Чого чекати Україні від зустрічі Путіна з держсекретарем США

Державний секретар США Майк Помпео прибув в Сочі, де в нього заплановані дві зустрічі: перша — з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим, друга — з президентом РФ Володимиром Путіним. На момент написання цього матеріалу, перша зустріч, яка тривала понад три години — відбулася. Про що говорили — не повідомляється. Напередодні Помпео в інтерв'ю телеканалу CNBC заявив, що з Путіним і Лавровим планує обговорити широке коло питань, і сподівається, що, незважаючи на можливі розбіжності думок, в цілому будуть знайдені точки дотику. Це й питання проекту нової угоди про контроль над озброєннями, питання двосторонніх відносин, а також... ситуацію в Україні, Венесуелі, Ірані, Сирії та Північній Кореї.

Тож цілком прогнозовано оживилися розмови про ймовірні компроміси за рахунок України й таке інше. Правду кажучи, схожі побоювання звучали й до і після зустрічі Трампа з Путіним улітку минулого року в Гельсінкі. Зараз пишуть, що Помпео їде в Росію “торгувати”. Ось цитата з Фейсбуку відомого російського блогера Анатолія Несміяна, відомого як Ель Мюрід: “Помпео везе Путіну пропозиції по найбільш гострих питаннях: Україні, Венесуелі, КНДР, Сирії”, - і додає, що якихось серйозних домовленостей чекати не варто.

Ну, варто чекати на серйозні домовленості чи ні — під питанням. По закінченню переговорів журналістам скажуть одні лише загальники: відбувся обмін думками, обговорили широке коло питань...

Тож ми звернулися до політологів-міжнародників: які прогнозуються перспективи?

Кандидат політичних наук Павло Бульдович вважає, візит Помпео до Росії, очевидно, започатковує серію американсько-російських контактів, покликаних вплинути на майбутні вибори президента США у наступному році.

“Для успіху Трампу (який вже анонсував особисту зустріч з Путіним у червні) вкрай необхідна значна геополітична перемога, і суб’єктів для цього більше ніж достатньо – Китай, КНДР, Іран, Росія, Венесуела тощо. У випадку з Росією бажаною перемогою для Трампа міг би стати новий договір про контроль над озброєннями. Ймовірно, саме ця тема буде однією з ключових для обговорення в ході візиту. Питання в тому, якими пропозиціями США мотивуватимуть Кремль, і чи не буде серед них української проблеми? Цілком можливо, що Вашингтон може пообіцяти дотримуватись більш нейтральної або м’якшої позиції у певних питаннях, які стосуються конфлікту на Донбасі. Але, гадаю, серйозних підстав для побоювання у використанні України як розмінної монети у геополітичних торгах немає, адже нині у Штатах сформовано стійкий двопартійний консенсус щодо підтримки української сторони”.

Пан Бульдович наголошує: якби адміністрація Трампа наважилася «здати» Україну Путіну, це б лише зашкодило його шансам на переобрання, якщо не поховало б їх зовсім. “Навіть підозра у зв’язках з Москвою перетворилася для президента США на кількарічне випробування спецрозслідуванням і жорсткою критикою. Інакше кажучи, наразі в американській політиці відсутні передумови для суттєвої зміни статус-кво в питанні України на користь РФ. І ситуація з адвокатом Трампа Джуліані лише підтверджує, що мова йде не про погіршення ставлення до України загалом, а радше про кулуарну боротьбу на рівні окремих персоналій, мета якої – здобути для Трампа додаткові переваги у протистоянні з конкурентами напередодні виборів 2020-го року”, - переконаний експерт.

А голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко каже, що перспектива така: нічого принципово не зміниться ані в гіршу, ані в кращу сторону.

“Коливання будуть, переговори відновляться... Але всі ці апокаліптичні прогнози, які з’являються практично під час кожної зустрічі Трампа з Путіним або візиту того ж Держсекретаря США в Росію — одразу все пропало, зрада, і тому подібне — не справдяться, принципових змін по Україні очікувати не варто. Як мінімум тому, що українське питання на сьогодні не є першочерговим в цих контактах. На першому місці — Венесуела. Але навіть по ній я не бачу і не розумію, про що і як вони можуть домовитися. Це, як з Кримом у нас. Нема навіть теоретичних сценаріїв компромісу, на які могли б погодитися Україна і Росія. Точно так само жодного сценарію компромісу між Трампом і Путіном по Венесуелі, по Мадуро. Тож усілякі розмови про те, що Венесуелу поміняють на Україну... Ну, це аж смішно, - стверджує політолог Фесенко. - Власне, найімовірніший підсумок зустрічі — це оптимізація, якесь покращення, а також вихід із кризи двосторонніх дипломатичних стосунків, в якій США та Росія опинилися в перші два роки президентства Дональда Трампа. Сполучені Штати, скоріше за все, пропонуватимуть РФ активно включитися в переговори з новообраним президентом Володимиром Зеленським, домовитися про режим припинення вогню на Донбасі й тому подібне. Інших сценаріїв не бачу”.

У чомусь схоже до попереднього спікера висловився виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда, розпочавши свій коментар фразою: “Апокаліпсис? Не сьогодні!”

І продовжив: “Сполучені Штати не мають на Україну такого масштабного впливу, можливо, як би їм цього хотілося. Але є ще момент стратегічний. Україна, як держава із 2 тисячами кілометрів кордону з РФ, як держава, що створює для РФ помітне напруження, для США достатньо вигідна. Тож я не бачу причин за якими, власне, американці мають від цього відмовлятися. Власне, будемо відвертими, адже вони витрачають не такі вже й масштабні ресурси на те, щоб підтримувати нас, але, натомість, отримують реальну можливість через нас впливати”, - вважає Магда.

Тим не менш, каже політолог, в інформаційному просторі чомусь побутує думка, що лідери США та РФ не можуть спілкуватися, бо остання — веде гібридну війну проти України, а до того намагалася втрутитися в американські вибори.

“Ну, тут можна принагідно нагадати, що якщо Росія любить називати себе правонаступницею Радянського Союзу, то... в 1963 році була Карибська криза, і якщо виходити з логіки окремих наших коментаторів, то між США та РФ досі навіть дипвідносин бути не повинно. Але це ж не так. В західному світі є достатньо людей, які хочуть з Росією вести діалог, вважаючи, що в такий спосіб вони зроблять цю країну більш керованою, тобто матимуть можливості якось впливати на неї, якось її “підрихтовувати” під загальні норми поведінки, - каже він. - Якщо Трамп і підпише щось з Росією, то шанси на його переобрання у 2020 році суттєво зменшаться. А він, думаю, в цьому абсолютно не зацікавлений”.

Власне, резюмує вище сказане директор міжнародної спілки “Інститут національної політики” Юрій Шуліпа. Він також вважає, що ніяких рішень про ситуацію на сході України, так само як і про Україну в цілому, не може бути прийнято кимось або без офіційної згоди президента України, або ж без його участі в офіційних зустрічах.

“Переговори в м. Сочі президента РФ Володимира Путіна, глави МЗС РФ Сергія Лаврова і державного секретаря США Майка Помпео абсолютно ні до чого не приведуть. Оскільки Майк Помпео їде на територію до свого стратегічного ворога і супротивника, який вже багато років використовує будь-які переговорні процеси для затягування конфліктів і прикриття своєї зовнішньополітичної агресії проти інших країн. Крім того, основні теми цих переговорів будуть - ситуація у Венесуелі, контроль над озброєннями Ірану і КНДР”, - переконаний пан Шуліпа.

Мирослав Ліскович. Київ