Слухання з імпічменту: Чому в Трампа здали нерви?
Дональд Трамп спочатку був спокійним, називав "нудними" засідання в Конгресі й згадував про "глибоко корумповану" Україну. Однак уже на другий день слухань він вийшов з рівноваги та зірвався в нервовий крик перед журналістами на галявині Білого дому. Демократам вдалося зачепити його "за живе" й зібрати чимало доказів, що можуть стати реальною загрозою нинішньому президенту. Для оголошення імпічменту в Палаті представників цього буде більше ніж достатньо. Однак чи мають демократи шанси переконати республіканську більшість у Сенаті відмовитися від підтримки президента?
СТАВКИ ДЕМОКРАТІВ
Демократи, які ініціювали розслідування, мали одну загальну мету: створити живу картину для американців щодо спроб Дональда Трампа та його команди втягнути іноземну державу – Україну – в президентські вибори заради своєї вигоди. Це є порушенням закону і дуже вагомим звинуваченням для імпічменту.
Основну ставку серед усіх свідків цього тижня демократи зробили на представника Ради нацбезпеки Олександра Віндмана, який одним із перших почав піднімати тривогу в Білому домі; посла США при ЄС Гордона Сондленда, який уже змінював свідчення не на користь Трампа; а також на колишню радницю Трампа Фіону Гілл. Остання була поруч із президентом, і могла розкрити багато невідомих деталей щодо його політики на українському і, що важливо, на російському напрямах.
Але в процесі слухань додався не менш важливий свідок – Девід Голмс. Цей дипломат із посольства США в Україні був присутнім під час телефонної розмови посла Сондленда з президентом Трампом із київського ресторану.
Якщо узагальнити, то демократи не помилилися. Всі запрошені свідки додали серйозних аргументів до загальної картини звинувачень проти Трампа. Зокрема, свідки підтвердили "quid pro quo" – "послугу за послугу" в мотивах Трампа щодо втягнення України у процес виборів. Було також зафіксовано, що саме президент віддавав сумнівні розпорядження, й не тільки через свого адвоката Руді Джуліані, але й напряму виконавцям, наприклад послу Сондленду.
Крім того, представниця Пентагону Лора Купер розповіла, що українцям стало відомо про затримку оборонної допомоги ще до дзвінка Трампа Зеленському в липні – а це просто руйнує захист Білого дому щодо відсутності мотивів для тиску на Київ.
А дипломат Девід Голмс розповів, що Джон Болтон під час візиту до Києва в серпні повідомив Зеленському, що оборонна допомога не відновиться, поки той не "вразить приємно" президента Трампа. Очевидно, йшлося про заяву щодо розслідування, якої так хотів глава Білого дому.
Стало також відомо, що в курсі цих справ було велике коло людей – від віцепрезидента Пенса й держсекретаря Помпео до в.о. глави адміністрації Малвені та навіть окремих сенаторів. До цього більшість із них заявляли, що нічого не знають про тиск на Україну.
Зрештою, демократи заявили, що вже не бачать сенсу боротися через суди з близькими до Трампа посадовцями, такими як Малвені чи Болтон, оскільки отримали й так достатньо свідчень для висунення звинувачень президенту.
Цікаво також, що після окремих слухань цього тижня у ЗМІ просочилася інформація про можливу відставку вірного Трампу держсекретаря Помпео, бо ця вірність починає ставати для нього токсичною та шкодить політичній репутації.
ТАКТИКА РЕСПУБЛІКАНЦІВ
Республіканці перед слуханнями цього тижня зробили ставку на колишнього спецпредставника США в переговорах по Україні Курта Волкера, який на закритих засіданнях раніше підтвердив, що не знав про жодну "послугу за послугу" для України. Йому тоді навіть подякував сам президент за гарний виступ. Крім того, однопартійці Трампа покладалися на ексрадника Білого дому Тіма Моррісона, який залишався стійким захисником свого шефа, але все ж мусив під присягою розкрити ряд "неприємних" для нього деталей. І якщо у випадку з Моррісоном у республіканців не сталося несподіванок, то заяви Волкера дещо вибили їх зі звичної колії.
Колишній спецпредставник США неочікувано заявив, що таки розгледів "quid pro quo" у спробах кабінету Трампа натиснути на Україну щодо початку розслідування проти Байдена в обмін на зустріч із Зеленським у Білому домі.
Але при цьому Волкер не згадав про відновлення військової допомоги як однієї з умов для України, пославшись на те, що тоді не знав про її затримку взагалі. Але й інші пояснення досвідченого дипломата (в минулому – аналітика ЦРУ) Курта Волкера виглядали щонайменше наївно. За його словами, він з самого початку знав про вимоги Трампа розслідувати компанію Burisma, але для себе чомусь не пов'язував це з політичним переслідуванням Байденів.
ГРУБИЙ ЗАХИСТ ПРЕЗИДЕНТА
Для посилення своїх позицій республіканці під час слухань обрали кілька грубих прийомів на захист Дональда Трампа.
Передусім, вони намагалися применшити значущість свідчень або самих свідків. Ця лінія передбачала постійні заяви, що той чи інший чиновник, який розповідав про "тіньовий канал" політики Трампа щодо України, спілкувався не напряму з президентом, а, наприклад, з його адвокатом Джуліані чи іншим посадовцем меншого рангу. Мовляв, це не доводить прямої участі Дональда Трампа в "тіньових схемах".
І взагалі, на середині слухань склалося стійке враження, що у Трампа вирішили все звалити на Джуліані. Тактика не нова: це саме відбувалося з іншим опальним адвокатом президента Майклом Коеном, на якого звалили справу щодо підкупу порнозірки Стормі Деніелс, а також ряд інших епізодів.
Ще один грубий прийом захисту республіканців полягав у голослівному спростуванні всього, навіть прямих доказів існування "quid pro quo".
Наприклад, мільйонний донор Трампа і, вочевидь, особа з його близького кола Гордон Сондленд прямо заявив, що принцип "послуга за послугу" таки мав місце (у вигляді: зустріч у Білому домі – в обмін на розслідування проти Burisma).
Республіканці спочатку розгубилися і взяли паузу, але згодом почали заявляти, що ці всі пояснення не підходять до конкретної ситуації. Потім вони активно стали переводити увагу на свою домашню заготовку – телефонну розмову Сондленда й Трампа. У ній на запитання посла, що ж президент хоче від України, Трамп відповів: "Я нічого не хочу! (двічі) Я не хочу ніякого "quid pro quo"! Скажіть Зеленському, щоб він робив усе правильно!"
До речі, цю фразу з виступу Сондленда Дональд Трамп у прямому сенсі прокричав перед журналістами в середу. Звісно, його крик можна було би списати на гул президентського гелікоптера, але було видно, що Трамп розмовляє в цьому шумі не як зазвичай. Нервування президента було явним і неприхованим.
Власне, саме ця фраза з телефонної розмови моментально стала новою мантрою республіканців у Конгресі для подальшого захисту президента. Вони не втомлювалися повторювати її при кожному виступі. Однак того ж дня журналісти зіставили факти та встановили, що ця розмова Трампа й Сондленда відбулася 9 вересня, коли Конгрес нарешті отримав доповідь про скаргу викривача щодо можливого тиску на Україну. А це змінює всі акценти, бо тоді Трамп уже був "під ковпаком" законодавців.
КОНСПІРОЛОГІЯ, РОСІЯ, УКРАЇНА
Ще однією – на цей раз обурливою – лінією захисту республіканців стало поширення ними на кожних слуханнях конспірологічної теорії про те, що начебто Україна, а не Росія втручалася в попередні президентські вибори у США.
Це виглядало як класична пропагандистська схема стократних повторень у заявах і запитаннях республіканців. При цьому вони посилалися на статтю в The Hill посла України в США Валерія Чалого в 2016 році, а також на пости Авакова з критикою Трампа. На це була дана чітка відповідь, що в першому випадку український дипломат відреагував на заяву тоді ще кандидата в президенти Трампа через його висловлювання, що "народ Криму" зробив вибір на користь Росії, і США повинні це враховувати. А щодо Авакова і його фейсбук-сторінки, то багато європейських політиків негативно висловлювалися проти американського мільярдера, і що із цього?
Згадували республіканці й американку українського походження Олександру Чалупу, яка нібито "збирала компромат" на кандидата від їхньої партії, що потім неодноразово було розвінчано.
Щоправда, з боку однопартійців Трампа практично не було скоординованих згадок на вже зовсім божевільну теорію змови, що начебто в Україні зберігався надтаємний сервер демократів. Бо це взагалі вже не витримувало жодної критики.
Конспірологію республіканців остаточно розвіяла на останніх слуханнях колишня керівниця російського напряму в Раді Національної безпеки США Фіона Гілл.
"Це вигаданий наратив, який створюють і поширюють російські спецслужби", – описала вона твердження республіканців про "втручання" України у вибори в США.
"Прикра правда полягає в тому, що Росія й була тією іноземною силою, яка систематично нападала на наші демократичні інститути в 2016 році. Це публічний висновок наших спецслужб, підтверджений у звітах обох партій Конгресу", – наголосила ексрадниця Трампа.
Водночас, вона пролила трохи світла на реальне ставлення до ситуації свого безпосереднього шефа, радника Білого дому з питань нацбезпеки Джона Болтона. Вона підтвердила, що її керівник був далеко не в захваті від того, що затіяв Трамп навколо України, але був змушений слідувати за політикою президента. Гілл заявила, що ні вона, ні Болтон не хотіли миритися з тим, що Дональд Трамп та його прибічники прагнули використати в приватних цілях Овальний кабінет, який має чи не найбільший вплив у світі.
ДЕВ’ЯТЬ ПРОТИ ОДНОГО
Справжній марафон слухань із дев'ятьма свідками, які провели цього тижня профільні комітети в Палаті представників, задокументував вагомі докази недвозначних намірів Трампа втягнути іноземну державу в вибори президента. Демократам, які мають більшість у нижній палаті Конгресу, буде нескладно винести рішення про імпічмент, що очікується до різдвяних свят.
Але чи змінив цей процес картину в прореспубліканському Сенаті, який, нагадаємо, має зібрати понад дві третини голосів для відставки президента? Попри резонансні відкриття на останніх слуханнях і трансляцію засідань у багатомільйонному ефірі, поки що немає ознак, що республіканці помітно похитнулися у своїй підтримці президента. Очевидно, це розуміють і демократи. Тому найближчим часом не виключається додаткове посилення політичного тиску на главу Білого дому та виклики нових свідків на слухання.
Тим часом, переломним моментом можуть стати свідчення ще одного важливого свідка – Джона Болтона, який має великий авторитет і довіру в Республіканській партії. Але він відмовився приходити в Конгрес на вимогу демократів, і примусити його можливо лише через рішення суду, якого буде дуже складно добитися, тим більше до Різдва.
Однак існує й інший варіант: Болтон уже підписав двомільйонний контракт на випуск книги про свою службу в адміністрації Трампа. І якщо він зважиться включити в неї "український епізод", а книга вийде до того, як Сенат проголосує "за" чи "проти" відставки президента, історія Сполучених Штатів може поповнитися ще одним випадком, коли віцепрезидент стане господарем Білого дому.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
