Чому розлючені судді Конституційного суду зняли свого голову Шевчука?
Судді Конституційного суду під час спеціального засідання у вівторок звільнили голову суду Станіслава Шевчука з посад судді. За це рішення проголосували 12 суддів із 18-ти. Автоматично пан Шевчук перестав бути і головою суду. Уперше в історії КС судді самі звільнили свого колегу.
Раніше це міг зробити лише суб’єкт призначення судді – парламент, з’їзд суддів чи президент, але після ухвалення у 2017 році нового Закону “Про Конституційний Суд України” з’явилася можливість звільнити суддю на підставі пункту 3 статті 21 згаданого закону – після негативного висновку Постійної комісії з питань регламенту та етики КС. Саме таким чином Станіслава Шевчука і позбавили посади.
Як усе було...
Іще 17 квітня семеро суддів КС – Василь Лемак, Сергій Сас, Ігор Сліденко, Володимир Мойсик, Михайло Гультай, Олександр Касмінін і Олександр Тупицький, які входять до Постійної комісії з питань регламенту та етики КС, затвердили висновок про наявність підстав для звільнення Шевчука з посади судді.
Серед іншого його звинуватили у виданні незаконних розпоряджень, політизації суду, ігноруванні ним прав суддів і незаконному призначенні собі радників. За процедурою, висновок комісії має бути розглянутий усім складом КС на спеціальному пленарному засіданні. У разі підтримки не менше 12 суддів – порушник втрачає посаду судді. За інформацією автора, уже в квітні, перед святами, голоси за звільнення Шевчука були. І обговорювалися нові кандидати на посаду голови – це були Сергій Сас, Володимир Мойсик і Олександр Тупицький. Спецзасідання судді запланували на 14 травня. Проте за процедурою порядок денний формує… голова суду. Не дивно, що проведення такого засідання у цей день він не передбачив.
Натомість першим питанням засідання Великої палати КС у вівторок стояв розгляд закону “Про очищення влади”. Як розповів автору обізнаний співрозмовник, на початку засідання судді не підтримали затверджений порядок денний. Після чого Шевчук і залишив засідання. Надалі судді уже під головуванням його заступника Олександра Тупицького затвердили новий порядок денний, до якого, власне, і внесли згадане спецзасідання. Проте спочатку судді вирішили допомогти панові Шевчуку, так би мовити, зберегти обличчя і висловили йому недовіру. “Це був натяк на те, щоб він сам написав заяву про відставку, але Шевчук відмовився”, – говорить співрозмовник. Зрештою усе закінчилося голосуванням за відставку Шевчука, яку і підтримали більшість суддів.
Реакція Шевчука не забарилася. За годину на своїй сторінці у Facebook він назвав своє звільнення “антиконституційним переворотом” і “захопленням державної влади”, а звинуватив у цьому президента Петра Порошенка. “Я не збираюсь здаватися і завтра же звернусь до суду та до правоохоронних органів”, – пообіцяв він.
Як соратники стали ворогами
Звільнення Шевчука ініціювали його колеги, які були разом з ним призначені за квотою парламенту суддями КС у березні 2014 року після Революції гідності. Йдеться про Миколу Мельника, Ігоря Сліденка і Сергія Саса. І у цьому певною мірою проглядається іронія долі. Ці троє суддів разом із Шевчуком певний час трималися разом у КС і писали різні звернення, які часом “спливали” у ЗМІ.
До прикладу, коли у 2017 році, після закінчення повноважень Юрія Бауліна, у КС була криза з обранням нового голови, ця “четвірка” написала колективне звернення до в.о. голови суду Бауліна, який продовжував виконувати обов’язки як старший суддя за віком, з проханням провести спеціальне пленарне засідання з питання обрання голови суду.
Після кризи, яка тривала увесь 2017 рік через нестачу суддів (було ухвалено лише 3 рішення) і низки невдалих спроб обрати голову, було досягнуто компромісу і 21 лютого 2018 року більшість таки обрала Шевчука.
Здавалося б, тепер КС ніщо не заважає працювати. Але нові суперечки не забарилися. Уже влітку минулого року між колишніми соратниками проявилися непорозуміння. А у березні цього року ситуація кардинально загострилася. Троє суддів – Сас, Мельник і Сліденко розіслали колегам лист, у якому закликали підтримати звільнення Шевчука. У листі судді назвали обрання його головою “фатальною помилкою”, а подальше перебування Шевчука на посаді, на думку ініціаторів листа, могло призвести до “руйнації конституційного правосуддя”.
"Багато обставин і фактів вказують на те, що за останній рік Суд з державного органу, покликаного утверджувати верховенство Конституції України, почав активно перетворюватися в інструмент для задоволення політичних та комерційно-бізнесових інтересів. Вперше за час існування суду у засобах масової інформації, політичних і бізнесових колах почали відкрито говорити про комерціалізацію його діяльності та зовнішньо-паралельне управління судом…”, – писали судді.
Голову суду прямо звинуватили у маніпуляції справою щодо конституційності приватизації ДАК “Укррудпром”. Також Шевчуку закидали внесення на засідання суду питань, для розгляду яких відсутні правові підстави, політизацію КС, порушення прав суддів і втручання у їхню діяльність, а також незаконне розширення власних повноважень, видання незаконних розпоряджень, спробу запровадити паралельне управління судом та Секретаріатом суду.
Що стоїть за звинуваченнями?
Як розповів Укрінформу анонімний співрозмовник у суді, Шевчук у минулому році призначив собі низку радників. При тому, що Закон “Про Конституційний суд України” не передбачає у нього таких повноважень.
Попри це, Шевчук у жовтні затвердив “Положення про позаштатного радника голови Конституційного суду України на громадських засадах”. Згодом окремими розпорядженнями радниками голови на громадських засадах були призначені колишній перший голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Синянський, суддя Київського районного суду Харкова у відставці Денис Нев’ядомський, екс-міністр економіки Грузії Григорій Арвеладзе, а також люди з орбіти колишнього міністра аграрної політики і продовольства в уряді Азарова Миколи Присяжнюка. Йдеться про його заступника Михайла Чужмира, який, за даними YouControl, деякий час навіть очолював благодійний фонд ім. Миколи Присяжнюка, і Катерину Чередник – колишню заступницю директора Департаменту організаційного забезпечення діяльності міністра аграрної політики і продовольства.
Серед радників Шевчука опинився і екс-заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Дмитро Лабоженко.
Здавалося б що можуть радити голові КС люди, які не є фахівцями з конституційного права, а деякі з них – навіть не мають юридичної освіти?
Джерело Укрінформу у КС стверджує, що радники не отримували зарплати, але регулярно ходили на роботу у свої кабінети в суді.
“Шевчук не підписав жодного папірця без радників, яких завів. Фактично, він створив паралельне управління судом. Радники розробляли проекти рішень суду і мали доступ до усієї документації”, – говорить співрозмовник агентства.
І додає: “Судді неодноразово усно зверталися до Шевчука з проханням прибрати цих радників, але він не реагував”.
Наразі, за твердженням співрозмовника автора, у радниках Шевчука залишилася одна Чередник.
У КС вважають, призначити цих радників Шевчука переконав його рідний брат Рулав Одд, який раніше носив ім’я Денис Шевчук. До речі, фірма останнього ТОВ “Українська транспортна морська компанія”, за повідомленнями “Наших грошей”, з 2017 року фігурує у кримінальній справі стосовно розкрадання коштів на ДП “Укрхімтрансаміак”. Проте в інтерв’ю Укрінформу одразу після свого обрання головою Станіслав Шевчук категорично це спростував. “Ніякого кримінального провадження щодо мого брата не існує”, – сказав тоді він.
Через прес-службу КС і соцмережу Укрінформ звертався до Шевчука з проханням прокоментувати викладені факти і його мотиви у призначенні собі радників, але відповіді не отримав.
Після “листа трьох” уже 20 березня на засіданні Постійної комісії з питань бюджету та кадрів КС судді розглянули питання радників та рекомендували голові їх прибрати. Шевчук того ж місяця таки видав розпорядження про втрату чинності розпорядження голови від 3 жовтня “Про затвердження положення про позаштатного радника голови КСУ на громадських засадах”. Але це уже не допомогло...
Варто наголосити, що не останню роль у звільненні його з посади відіграв скандал, який розгорівся після ухвалення КС рішення про неконституційність статті 368-2 ККУ (щодо притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення). Відповідальним за це вважали Шевчука, оскільки саме голова КС формує порядок денний і включає те чи інше питання на розгляд суду. Подання нардепів щодо згаданої статті Кримінального кодексу могло благополучно і далі собі припадати пилом у КС, як лежать там декілька десятків інших подань. За інформацією у ЗМІ, Шевчуку нібито саме за це рішення і відмовили у візі до США...
Знайомтесь, Наталія Шаптала, нова голова КСУ, обрана ненадовго…
Судді взялися обирати нового керівника КС увечері 14 травня одразу після голосування за звільнення Шевчука. За годину новою головою суду стала Наталія Шаптала.
Певною мірою її кандидатура стала компромісним варіантом для суддів на певний час, щоб не затягувати обрання голови через необхідність приведення до присяги новообраного президента. Очолювати суд Шаптала зможе лише декілька місяців – до вересня цього року, коли у неї спливають повноваження судді. До того ж, якщо враховувати її перебування у відпустці, то керуватиме КС вона іще менше. За її відсутності у суді головуватиме її заступник Олександр Тупицький.
Цікаві подробиці. Відповідно до Вікіпедії, Наталія Шаптала була обрана суддею за квотою з’їзду суддів у вересні 2010 року. Проте уже 1 жовтня того ж року вона проголосувала “за” відміну Конституції зразка 2004 року, що, як відомо, призвело до узурпації влади екс-президентом Віктором Януковичем . Про сумні наслідки цього «рішення» для України всім добре відомо...
Алла Шершень, Укрінформ
