"Холодний душ" для Росії в ПА ОБСЄ

Укрінформ
Після зради в ПАРЄ у Страсбурзі є перемога в Люксембурзі

28-ма щорічна сесія Парламентської Асамблеї ОБСЄ стала справжнім "холодним душем" для російських депутатів, які лише днями відсвяткували своє безумовне повернення в іншу міжпарламентську організацію – Парламентську Асамблею Ради Європи. У Люксембурзі, де й засідала 4-8 липня ПА ОБСЄ, російський депутатський десант висадився майже в тому ж складі, що й у Страсбурзі. І з тим же настроєм – без нас ніяк, Європа нас чекає, втома від України очевидна. Втім, на росіян чекало гірке розчарування, цілий букет політичних поразок у вигляді резолюцій і нагадування, що вони – агресор, і не лише щодо України.

За результатами сесії ПА ОБСЄ була прийнята Люксембурзька декларація, в основу якої лягли всі резолюції, схвалені трьома комітетами. Структурно текст декларації можна розділити на три глави (три основні "профільні" резолюції кожного комітету, створені на основі відповідних звітів головних доповідачів), а також резолюції, які були подані як так звані "додаткові пункти" до основного порядку денного сесії й прийняті у відповідних комітетах згідно з тематикою. 

Укрінформ пропонує оглянути основні антиросійські моменти Люксембурзької декларації.

РОСІЯ ВИННА У ПОРУШЕННІ ДРСМД ТА ІНШИХ УГОД

Глава І (в основі – "профільна" резолюція (1-го) комітету з політичних питань та безпеки) Люксембурзької декларації містить положення про те, що саме Росія істотно порушила свої зобов'язання за Договором про ліквідацію ракет середньої й малої дальності (ДРСМД), що й призвело до краху режиму ДРСМД.

Крім того, ПА ОБСЄ заявила, що недотримання Росією своїх зобов'язань призвело до "загальної деградації взаємозалежної архітектури угод про контроль над озброєннями та заходів зміцнення довіри і транспарентності, включаючи Договір про відкрите небо, Договір про скорочення звичайних збройних сил у Європі й Віденський документ".

РОСІЯ, ЗАБЕРИ ВІЙСЬКА З МОЛДОВИ

У цій же главі І парламентарії країн-учасниць ОБСЄ висловилися і з приводу Придністровського врегулювання, а, точніше, щодо причини, яка гальмує весь мирний процес. Так, ПА ОБСЄ заявила про "необхідність забезпечення повного виведення збройних сил і запасів боєприпасів Російської Федерації з території Республіки Молдова і перетворення нинішньої операції з підтримання миру на міжнародну цивільну місію".

Крім того, у документі звучить заклик до сторін конфліктів на пострадянському просторі вступити в переговори “сумлінно, без попередніх умов з метою досягнення всеосяжного і міцного миру при повній повазі суверенітету, територіальної цілісності й непорушності міжнародно визнаних кордонів Грузії, України, Азербайджану, Республіки Молдова".

ВИКОНАННЯ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ

Одні з найбільш запеклих дебатів в 1-му комітеті розгорнулися навколо пункту проекту резолюції, що стосувався російської агресії проти України.

Запропонований основним доповідачем комітету Аланом Фареллом (Ірландія) пункт звучав наступним чином: "Парламентська Асамблея ОБСЄ… закликає припинити військові дії у Східній Україні, здійснити повне виведення великокаліберного озброєння всіма сторонами, негайно покласти край застосуванню протипіхотних мін та збільшити внесок у зусилля з розмінування, забезпечити деокупацію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, виведення російських збройних сил з української території та всеосяжне врегулювання конфлікту на основі Мінських домовленостей, зокрема, визначених ними зобов’язань, які не були виконані Російською Федерацією".

Алан Фарелл / Фото: PcPhoto
Алан Фарелл / Фото: PcPhoto

Російська сторона виступила із поправкою, запропонувавши усунути з тексту документу все, що слідує після слова "розмінування". Тобто, ключові моменти цього пункту резолюції – про необхідність забезпечення деокупації Криму та виведення російських ЗС із української території, а також заклик до РФ виконати свої зобов’язання в рамках Мінських домовленостей, які вона не виконує.

За пом’якшення різкого тону резолюції, де просто констатувалися реалії, також виступив один із депутатів від Швейцарії, згадуючи паралельно про нейтральний статус своєї країни.

"У моїй країні люди вмирають. І ми не повинні стримуватися, щоб присоромити агресора, тут, на цій Асамблеї. Ми не повинні намагатися шукати нейтральну мову. Ми маємо засудити тих, хто веде війну проти моєї країни", – відповіла втім "нейтральному" депутату  член українського делегації в ПА ОБСЄ Ольга Бєлькова.

Ольга Бєлькова
Ольга Бєлькова

У результаті дебатів російська пропозиція про кастрацію пункту не була підтримана ні основним доповідачем (автором) резолюції, ні присутніми членами іноземних делегацій.

ЗАКЛИК ДО СКАСУВАННЯ РОСІЄЮ ВИЗНАННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ АБХАЗІЇ ТА ПІВДЕННОЇ ОСЕТІЇ

Окрему резолюцію ПА ОБСЄ прийняла і щодо "Положення справ у сфері безпеки та прав людини в Абхазії (Грузія) і регіоні Цхінвал/Південна Осетія (Грузія)". У документі Російська Федерація чітко називається державою-окупантом у Грузії та міститься заклик до мирного врегулювання конфлікту між РФ та Грузією "при повній повазі суверенітету та територіальної цілісності Грузії в її міжнародно визнаних кордонах".

"Парламентська асамблея ОБСЄ настійно закликає Російську Федерацію дотримуватися основних норм і принципів міжнародного права і скасувати своє незаконне рішення про визнання так званої незалежності окупованих територій Грузії", – йдеться у резолюції.

Крім того, парламентські делегації країн-учасниць ОБСЄ закликали РФ забезпечити виконання угоди про припинення вогню, укладеної 12 серпня 2008 року за посередництва ЄС, "в тому числі в частині виведення своїх військових сил і сил безпеки з території Грузії".

Російські військові в Осетії
Російські військові в Осетії

Водночас, у ПА ОБСЄ поклали на Росію як державу-окупанта головну відповідальність за порушення прав людини та основних свобод на окупованих територіях Грузії. В документі міститься заклик до РФ "покласти край своїм незаконним діям та порушенням прав людини, включаючи позбавлення життя, викрадення, незаконні затримання, тортури, жорстоке поводження, утиски, так звані судові переслідування за політичними мотивами та інші порушення, а також дискримінацію за етнічною ознакою щодо людей, які проживають на окупованих територіях Грузії й вздовж лінії окупації".

ІНТЕРПОЛ ЯК ІНСТРУМЕНТ УТИСКІВ ТА ПЕРЕСЛІДУВАННЯ

У главі ІІІ Люксембурзької декларації, присвяченій демократії, правам людини та гуманітарним питанням, ПА ОБСЄ засудила "триваючі політично вмотивовані зловживання з боку деяких держав-учасників, зокрема Російської Федерації, базами даних і механізмами Інтерполу, включаючи "червоні сповіщення" і циркуляри, з метою утисків політичних противників, журналістів, представників громадянського суспільства і підприємців за межами своїх кордонів".

Крім того, парламентарії країн-учасниць ОБСЄ висловили занепокоєння з приводу "грубих порушень прав людини і основних свобод у Чечні, в тому числі, зокрема, по відношенню до ЛГБТ".

"ПІВНІЧНИЙ ПОТІК-2" І "ТУРЕЦЬКИЙ ПОТІК" ЯК ШАНТАЖ

Ще один удар чекав на росіян у ПА ОБСЄ і в сфері енергетики. Прийнята парламентаріями резолюція "Енергетична безпека в регіоні ОБСЄ" дала "чорну мітку" двом проектам російських газогонів в обхід України, які можуть бути використані Кремлем як інструмент геополітичного шантажу.

Як зазначається у тексті документу, ПА ОБСЄ висловлює "особливе занепокоєння з приводу проектів трубопроводів "Північний потік – 2" і "Турецький потік" та їхнього потенційного використання як засобів політичного або економічного примусу залежних від поставок держав-учасниць (ОБСЄ)".

У резолюції також міститься заклик до урядів держав-учасниць "використовувати досвід Європейського Союзу в області формування нормативної бази конкурентних низьковуглецевих ринків газу та електроенергії (Третій енергетичний пакет)" – саме цей законодавчий пакет ЄС покликаний обмежити газову експансію Кремля в Європу.

Парламентарії країн-учасниць ОБСЄ підкреслили і те, що "залежність від одного джерела поставок енергоресурсів ставить під загрозу енергетичну безпеку і надійність поставок".

"ПА ОБСЄ… закликає уряди держав-учасниць утримуватися від використання енергоресурсів як інструменту підкорення або здійснення впливу на країни, які залежать від імпорту, здійснення поставок або транзиту енергоресурсів", – міститься в резолюції заклик до зрозумілого всім адресата.

УКРАЇНСЬКА РЕЗОЛЮЦІЯ ЯК "ВИШЕНЬКА НА ТОРТІ"

Але справжнім тріумфом України та, відповідно, поразкою Росії на сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ стало прийняття резолюції "Мілітаризація Російською Федерацією тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), Чорного і Азовського морів". Запропонований українською делегацією документ увібрав у себе фактично всі головні тези України з приводу деструктивних та мілітаристських дій Росії в окупованому Криму та Чорноморсько-Азовському регіоні. Тим самим, була продемонстрована потужна єдність міжнародної спільноти в підтримці України та солідарності з нею.

ПОРУШЕННЯ РФ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У РАМКАХ ООН, ОБСЄ ТА БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ

Парламентарії країн-учасниць ОБСЄ наголосили на продовженні "очевидних, грубих і невиправлених порушень із боку Російської Федерації цілей і принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй і Гельсінському заключному акті (основоположний документ ОБСЄ – ред.), особливо в частині, що стосується поваги суверенітету, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів".

Також ПА ОБСЄ вказала на те, що "тимчасова окупація Криму та застосування сили або погрози силою проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України з боку Російської Федерації суперечать зобов'язанням, що містяться в Меморандумі про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум) від 5 грудня 1994 року".

"Триваюча тимчасова окупація і спроба анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополь Російською Федерацією, а також незаконне нарощування військової присутності Російської Федерації в Криму і територіальних водах України є найсерйознішою загрозою безпеці і стабільності в регіоні ОБСЄ", – йдеться в резолюції.

ПРИПИНИТИ ОКУПАЦІЮ КРИМУ І ВИВЕСТИ ВІЙСЬКА З ПІВОСТРОВА

У цій резолюції ПА ОБСЄ підтвердила свою повну повагу суверенітету, політичної незалежності, єдності й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, які охоплюють АР Крим, м. Севастополь та морські райони.

"Парламентська Асамблея ОБСЄ знову засуджує триваючу незаконну окупацію і спробу анексії Криму Російською Федерацією і наполегливо закликає Російську Федерацію скасувати їх, вивести російські окупаційні сили з Криму і повернути його під контроль уряду України", – чітко і без двоякого трактування наголошується в документі.

Також у резолюції міститься засудження мілітаризації як самого окупованого півострову, так і "зростаючої мілітаризації Російською Федерацією Азовського моря, Керченської протоки і Чорного моря".

"НІ!" – ЯДЕРНІЙ ЗБРОЇ В КРИМУ

Засуджуючи перетворення колись курортного Криму у військову базу, ПА ОБСЄ також звернула увагу і на особливо загрозливий виклик, який не отримує поки належної уваги з боку інших міжнародних організацій – наміри РФ розмістити ядерну зброю на півострові.

"ПА ОБСЄ… знову заявляє про свою глибоку стурбованість у зв'язку з ростом мілітаризації Кримського півострова і наміром Російської Федерації розгорнути в цьому районі ядерну зброю, порушуючи тим самим без'ядерний статус України і ще більше підриваючи мир і безпеку в Європі, регіоні й у усьому світі", – йдеться у тексті резолюції.

"КРИМСЬКИЙ МІСТ" ПОРУШУЄ ПРАВА УКРАЇНИ І НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Резолюція також вказує на те, що спорудження і відкриття моста через Керченську протоку між РФ і тимчасово окупованим Кримом, побудованого проти волі і без згоди уряду України, "є ще одним кричущим порушенням суверенних прав України і норм міжнародного права". Зазначається, що цей незаконно збудований міст сприяє подальшій мілітаризації Криму, а також перешкоджає економічному розвитку України, головним чином, шляхом обмеження розміру суден, які можуть потрапити в порти України на Азовському морі.

На цьому тлі ПА ОБСЄ настійно закликала Російську Федерацію "забезпечити свободу проходу через Азовське море і Керченську протоку відповідно до застосовних норм міжнародного права, зокрема, положень Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року".

СММ ОБСЄ МАЄ МОНІТОРИТИ СИТУАЦІЮ В АЗОВСЬКОМУ МОРІ Й КЕРЧЕНСЬКІЙ ПРОТОЦІ

Згідно з резолюцією, ПА ОБСЄ виступає за надання необхідних ресурсів для підвищення потенціалу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, "зокрема за рахунок використання обладнання технічного спостереження, безпілотних літальних апаратів і супутникових зображень, зі спостереження за ситуацією в Азовському морі й Керченській протоці".

Також парламентарії країн-учасниць ОБСЄ закликали РФ "усунути всі обмеження моніторингової діяльності СММ ОБСЄ, особливо в окупованих Росією південних районах Донецької області, прилеглих до Азовського моря".

Крім того, в резолюції вказується на те, що Парламентська асамблея підтримала вироблення державами-учасниками та інституціями ОБСЄ "інших відповідних заходів, спрямованих на стримування подальших агресивних дій і обмеження свободи судноплавства з боку Російської Федерації в Азовському і Чорному морях, в тому числі шляхом пошуку способів здійснення ефективного міжнародного моніторингу судноплавства в Керченській протоці й навколо неї".

ЗВІЛЬНИТИ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ МОРЯКІВ

Важливим аспектом резолюції стало також визнання в ній статусу військовополонених українських моряків, захоплених російськими військовими під час акту збройної агресії біля Керченської протоки у листопаді минулого року, а також заклик до їхнього негайного звільнення.

"Парламентська асамблея ОБСЄ... рекомендує чинному голові ОБСЄ, інститутам ОБСЄ та державам-учасницям докладати всіх зусиль і використати всі наявні інструменти для забезпечення невідкладного і беззастережного звільнення українських військовополонених, утримуваних в ув'язненні Російською Федерацією, і захоплених судів", – йдеться в пункті 16 резолюції.

Доти, поки це не станеться, РФ має надавати "необхідну медичну, юридичну та/або консульську допомогу українським військовополоненим, згідно з відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, включаючи Женевські конвенції".

ПРОВАЛ РОСІЙСЬКОЇ РЕЗОЛЮЦІЇ 

При тому, що російська делегація була неспроможна, незважаючи на емоційну, але позбавлену логіки риторику, заблокувати всі антиросійські резолюції, їй не вдалося просунути і "свою" резолюцію. Росіяни хотіли протягнути улюблену тему про "неонацистів" в Україні, загорнувши її в правильну обгортку "про боротьбу із ксенофобією, агресивним націоналізмом та пов’язаною з ним нетерпимістю". Втім, маніпулятивний текст резолюції з такою назвою від російських авторів не знайшов підтримки в сесійній залі в Люксембурзі.

Хоча, текст резолюції ще був "квіточками" у порівнянні з "аргументами", які російська сторона активно використовувала під час дебатів, передусім щодо пов’язаних з Україною питань. Здавалося, російські депутати просто забували, що вони виступають не в Держдумі чи на кремлівському ТБ. Один російський народний обранець ніс маячню про об’єкти біологічної зброї НАТО в Криму в минулому, інша депутатка з космосу бачила обстріли на Донбасі, ще одній – ввижалися українські снаряди з надписами "дітям Донбасу"…

ПА ОБСЄ VS ПА ПАРЄ

Російська делегація прогнозовано проголосувала проти Люксембурзької декларації та її резолюцій. А пропагандистська машина Кремля запрацювала знову на повну потужність, пояснюючи ситуацію своєму населенню звичним російським Д'Артаньяном, навколо якого усі… погані люди.

Звичайно, рішення ПА ОБСЄ є необов’язковими і мають рекомендаційний характер, передусім для виконавчого виміру ОБСЄ (Ради міністрів). Зрозуміло, що і будь-які рекомендації для Росії – ніщо, особливо на тлі ігнорування агресором обов’язкових рішень міжнародних організацій та судів.

Втім, найважливішим є те, що на щорічній сесії ПА ОБСЄ була продемонстрована міжнародна солідарність з Україною. Що Україна все ж не одна в протистоянні російському агресору, хоч як хотіла б показати зворотне кремлівська пропаганда після тріумфу РФ у ПАРЄ.

І також хочеться вірити, що прийняття усіх цих резолюцій в Парламентській асамблеї ОБСЄ стало можливим не тому, що в цій організації росіяни не заборгували зі своїми внесками…

Василь Короткий, Відень

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-