Чи “тасуватимуть” міністерства й кому “крісла” запропонують?

Останніми днями з’явилося чимало новин — як офіційно підтверджених, так і “на рівні чуток”, - пов’язаних із кадровим оновленням уряду і ширше — зі зміною структури Кабінету міністрів, перегляду сфер відповідальності та функціоналу окремих відомств. Схоже, від ідеї таких собі “відомчих мегаконгломератів”, які поєднують управління різними (іноді далекими одна від одної) сферами, влада поступово відмовлятиметься. Скажімо, вже ухвалено конкретні рішення щодо розмежування повноважень міністерств ветеранів і тимчасово окупованих територій. Предметно обговорюють можливість “розлучення” промислово-торговельного й аграрного напрямків, якими опікується міністерство розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства. Важливим і, на думку більшості експертів, — позитивним, є те, що деякі ключові для державного розвитку управлінські напрямки вирішили посилити, впроваджуючи додаткові посади віце-прем’єрів. Як, приміром, у сфері регіональної політики й децентралізації чи в економічній царині... І експерти, і представники влади визнають: важливою проблемою для майбутнього посилення урядової команди залишається кадрове питання. По-перше, знайти по-справжньому готових до такої відповідальності фахівців доволі складно (частину із них уже заангажували на ті чи інші посади, частина віддає перевагу роботі у бізнесі або закордоном, та й загалом таких “умів” у країні, на жаль, не безмежно). По-друге, чимало професіоналів, за даними інсайдерських джерел, “м’яко відмовились” з різних причин. По-третє, на відміну від перших місяців каденції нової влади, брати в команду в “турборежимі” вже не стануть — принаймні, щоб уникнути повторення помилок. Спробуємо узагальнити все, що відомо про майбутнє урядове перезавантаження, відділивши при цьому чутки від доконаних фактів і офіційно підтверджених планів.

Офіційно. І майже беззаперечно

Ще 17 січня президент доручив прем'єру запропонувати "новий підхід" до розподілу сфер впливу низки урядових відомств. "У нас з вами було об’єднання деяких міністерств. Думаю, що із самого початку це було правильним рішенням, - через професійний кадровий голод. Тому і об’єднували деякі міністерства. І у нас не дуже великий бюджет. Але, мені здається, час показав, що деякі міністерства мають бути розділені”, - наголосив Володимир Зеленський, попросивши “подумати” про зміну функціоналу міністерства розвитку економіки, сільського господарства й торгівлі, міністерства культури і міністерства у справах ветеранів.

Цими ж днями президент підтвердив, що його команда проводить співбесіди із претендентами на важливі посади у владній вертикалі. "Ми продовжуємо практику посилення уряду. Зараз підбираються ще нові кадри, (щоб - ред.) посилити кілька напрямків - як соціальних, так і економічних", - наголосив Зеленський. Не уточнивши при цьому, про які саме посади ідеться. Але, схоже, про конкретні рішення й імена стане відомо вже 14 лютого, на коли заплановано звіт Кабінету міністрів. Поки що ж уряд відзвітував перед главою держави “неформально”. І під час цієї наради особливий акцент також робили на кадровому питанні. За словами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, призначення віце-прем’єра – міністра розвитку громад і територій Дениса Шмигаля (після того, як міністр розвитку громад та територій Альона Бабак подала у відставку), - лише одне із запланованих рішень. До речі, більшість експертів позитивно оцінюють підвищення статусу урядовця, який опікуватиметься регіональною політикою. Адже децентралізація стала однією із найуспішніших реформ останніх років. І водночас — однією з найвідповідальніших в кожній дрібниці, адже тут - навмисна чи й випадкова зміна вектору може заподіяти країні неабияку шкоду.

Можна вітати і (вже офіційно підтверджені) плани “повернутися до статус-кво” в питаннях розв’язання проблем тимчасово окупованих українських територій та підтримки внутрішньо переміщених осіб. Рішення про створення Міністерства з питань окупованих територій — на етапі впровадження. “Це дасть можливість набагато ефективніше працювати над питаннями реінтеграції Донбасу та роботи з людьми, які залишилися на окупованих територіях або переїхали на підконтрольну територію і є тимчасово переміщеними особами”, – наголосив Олексій Гончарук. За даними “Української правди”, основним кандидатом на посаду керівника нового відомства є представник України у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську, ексзаступник міського голови Києва Олексій Резніков.

Під час наради у президента також підтвердили: в уряді планують посилити блок сільського господарства – консультації щодо цього тривають. Тим часом в Офісі президента обговорюють можливість створення посади віцепрем’єра з питань економіки-інвестицій-промисловості. Уже навіть розглянули декілька кандидатур. А поки що за усі ці напрямки у Кабміні відповідає Тимофій Милованов. Сам він вважає, що розділити його відомство, створивши МінАПК, можна буде лише після завершення реформування ринку землі.

На рівні чуток. Чи буває дим без вогню — дізнаємося за тиждень

За даними “Української правди”, в рамках переформатування уряду готуються й кілька звільнень. При цьому колеги-журналісти називають імена міністра соціальної політики Юлії Соколовської, замість якої начебто можуть призначити голову парламентського комітету з питань соцполітики Галину Третьякову. Також у президента нібито “є питання” до своїх “прямих” представників в уряді - міністра закордонних справ Вадима Пристайка та міністра оборони Андрія Загороднюка. Ще раз наголошуємо — йдеться наразі про чутки.

Непідтвердженою інформацією журналісти користуються і, оцінюючи перспективи збереження нинішнього функціоналу за міністерством культури, молоді та спорту. Наскільки нам відомо, і на рівні керівництво уряду, і в міністерстві є розуміння щодо доречності створення окремого молодіжно-спортивного відомства. Хоча, наразі, розглядається й модель, за якої молоддю і спортом опікуватиметься спеціальне агентство, що діятиме у структурі МКМС. Логіка тут зрозуміла: “різкі” кроки, пов’язані зі створенням нового міністерства, можуть завадити підготовці нашої національної збірної до Олімпійських ігор. І — думаємо, приємна новина для шанувальників футболу: очолити спортивне відомство (ще невідомо - міністерство чи агентство), за непідтвердженими даними, може уславлений кіпер київського "Динамо" і збірної України Олександр Шовковський.

Плани урядової реорганізації: думки політиків та експертів

Ідея розподілу повноважень деяких міністерств має як прибічників, так і противників. Приміром, дехто із фахівців не радить відмовлятися від важливих кроків, зроблених задля скорочення вітчизняного бюрократичного апарату (нагадаємо, кількість міністерств у новому уряді зменшили з 19 до 15, а у складі Кабміну лише 17 міністрів – замість 25, як в уряді Гройсмана). На думку цих експертів, нинішня кабмінівська структура цілком прийнятна. Оскільки дозволяє практично уникати дублювання управлінських функцій, як це траплялося в роботі попередніх урядів. А отже, вдасться уникнути і звичної для українських політичних реалій практики “перетягування ковдри” повноважень і “міряння товщиною портфелів”. Певні ж “перекоси”, пов’язані із можливим “переобтяженням” сферами відповідальності деяких відомств, можна ліквідувати, завдяки незначним корективам й перерозподіливши частину функцій між чинними структурами. Як приклад — повернення вітчизняних торгово-економічних місій під протекторат міністерства закордонних справ і, таким чином — вивільнення кадрових та фінансових ресурсів мінекономрозвитку.

Між тим, керівництво комітету Верховної ради з питань економічного розвитку підтримує ідею розмежування “аграрних” та “промислових” функцій урядового відомства і відновлення міністерства промислової політики - з огляду на стан у вітчизняній промисловості. "Ми не можемо не помічати кризи в українській промисловості. Реакція на неї має бути проактивною, для цього виникла ідея започаткувати дискусію щодо створення в Україні міністерства промислової політики", - розповів голова комітету Дмитро Наталуха. За його словами, такі профільні відомства успішно працюють у багатьох промислово-розвинених країнах — приміром, у Китаї, Австралії, Індії, Туреччині, Швеції, Норвегії, Іспанії, Бразилії. А у США міністерські функції у цій сфері виконує апарат державного секретаря з промисловості та безпеки. Розділити функції об’єднаного торік у серпні міністерства владу просять і керівники низки бізнес-асоціацій: мовляв, відомство має стати “головним драйвером нової індустріалізації країни”. “При цьому не варто забувати, що унаслідок концентрації повноважень потерпає й аграрна сфера”, - вважає генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В'ячеслав Биковець. Тому відкладати з розподілом повноважень аж до завершення реформування ринку землі, як пропонує Тимофій Милованов, за словами фахівця, не варто. Міністерства треба розділити якомога швидше. Водночас частина експертів, навіть тих, хто свого часу негативно сприйняв об’єднання деяких відомств, вважає, що спроба вже за лічені місяці повернути усе “на круги своя”, може принести ще більше шкоди. Адже владі іще не скрізь вдалося “підтягнути хвости” після попередньої реорганізації. За наявності ж такої кількості нерозв’язаних проблем Уряд має повноцінно працювати, а не безкінечно займатися власним переформатуванням. “Тим більше, що є сумніви: чи справді апологети можливих змін захищають національні інтереси, - каже політолог Микола Давидюк. Що ж до претендентів на посади у владній команді, то, на його думку, “кадрового голоду” як такого нині немає. Йдеться лише про ідеологічні питання, які заважають професіоналам працювати у тій чи іншій команді. Але не лише про це мова. “Із когось намагаються зробити посміховисько за допомогою медіа, когось же, приміром, звільняють через дописи в анонімних телеграм-каналах. Людям потрібні гарантії, що такого не станеться і з ними. При цьому не варто забувати: президентові вже вдалося залучити до роботи багатьох хороших фахівців. І багатьом “новим обличчям” дали шанс проявити себе. Тож у “кадровому” питанні можемо говорити як про негативні, так і про позитивні моменти”, - підсумував політолог.

Владислав Обух, Київ