До Ради готують пропозиції про скасування низки положень "мовного" закону - Княжицький
Про це написав у Facebook член Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький (фракція "Європейської солідарності").
"Інформую, що під виглядом захисту від коронавірусу зараз готуються пропозиції про скасування закону про мову. Ми... усією фракцією "ЄС" не допустимо цього. Закликаю до солідарності колег з інших фракцій", - написав він.
За словами Княжицького, законопроєкт, що готується, пропонуватиме, зокрема, зупинити до кінця року дію квот україномовного продукту в ефірі;
зупинити дію україномовних квот на ТБ, а строк запровадження наступного етапу (збільшення до 90%) перенести на 2026 рік, тимчасово зняти з телеканалів та радіостанцій вимоги дотримуватись умов ліцензій.
Як стверджує народний депутат, документ передбачатиме зняття обмежень щодо трансляції фільмів і передач, створених не в Україні, ЄС, США та Канаді до кінця року і щодо трансляції фільмів, які не мають прокатного посвідчення.
Пропонуватиметься також зняти вимоги щодо прозорості структури власності мовників до кінця року та зняти обмеження щодо кількості реклами, спонсорства, телепродажу до кінця року, зупинити дію статті про мову в сфері культури в законі про забезпечення функціонування української мови як державної (до липня 2024 року), заявляє Княжицький.
"Фактично, йдеться про повернення українського телевізійного ефіру (радіо не чіпають) в те, як він виглядав після прийняття визнаного неконституційним закону про мову Ківалова-Колесніченка. З тією лише відмінністю, що тепер навіть програмні концепції телеканалів не будуть діяти, оскільки вони також перестають бути обов’язковими до кінця року. Тобто, в телеефірі можна буде поставити будь-який російський серіал без перекладу українською та показувати його цілодобово", - заявив депутат.
У цьому зв'язку він наголосив, що зазначені пропозиції є неприйнятними, оскільки державний статус української мови встановлений Конституцією та багатьма законами.
"Фактично, йдеться про зупинення державного статусу української мови. Немає ніякої різниці між зупиненням застосування державної мови та зупиненням застосування, наприклад, державного прапору України – і в тому і в іншому випадку йдеться про діяльність проти конституційних засад держави", - наголосив Княжицький.
Як повідомляв Укрінформ, Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні 2 березня 2020 року ухвалив рішення, згідно з яким не рекомендує парламенту вносити зміни до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", доки Конституційний суд не ухвалить відповідного рішення.
Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. За його ухвалення проголосували 278 народних депутатів.
У парламентській газеті "Голос України" текст закону опублікували 16 травня. Переважна більшість його норм набула чинності за два місяці після опублікування.
21 червня 2019 року депутати із фракції "Опозиційний блок" передали до Конституційного суду подання про визнання мовного закону таким, що суперечить Основному закону.
6 грудня 2019 року було ухвалено доповідь Венеційської комісії щодо українського мовного закону, в якій ідеться про те, що цей закон не забезпечує балансу щодо збереження мовних прав національних меншин.
