Комітет рекомендує Раді ухвалити закон, що забороняє іноземцям володіти провайдерами телемереж
Відповідне рішення члени комітету ухвалили на засіданні 30 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Пропонується рекомендувати Верховній Раді розглянути цей законопроєкт і ухвалити його в цілому", - сказав голова профільного комітету Олександр Ткаченко.
Загалом під час засідання було розглянуто 12 поправок до законопроєкту №2035 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям”. За словами Ткаченка, найбільш принциповими з них є дві: стосовно власників провайдера та щодо набуття чинності законом (на сьогодні єдиним таким провайдером в Україні є ТОВ "Зеонбуд" - ред.).
"Перша правка стосується питання того, хто з власників може бути, власне, в "Зеонбуді": чи це можуть бути лише громадяни України, чи - будь-хто. Друга правка стосується терміну введення в дію цього закону - є пропозиція, внесена пані Гриб (позафракційна депутатка Вікторія Гриб - ред.), ввести в дію цей закон з 2021 року. Але з 2021 року навряд чи можливо, тому що 2021 року закінчується термін дії ліцензії "Зеонбуду" і цей закон приймається сьогодні, а не для того, щоб проводити новий конкурс через два роки", - пояснив Ткаченко.
Так, депутат з фракції "Європейська солідарність", член комітету Микола Княжицький запропонував зняти обмеження, за яким цифровим провайдером можуть володіти лише громадяни України та, відповідно, забороняється володіння ним іноземцям. Парламентарій наголосив, що ця норма суперечитиме статті 88 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, згідно з якою сторони не повинні ухвалювати будь-яких нових нормативно-правових актів щодо запровадження дискримінаційних вимог стосовно заснування юридичних осіб.
Однак голова комітету Ткаченко не погодився з такою позицією, мотивуючи це тим, що питання щодо власників провайдера є один із питань національної інформаційної безпеки.
"Зараз не йдеться про обмеження прав і свобод інших громадян (іноземців - ред.), у тому числі й щодо нашої Угоди про асоціацію. У нас є достатньо прикладів того, коли через проблему агресії інформаційної безпеки чи безпеки взагалі ми робили такі винятки. Цей закон належить саме до цієї сфери", - зазначив Ткаченко.
Він підкреслив, що у разі зняття відповідного обмеження Україна не зможе взагалі контролювати ситуацію. У відповідь на це Княжицький зауважив, що "у нас є багато іноземних інвесторів, прозорість власності яких ми контролюємо і знаємо, звідки походять ці кошти", натомість, за його словами, є чимало українських компаній, які "фінансуються темними грошима, в тому числі - російськими", прозорість власності яких Україна не контролює.
Врешті комітет відхилив цю поправку. Так само було відхилено пропозицію щодо введення в дію цього законопроекту з 2021 року.
Як повідомляв Укрінформ, 19 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні та підтримала скорочення терміну підготовки до другого читання законопроєкту №2035 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям”, яким наразі є ТОВ "Зеонбуд".
Відповідно офіційних даних щодо структури власності "Зеонбуду", ця компанія належить кіпрській компанії «Планбріджлімітед», яка, зі свого боку, належить п’яти іншим компаніям, чотири з яких зареєстровані на Британських Віргінських островах, а одна – в Белізі. При цьому обидві країни є в переліку офшорних зон, затверджених Кабінетом міністрів України.
Кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Зеонбуд» вказуються п’ятеро громадян Латвії та громадянин Великої Британії.
Законопроєктом №2035 передбачається закріпити, що в Україні забороняється засновувати та брати участь в провайдерах програмної послуги органам державної влади та органам місцевого самоврядування, юридичним особам, які вони заснували, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами провайдера програмної послуги, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати провайдерів програмної послуги.
Аналогічну заборону пропонується поширити й фізичних і юридичних осіб, які є резидентами країни, визнаної Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом.
