Уповноважений з питань інформації не матиме каральних функцій — Максимчук
Це пояснив перший заступник міністра культури, молоді та спорту Анатолій Максимчук під час дискусії в рамках Дискусійного ПЕН-клубу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Коли ми обговорювали інституцію Уповноваженого, ми брали різні моделі. Запропонований проєкт є аналогією моделі Уповноваженого з питань захисту державної мови. І це пропозиція до дискусії. Можуть бути будь-які інші варіанти призначення цієї особи. Щодо ролі, роль дуже проста. У нас немає особи, яка може звернутися до суду, щоб заборонити розповсюдження дезінформації, і відповіддю є запропонована інституція. Мета нашого проєкту була — виключно фокус на дезінформацію, яка стосується питань нацбезпеки, оборони, територіальної цілісності та так далі. Тобто це вузький фокус питань, і вони не стосуються недостовірної інформації про певну особу”, - зазначив Максимчук.
Щодо повноважень Уповноваженого він уточнив, що це реагування, звернення до суду та складання протоколів.
“Він не може притягувати до відповідальності. Він моніторить інфопростір і реагує на дезінформацію. Але він не може покарати будь-кого, він не може заборонити розповсюдження будь-якої інформації, він реагує. Він звертається до розповсюджувачів — що, на його думку, розповсюджується дезінформація. Якщо розповсюджувач каже: я впевнений, що ця інформація достовірна, ідіть до суду, — все, тільки суд приймає рішення. Якщо розповсюджувач каже: я помилився, я спростовую це — то і санкцій немає”, - пояснив Максимчук.
Він додав, що санкція після добровільного спростування протягом року застосовується лише з четвертого разу.
“Тобто я можу розповсюдити дезінформацію, до мене звернеться уповноважений, я відреагую, спростую — мені нічого немає за це. І якщо тільки тричі я був на цьому зловлений, тоді, навіть при добровільному спростуванні, — санкція. Це нормальний запобіжник, який дозволяє знівелювати якісь зловживання у цій сфері. Але знову ж таки Уповноважений не може притягувати до відповідальності, а тільки суд. І справи розглядаються в адміністративному апеляційному суді. Це модель, яку ми запропонували. Тобто уповноважений наділений правом реагувати... І, знову ж таки, це проєкт до обговорення. Якщо є пропозиції, як це покращити, ми відкриті”, - підкреслив перший заступник міністра.
Як повідомлялося, законопроєкт "Про медіа" (№2693), зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити в першому читанні цей законопроєкт, який складається зі 124 статей.
