Наразі у Латвії перебуває з офіційним візитом голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Наприкінці першого дня програми він зустрівся з українською громадою біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Відбулася проста, невимушена, зацікавлена розмова, в якій Разумков за професійною звичкою парламентського спікера не «тягнув на себе ковдру», а давав змогу виступити й іншим офіційним особам.

У перебігу бесіди кореспонденту Укрінформу вдалося поставити деяку кількість своїх запитань.

«БАЛТІЙСЬКІ КРАЇНИ НЕЗМІННО ПІДТРИМУЮТЬ УКРАЇНУ»

- Дмитре Олександровичу, з чим приїхали до Латвії та Естонії? Це, якщо не помиляюся, ваш перший офіційний закордонний візит?

Дмитро Разумков: - Вже багато років у нас існують дружні партнерські відносини між Україною та балтійськими державами. І наш президент свій перший закордонний візит здійснив до Риги, і в мене вийшло так само…

Раніше ми з колегами зустрічалися в Страсбурзі під час роботи голів парламентів. І зараз зможемо продовжити спільну роботу, яка була започаткована раніше. Це спільні зусилля й у Раді Європи – для того, щоб зберегти цінності та базові принципи, на яких будувалася ця організація. Бо ви бачите, що зараз відбувається – дуже велика турбулентність, яка розхитує цю організацію.

А з іншого боку, склалося так, що і Латвія, й Литва, й Естонія сьогодні є нашими сталими, постійними партнерами, особливо в питанні захисту територіальної цілісності, повернення територій. Жодного разу вони не змінювали свою позицію. Я розумію, наскільки їм буває важко це робити. Хотів би подякувати їм від себе, від колег, нашого парламенту за те, що вони роблять. Вони адвокатують Україну на різних рівнях і водночас допомагають конкретними й дуже важливими речами, наприклад, із реабілітацією наших військових, політв’язнів та дітей, що постраждали внаслідок війни. Окремо хотів би згадати заяву Сейму Латвії про визнання геноцидом депортації кримськотатарського народу (18 травня 1944 року, – ред.). Латвійські парламентарії були першими, хто це зробили. Я думаю, що цей тренд запозичать й інші держави.

- 25-26 лютого ви будете з офіційним візитом у Таллінні, де у вас передбачається ряд зустрічей з естонськими високопосадовцями, в тому числі з главою МЗС Урмасом Рейнсалу. І в ті ж дні в столиці Естонії перебуватиме з візитом міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Чи планується зустріч із ним?

Д.Р.: - Ні, такого не планувалося. Це просто збіг обставин. Зазначу, що графік у нас змінювався.

«ПРАГНЕМО РОЗШИРЕННЯ МІЖПАРЛАМЕНТСЬКОЇ СПІВПРАЦІ»

- Продовжуючи ваші слова про три балтійські країни, як наших надійних партнерів... А ще є п’ятірка північних країн, Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція. Вони, 3+5, складають групу NB8 – Nordic-Baltic Eight. Чи планується поглиблення міжпарламентської співпраці з нею та подібними групами?

- Ми сьогодні, передусім, можемо говорити про групу «Балтік плюс» (була створена в ПАРЄ на початку жовтня минулого року, – ред.). Нагадаю, що до неї, крім трьох балтійських країн, входять Україна, Грузія, Польща. І нам дійсно хотілося б розширювати можливості подібної співпраці за рахунок інших країн, в тому числі північної п’ятірки. Про це ми також говорили у Страсбурзі. І будемо в подальшому вести таки перемовини. Як кажуть, вода камінь точить.

(У розмову вступає посол України в Латвії Олександр Міщенко).

Олександр Міщенко: - Додам до того, про що пан Кудрін запитав. У нас є домовленість по комітетах закордонних справ парламентів NB8. У них, у свою чергу, існує рамкова домовленість про зустрічі керівників таких комітетів. І вони запросять нашого голову відповідного комітету в цей формат. І це важливо, що представник нашого парламенту також братиме участь у такому форматі. Тобто складається трирівнева структура парламентської взаємодії, співпраці. Голови парламентів, комітети закордонних справ і двосторонні групи дружби.

Д.Р.: - Так, до речі, додам про новостворену міжпарламентську групу дружби між українськими та латвійськими депутатами. От перед вами – два співголови з українського боку: Соломія Бобровська, партія «Голос»; Тарас Тарасенко, «Слуга народу». В латвійському парламенті до цієї групи увійшли 44 парламентарії (голова латвійської групи – Алдіс Адамовічс, – ред.). Й якщо я не помиляюся, це найбільша група дружби з усіх, які там існують!

ПРО РИЗЬКУ УКРАЇНСЬКУ СЕРЕДНЮ ШКОЛУ ТА ATR

- Пане спікере, в країнах Балтії у цілому, й у Латвії зокрема, дуже серйозно ставляться до історії, до освіти. Ви сьогодні були в Ризькій українській середній школі, в Музеї окупації. Які ваші загальні враження від них?

Д.Р.: - Великі враження від школи, де люди так вболівають за свою роботу. Лідія Олександрівна, директорка, створювала цю школу як недільну. Зараз уже навчається більш як триста учнів. Близько сорока викладачів. Це заслуговує на повагу. Дійсно, людина живе своєю роботою. Це є осередком – і культурним, й історичним, бо вже має свою історію, і мовним. І, мабуть, патріотичним. Я розумію, що з 1 вересня все навчання буде переведене на латиську мову. Тим не менш, українська мова і українська література будуть там викладатися… Сьогодні ми обговорювали деякі питання, які підіймали перед нами в школі. Гадаю, нам вдасться їх вирішити. Зокрема мова йде про те, щоб не проходити повторно ЗНО. Директорка наводила приклад: дві дівчинки навчалися тут, поїхали в Україну, щоб там поступати до вищого навчального закладу. І їм треба було додатково складати ЗНО. Можливо, є змога, аби в подібних випадках зараховувати бали, отримані випускниками тут. Будемо говорити з профільним комітетом і з міністром. Депутати пообіцяли, що візьмуть на особистий контроль це питання. І я теж проконтролюю.

- Дмитре Олександровичу, в Балтії мало розголос звернення до вас литовського парламентарія Лаурінаса Касчюнаса з проханням посприяти в розблокуванні держфінансування кримськотатарського телеканалу ATR.

Д.Р.: - Насправді, бюджетом передбачено фінансування ATR. А далі – не зовсім наша зона відповідальності. Відповідає міністр культури Володимир Бородянський. Він запевнював, що знає цю ситуацію, нею займається. Я ж особисто зараз, на жаль, не можу сказати про поточний стан речей і коли ця ситуація буде вирішена. Однак можу сказати, що вона перебуває на контролі.

(У розмову вступає народний депутат Тарас Тарасенко).

Тарас Тарасенко: - Я можу прокоментувати. Так, гроші там були виділені. Але на цей час міністерство запитало в ATR офіційні документи на підтвердження щодо витрат, використання даних коштів. І зараз узгоджується надання цих документів…

- Форма звітності?

Т.Т.: - Так. Тобто призупинка – формальна, бюрократична. Задля підтвердження на державному рівні використання даних коштів.

Д.Р.: - Наскільки я розумію, там питання – з двох сторін, тому що ATR поки що не надав звітів щодо використаних коштів. А ми розуміємо, що будь-які державні кошти мають бути зведені в баланс: що було надано, що було витрачено і куди.

«У СПРАВІ ПРО КНОПКОДАВСТВО СПОДІВАЮСЯ НА ОБ’ЄКТИВНЕ СЛІДСТВО»

- Нещодавно пройшла цікава новина щодо кнопкодавства. Про відкриття першої справи у зв'язку з неособистим голосуванням народного депутата України.

Д.Р.: - Дійсно, у п’ятницю ввечері з’явилася інформація про те, що, якщо не помиляюся, Рух «Чесно» зафіксував із кількох різних боків те, що, можливо, було кнопкодавством, вчиненим одним із народних депутатів. І, наскільки мені відомо, правоохоронні органи вже завели справу, будуть розслідувати. Тому що на минулій сесії був прийнятий закон, який передбачає кримінальну відповідальність за кнопкодавство. Я сподіваюсь, що нам вдасться довести до кінця те, що ми обіцяли під час виборів, аби в подібних випадках депутати втрачали мандат. Ми вже зверталися до Конституційного суду з таким проєктом. Однак нам його повернули звідти з рішенням, що він не відповідає Конституції. Думаю, що ми ще будемо звертатися до поважного Суду з цього питання. Ну, а поки що використовується той механізм, який я вже назвав – це кримінальна відповідальність. Займатимуться правоохоронні органи. Коли не помиляюся, офіс генерального прокурора вже завів справу. В ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань – ред.) внесені відомості. Впливати на цей процес ми вже не можемо. І я сподіваюся на об’єктивне слідство… Завершуючи нашу зустріч, хочу сказати, що я щиро вдячний українській громаді, яка тут зібралася. Багато залежить від вас, від позиції, яку ви декларуєте... (Звернувся особисто до присутньої керівнички Ризького українського народного театру). Особливо приємна мені культурна складова, бо в мене теж є деяке відношення до театру. Моя мама – народна артистка України (Наталія Кудря, акторка Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки – ред.). І я чудово розумію, що культура завжди примирювала, зближувала, дозволяла подивитися з іншого боку на ті можливості, які є в нашій державі, а також надавала додатковий механізм для налагодження контактів, у тому числі, з балтійськими державами, з їх мешканцями.

Олег Кудрін, Рига

Фото: Укрінформ