У БПП кажуть, що звинувачення Порошенка — помста за націоналізацію ПриватБанку
Про це повідомили у прес-службі партії "БПП "Солідарність".
У зверненні адвокат Головань стверджує, що голослівні звинувачення Крючкова на адресу Порошенка підпадають під дію статті 383 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
Тим часом у "БПП "Солідарність" вважають, що свої дії Крючков координує з оточенням нової влади. “Цей "кейс" є частиною плану помсти за націоналізацію ПриватБанку, коли держава мусила рятувати кошти десятків мільйонів вкладників, які могли "згоріти" внаслідок дій його приватних власників", - наголосили в партії.
Як повідомлялося, САП за заявою екс-нардепа, екс-голови правління ПрАТ "ХК "Енергомережа" Крючкова почала розслідування правомірності дій Порошенка, ряду високопосадовців та народних депутатів.
Як зазначили в прокуратурі, провадження відкрили після зустрічі очільника САП Назара Холодницького з Крючковим.
Зокрема, відкрито досудове розслідування за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу за фактом можливої злочинної схеми в ПАТ Центренерго та Фонді державного майна України. На переконання Крючкова, в органах правління та наглядової ради Центренерго незаконно розподілили ключові посади з метою розкрадання коштів товариства, контрольний пакет акцій якого належить державі.
"Як стверджує заявник, спільні дії вказаної групи осіб координувалися народним депутатом Кононенком І.В. та колишнім Президентом України", - зазначалося в повідомленні САП.
Інша справа за заявою Крючкова стосується закупівлі вугілля посадовцями Центренерго за завищеною вартістю на загальну суму близько 170 млн. Також САП відкрила провадження за фактом незаконного заволодіння майном та коштами ПрАТ Нижньодністровська ГЕС та ПАТ Укргідроенерго.
Четверте кримінальне провадження відкрито за фактом можливого зловживання службовим становищем посадовцями ПАТ Черкасиобленерго та ПАТ "Азот". Згідно з заявою Крючкова, "Черкасиобленерго" та "Азот" уклали неправомірну мирову угоду щодо розстрочення заборгованості на загальну суму 1,276 млрд грн та його виплату частинами у період з квітня 2019 року по березень 2027 року. На переконання Крючкова, умови угоди сформульовано таким чином, що вона фактично не може бути виконана.
