Перший раз Єрмака: враження експертів від брифінгу нового керманича ОПУ

12 лютого новопризначений голова Офісу президента України Андрій Єрмак дав свій перший брифінг, де розповів, як і заради чого працюватиме відомство під його керівництвом. Якщо дуже стисло, то це, зокрема, припинення війни на Донбасі, робота на зовнішньополітичних напрямках, регіональна політика (планується активніше працювати з головами ОДА), залучення інвестицій в Україну, а також — реформування самого офісу на Банковій. Пан Єрмак хоче, щоб ОПУ став таким собі експертним відомством, де будуть сконцентровані найкращі кадри, які допомагатимуть главі держави виконувати функції та досягати результатів за усіма напрямами. Все сказане не можна не підтримати, хоча й не варто забувати, що такі ж правильні слова виголошувалися в приміщенні на Банковій різними людьми, тобто прозвучали далеко не вперше.

А що про все це думають експерти-політологи?

Ми попросили Володимира Фесенка, Богдана Петренка та Євгена Магду поділитися враженнями від першої прес-конференції нового глави ОПУ або де-факто віце-президента, як дехто кепкує. Ми запитали: чи це той самий Єрмак, чи інший, що прослідковується між сказаними ним словами – ну, й так далі...

Володимир Фесенко, політолог, керівник Центру політичного аналізу "Пента":

“Єрмак з самого початку позиціонує себе як виконавець волі Зеленського. Він не буде нічого вигадувати ”

— Призначення Андрія Єрмака не стало сенсацією, воно прогнозувалося в останні пару місяців, зокрема і мною, адже Єрмак дуже наблизився до Володимира Зеленського, продемонстрував свою результативність, відданість і що важливо — неконфліктність. Андрій Богдан же, навпаки, особливо в перші місяці президентства Зеленського, намагався демонстрував свій особливий статус, що, думаю, разом із його складним характером і надмірною конфліктністю призвело врешті до відставки.

Якихось сенсацій на брифінгу я не побачив. Підтвердилося те, що на цій посаді Єрмак буде більш стриманим, більш обережним і більш компромісним, ніж Богдан. Він намагається не сказати зайвого, оцінює кожне слово. Навіть заява, яку він робив ще до призначення — про наміри провести місцеві вибори одночасно і по Україні, і в ОРДЛО — на брифінгу прозвучала обережніше, мовляв, це мрія.

Інша важлива обставина — Єрмак з самого початку позиціонує себе як виконавець волі Зеленського, що чітко прослідковується на брифінгу. Він не буде нічого вигадувати. Так, у нього є певні пропозиції, певне бачення, але він не буде їх озвучувати, поки не узгодить із Зеленським і отримає від нього згоду, на відміну від, скажімо, Арахамії.

Єрмак не буде конкурувати з іншими високопосадовцями, але його роль, безумовно, буде дуже великою і особливою, як і раніше, просто тепер вона підкріплена особливим статусом. Йдеться про переговорний напрям в стосунках з Росією, в норманському форматі і в цілому в зовнішній політиці. Вашингтон, Брюссель, Берлін, Париж і Москва, як ключові напрями зовнішньої політики будуть закріплені за Єрмаком. Щодо внутрішньої політики, то думаю, з часом його вплив посилиться і там. Особливо будуть потрібними його зусилля на парламентському напрямі по земельній реформі.

Жарти про Єрмака як про віце-президента слід залишити лише жартами. При Зеленському не буде ніякого віце-президента. У перші місяці роль Богдана була обумовлена тим, що у Зеленського не було власного політичного і адміністративного досвіду. Зараз же цей досвід, хоч і все ще недостатній, але вже є. Досі багато людей не розуміють, що ключовим десіжн-мейкером, тобто людиною, яка ухвалює рішення, ключові цілі і пріоритети, є Зеленський. Тож думаю, що роль Єрмака буде стриманою і самообмеженою, але при цьому достатньо впливововою.

Богдан Петренко, політичний експерт, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму:

“Єрмак розуміє, що немає права затьмарювати Зеленського, як це робив Андрій Богдан. Але він точно впливатиме на політичні процеси”

— Не можна сказати, що прес-конференція продемонструвала зовсім іншого Єрмака, ніж той що був раніше. По факту – ми матимемо «другого Зеленського». Обережного у висловлюваннях і не такого імпульсивного чи такого, що привертає до себе увагу або акумулює на собі негатив. Це точно не Андрій Богдан.

Сам факт прес-конференції. Її проведення показало місце, яке займатиме Єрмак у державній ієрархії. І це не клерк чи керівник секретаріату. Радше – друга особа в країні після президента. Це не буде гіперпублічна особа, - Єрмак розуміє, що немає права затьмарювати Зеленського, як це робив Андрій Богдан. Але він точно впливатиме на політичні процеси.

Про сказане. По змісту це тактика Зеленського. Набір правильний фраз, які співвідносяться з вимогами громадської думки. Припинення війни на українських умовах, залучення інвестицій і т.д. Тобто Єрмак не буде громовідводом для Зеленського. Він буде продовженням Зеленського..

Проколи прес-конференції. Не зважаючи на те, що Андрій Єрмак намагався бути «правильним», брак публічних виступів призвів до двох, важливих, як на мене, проколів. Перше – це те, що він заявив, що готовий спілкуватись з усіма, щоб досягнути миру на Донбасі. Потім, щоправда, виправився і сказав з усіма патріотичними силами. Це поки що нічого не значить прямо, але містить ризики, щодо ймовірності згоди на прямий контакт з «ДЛНР». Друге – Єрмак прямо не засудив заяву Арахамії про можливість подачі води до Криму в обмін на постуки на Донбасі. А сказав лише що поговорить з главо фракції СН. А це вказує, що ця заява могла бути не особистою думкою Арахамії, а цілеспрямованим інформаційним вкидом. Для того, щоб перевірити ставлення громадської думки і далі діяти відповідно.

Євген Магда, виконавчий директор Інституту світової політики:

“Нині спостерігається «гіпертрофія» в оцінці повноважень керівника президентської канцелярії. В ролі головного ньюзмейкера має виступати не Єрмак, а Зеленський”

— Гадаю, це той самий Єрмак. Це той самий наближений до Зеленського виконавець, але, який вважає, що має більші підстави, ніж президент, робити деякі заяви. Це суто технологічний момент. Нинішній глава держави і за своєю природою — не готовий робити непопулярні заяви. Хоча, в нещодавньому інтерв’ю “Інтерфаксу” заявляв, що не боїться втратити рейтинг. Але річ у тому, що коли людина 20 років поспіль отримувала аплодисменти, а зараз чує їх не завжди — це сильно відчувається. Але повернемося до Єрмака. На сьогодні в нас спостерігається «гіпертрофія» в оцінці повноважень керівника президентської канцелярії. Насправді, на захід від України, ба, в тій же Росії теж - керівник офісу глави держави не проводив би прес-конференцію з приводу вступу на посаду. Президентська канцелярія забезпечує діяльність президента і все. В ролі головного ньюзмейкера повинен виступати не Єрмак, а Зеленський. А все те, що йде не в цьому контексті, даруйте, це від лукавого.

А тепер ближче до реалій. Так, у нас багато чиновників полюбляють прислухатися до думки керівника президентського офісу. І коли він називає голів ОДА губернаторами, то мене це починає лякати. Звісно, він не перший і не останній, хто переносить російську політичну лексику на український ґрунт, але факт залишається фактом. На жаль, нині в нас є така ситуація. І я не погоджуюся з думкою колег, нехай сказали вони це і жартома, що Єрмак – це такий собі віце-президент. Ні. Скажу навіть більше, керівником офісу Єрмак себе покаже тільки після того, коли там відбудуться зміни, в тому числі кадрові. Чув, що такі готуються. Однак якими вони будуть, а також, де він набере людей у команду — це серйозне питання. Адже за великим рахунком ОПУ, як на мене, не показав потужної кадрової гри. А мав би. Чи зможе людина, яка ще рік тому займалася кінопродюсерством керувати ОПУ? Тут потрібно бути не «вахтером» біля кабінету глави держави, мовляв, цього пропускаю, а цього — ні.

Ну, і щодо риторики під час брифінгу... Скажу так, що немає такого наступника, який би після попередника приходив і говорив, що все залишиться без змін.

І останнє... Питання звільнення та призначення керівника свого офісу це, безумовно, повна прерогатива президента. Але в той же час пан Зеленський мусить розуміти, що саме він нестиме політичну відповідальність за діяльність апарату. І коли Єрмак заявляє про те, що продовжить займатиметься тими питаннями, якими опікувався до призначення керівником ОПУ (а до цього, нагадаю, він виконував роль такого собі “паралельного МЗС”), ну, тоді ми й надалі стикатимемося з тим, що називається роздвоєнням.

Чи піде це на користь Україні — питання риторичне. Чи реально цьому протидіяти? Так, реально. Це мав би робити парламент. На сьогодні там монобільшість, яка, звісно, хоч і строката фракція, з певними інтересами, різними планами, але вона є. І це факт... Мені дуже хочеться, щоб і керівник президентського офісу, і його безпосередній начальник розуміли, що напередодні “нормандської зустрічі” у грудні 2019-го Україна впритул підійшла до так званих “червоних ліній”. Це в РФ добре розуміють. Отже, якщо проявиться зв’язок між призначенням Єрмака і прагненням нахилити Україну в російський шаблон — це не призведе до позитивних наслідків.

Поговорили Мирослав Ліскович, Юлія Горбань. Київ