. Його ліквідація планувалась і, навіть, була погоджена Вищою радою правосуддя, але так і не відбулася. А тепер, коли «Акела промахнувся», збережені судді можуть подати позов і на нього. Що і зробили.
Позови до Президента – це така особлива можливість прославитися
Серед резонансних судових новин останніх двох тижнів привертають увагу – позови до Президента, який має йти з посади.
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва подав позов до Президента Порошенка «про визнання бездіяльності глави держави, зобов’язання видати указ про призначення судді на посаду та стягнення матеріальної шкоди».
Надійшов (уже третій!) позов щодо заборони після виборів виїзду з України топ-чиновникам. Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Нацполіції, СБУ та прикордонників щодо не проведення всіх заходів задля забезпечення захисту нацбезпеки та не протидії організованій злочинності особами, які обіймають політичні посади і які, на думку позивача, могли вчиняти корупційні злочини.
"Серед третіх осіб, окрім Президента України Петра Порошенка, спікера парламенту Андрія Парубія та Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, зазначено понад 50 народних депутатів президентської фракції, більше ніж 40 членів Уряду, голова правління НАК «Нафтогаз України», а також судді Верховного Суду і члени ВККСУ", - додали у суді. Наразі вирішується питання про відкриття провадження за цим адмінпозовом.
І найрезонансніше – звернення від самих суддів ОАСК. Судді колегії Окружного адміністративного суду міста Києва, які ухвалювали рішення у справі щодо націоналізації “ПриватБанку”, звернулися до Вищої ради правосуддя, ГПУ та Державного бюро розслідування з заявами про втручання в їхню діяльність. Як зазначають судді у своїх заявах, керівництво держави, коментуючи їх рішення про визнання незаконною націоналізацію «ПриватБанку», “зробило заяви, що є прямою погрозою судовій системі України, посяганням на її незалежність та неупередженість”. Отак…
Згадаймо по порядку всі ці «резонанси»…
Наводимо цей список, щоби читач міг собі уявити епічні обсяги проблеми під назвою ОАСК.
Суд визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва «...визнав протиправними рішення відповідачів, наслідком яких стала націоналізація ПАТ "КБ "Приватбанк", та визнав не чинним з моменту укладення договір купівлі-продажу державою акцій банку, - йдеться у повідомленні прес-служби. - ... Процедура націоналізації Приватбанку була визнана судом безпідставною та такою, що здійснена з численними порушенням діючого на той момент законодавства, наслідком чого стало неправомірне втручання держави у право акціонерів банку, у тому числі позивача, мирно володіти належним їм майном", - зазначає суд.
Саме такою була вимога за позовом Ігоря Коломойського до НБУ і Кабінету міністрів.
Активісти руху "ЧЕСНО. Фільтруй суд" проаналізували, що являє собою колегія суддів, яка задовольнила позов, йдеться про головуючого суддю Ігора Качура, а також суддів Володимира Келеберду та Віталія Амельохіна. Вони, як зазначають активісти, були помічені раніше у недоброчесності. Постраждала їх репутація через деякі ухвалені ними рішення та маніпуляції з декларацією доходів.
Реакція на це найбільш резонансне рішення була широкою. Президент України Петро Порошенко провів нараду в РНБО, доручив Нацбанку укомплектувати всі філії ПБ необхідною готівкою і не допустити збоїв у їх роботі, закликав Вищу кваліфікаційну комісію суддів прискорити процес перезапуску ОАСК, а також закликав Службу безпеки та генпрокурора - після завершення всіх судових процедур - оцінити можливість відкриття кримінального провадження у зв'язку з ухваленням судом неправосудного рішення.
Суд заборонив призначати членів ВРП за президентською квотою. 22 квітня Окружний адміністративний суд міста Києва заборонив Конкурсній комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом призначення членів Вищої ради правосуддя приймати рішення про визначення кандидатів, рекомендованих для призначення главою держави. Як зазначається, заяву задоволено задля забезпечення іншого позову: щодо скасування результатів вже проведеного конкурсу та проведення його повторно.
Суд призупинив процес перейменування УПЦ Московського патріархату. 22 квітня "…судом було задоволено заяву Київської митрополії Української православної церкви про забезпечення позову з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Крім того, на думку суду, реалізація на даний час (до вирішення справи по суті) оспорюваного акту та вчинення на його виконання дій може призвести до невиправданого втручання держави у сферу діяльності релігійної організації як юридичної особи", - йдеться у повідомленні.
Натомість Верховна Рада готова довести в суді правомірність ухвалення закону щодо перейменування Української православної церкви Московського патріархату, про це заявив голова ВР.
Жоден суд не здатен зробити Московський патріархат - не московським, написав архієпископ ПЦУ Євстратій Зоря у Facebook. До речі, за кілька днів Православна Церква згадуватиме про два найбільш ганебні засідання суду в цілій людській історії", - зазначив архієпископ.
Суд зупинив дію розпорядження Уряду щодо оголошення конкурсу на посаду голови митниці. 18 квітня ОАСК розглянув заяву про забезпечення позову народного депутата Андрія Антонищака щодо зупинення дії розпорядження уряду про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади голови Державної митної служби. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що рішення було ухвалене внаслідок корупційних змов. В уряді мають намір оскаржувати це рішення.
І найсвіжіше. 24 квітня Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справах щодо визнання відсутності повноважень ще у п’яти членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - тієї самої яка мала "перезапустити" сам ОАСК. Позивач вважає, що у зазначених членів Комісії скінчився їх 4-річний термін здійснення ними відповідних повноважень.
Про що нам все це нагадує
Про серйозні й далекосяжні речі. По-перше, що той час коли один глава держави вже йде, а наступний ще не прийшов – це час для ініціативно (щоб не сказати «авантюрно») налаштованих осіб. Свято непослуху – встигнути зробити «свою гру», поки немає дорослих.
Можливо, тут потрібні спільні дії та заяви обох – чинного і майбутнього - президентів про те, що влада є безперервною не на папері, а насправді. Що у «міжчассі», поки змінюються персоналії при владі, ніхто не створюватиме свою «сіру зону». Ні у банківських справах, ні у церковних, ні щодо громадських активістів. Ні, поготів, у справах військових та безпекових.
По-друге, про те, що «нереформовано» не тільки ОАСК, а й всю судову систему. Попри докладені до неї зусилля, вона так і залишилася інституцією з низькою довірою та слабкою ланкою будь-якої чинної влади під час виборів.
Не допомогли ні перейменування судів, ні набір нових - чесних - суддів. Допоки можлива ситуація, яка людською мовою називається «формально правильно, а по суті знущання» - буде і база для безкарних зловживань. Чи вдасться унеможливити її юридично? Як фаховою мовою прописати в законодавстві, що «дух і літера закону» - це двоєдність, а коли залишається тільки літера – це вже не правосуддя. І несправедливе рішення, за визначенням, є незаконним.
Цей принцип судочинства може бути зафіксований і одним рядком у Конституції (наприклад, «В Україні заборонене використання суду з метою іншою, ніж встановлення та відновлення справедливості»), і деталізовано - у законі про судоустрій, в узагальненнях судової практики, аж до навчальних посібників. Тоді не доведеться виловлювати корумпованих суддів по одному. А інакше треба кожному судді почепити на мантію відеофіксацію - як поліцейським – і вивести трансляцію в онлайн.
Олександр Волинський, Київ
