Надзвичайний стан: що це таке і в чому нас можуть обмежити

Починаючи із середини минулого тижня, в інформпросторі активно обговорюють можливе запровадження в країні режиму надзвичайного стану (НС). Спершу  прем'єр-міністр Денис Шмигаль пропонує змінити законодавство, щоб президент України міг ввести НС одноосібно. Згодом мерія Івано-Франківська закликає президента Зеленського ввести режим надзвичайного стану по всій країні. Ширяться чутки, що глава держави скликає РНБО в зв’язку саме з цим питанням, а парламент готується до позачергової сесії, яка нібито відбудеться 24 березня, щоб затвердити Указ про запровадження НС. Нарешті, ймовірність введення НС «підкріпив» міністр охорони здоров’я Ілля Ємець, заявивши, що виступає за це. «Я говорив про це ще з першого дня своєї роботи в уряді. Це треба було робити з самого початку. Якби це вдалося, то такого поширення, яке зараз геометрично розвивається, не було б», - цитує міністра пресслужба МОЗУ.

Втім, як стало відомо сьогодні, найраніше, коли зможе зібратися Рада – це середа, 25 березня (а не 24-го, як прогнозували). А на погоджувальній раді «багато фракцій» виступили проти – це слова представника партії «Голос».  Тобто питання залишається відкритим: проголосують депутати за введення режиму надзвичайного стану чи ні. Та й взагалі – чи буде винесене це питання неясно також.

Ми підготували для вас відповіді на кілька важливих запитань.

НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН: ЩО ЦЕ ТАКЕ

Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» визначає надзвичайний стан як особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального  функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

В ЯКИХ ВИПАДКАХ ВВОДИТЬСЯ

Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладу, усунення якої іншими способами неможливо.

Надзвичайний стан може бути введений в разі:

1) виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, ПАНДЕМІЙ тощо), що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення;

2) здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення;

3) виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

4) виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

5) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу україни шляхом насильства;

6) масового переходу державного кордону з території суміжних держав;

7) необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

КИМ, КОЛИ І НАСКІЛЬКИ

Зараз режим запровадження надзвичайного стану суворо регулює Конституція та законодавство України. Для цього має бути здійснено шість кроків:

1. РНБО або Кабмін пропонують президенту ввести надзвичайний стан в усій Україні або в окремих регіонах;

2. Президент видає указ про запровадження надзвичайного стану, після чого негайно звертається до Верховної Ради України;

3. Парламент збирається не більше ніж у дводенний термін, щоб розглянути президентський указ;

4. Верховна Рада може підтримати ініціативу про введення надзвичайного стану (повністю чи з рекомендаціями) або ж відхилити її;

5. Якщо депутати затверджують указ президента, в Україні (або в зазначених регіонах) оголошується надзвичайний стан;

6. Після цього указ про введення надзвичайного стану негайно оприлюднюється в ЗМІ.

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більше ніж на 30 діб.

Важливо, що в указі президента про введення надзвичайного стану мають бути чітко прописані: обґрунтування такого режиму, межі території надзвичайного стану (де саме його вводять), час і термін дії надзвичайного стану, перелік і межі надзвичайних заходів (які права будуть обмежені та на який час), а також виконавці заходів режиму надзвичайного стану (хто буде здійснювати необхідні заходи і які повноваження отримує).

ЯКІ ОБМЕЖЕННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ

Відповідно до законодавства, режим надзвичайного стану дає підстави для введення низки заходів:

• встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
• обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;
• посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
• заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
• заборона страйків;
• примусове відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб.

В якості додаткових заходів допускаються:

• тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень, встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних і протиепідемічних заходів;
• запровадження особливого порядку розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності; зміна режиму роботи підприємств,
• переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції; введення комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);
• перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках - проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;
• заборона призовникам і військовозобов'язаним змінювати місце проживання без відома відповідного військового комісаріату і т.д.

До слова, режим НС через пандемію коронавіруса вже ввели 19 країн: Італія, Франція, Болгарія, Словаччина, Сербія, Румунія, Боснія і Герцеговина, Угорщина, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Португалія, США, Казахстан, Японія, Грузія.  

ВОЄННИЙ (НАДЗВИЧАЙНИЙ) СТАН-2018: ЯК ЦЕ БУЛО ТОДІ

26 листопада 2018 року Верховна Рада ухвалила закон №9338 "Про затвердження указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", який запровадили у 10-ти областях України на 30 діб, а саме: Вінницькій, Луганській, Донецькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Запорізькій та Херсонській областях.  

Це була відповідь на зухвале захоплення в полон Росією екіпажів трьох українських військових кораблів на підході до Керченської протоки. За ухвалення відповідного рішення з технічними та юридичними поправками проголосували 276 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти. 

Як і зараз, у 2018-му Мережею ширилися різноманітні «жахалки»: про масову мобілізацію, конфіскацію авто й житла, знецінення гривні, “хрест” на відносинах з МВФ, спорожнілі прилавки в магазинах, перенесення виборів... Насправді ж воєнний стан виявився не таким уже й “страшним”. Ба, як зазначають військові експерти, навіть ефективний. Детальніше про це – тут.

«Період дії воєнного стану виявився доволі ефективним. Адже ВС вводили не для того, щоб нажахати населення, як це деким сприймалося, не створити якісь репресивні механізми, а посилити оборону держави. Вважаю, що таке посилення відбулося. Заходи з перевірки та підготовки усіх елементів оборонної системи до протидії агресії були успішними, - коментує Укрінформу заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєнь Михайло Самусь. - Доволі ефективною була й робота в особливий період більшості військкоматів, які, окрім виконання планових завдань, пов’язаних зі строковим призовом, відпрацьовували систему територіальної оборони, а також узгоджували питання мобілізації ресурсу (автотранспорту, пального, приміщень, організації харчування, бомбосховищ) у разі прямої агресії противника. При цьому не справдилися провокаційні прогнози, згідно з якими впровадження воєнного стану мало обернутися тотальною мобілізацією, коли чоловіків «ловитимуть» просто на вулицях і «тягнутимуть» на війну».

Не було і продуктового ажіотажу. До речі, у Мінагрополітики тоді офіційно запевнили – гречка, свинина, цукор, яйця, соняшникова олія у профіциті, і навіть у подвійному.

Щоправда режим воєнного стану дещо зачепив культурне життя міст, адже деякі масові заходи довелося скасувати. Приміром, заплановані на грудень концерти російського гурту «Акваріум» перенесли на невизначений термін, про що повідомив його лідер Борис Гребенщиков у Facebook. Також скасував свою лекцію і читання віршів у Києві російський поет, публіцист і критик Дмитро Биков. Це пов’язано із обмеженням в’їзду на територію України громадян РФ чоловічої статі віком 16-60 років. Крім того, були перенесені місця проведення деяких футбольних матчів – до міст, де воєнний стан не діє. Приміром, до Києва перенесли матч 17-го туру чемпіонату України «Десна» – «Зоря» з Чернігова, а також “Ворскли” і “Арсенала” в Лізі Європи – з Полтави.

ЕКСПЕРТИ ПРО НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН

Ми запитали в політологів, чи мають вони якісь застереження щодо введення НС зараз? Власне, чи використала на сьогодні влада усі наявні інструменти та повноваження для боротьби з коронавірусом?

Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко каже, що запровадження надзвичайного стану в Україні сьогодні виглядає уже формальністю. «Влада й так обмежила права людини – зокрема, на свободу пересувань. Також від цих обмежень можуть страждати життя та здоров’я громадян. Бо ми сьогодні домінуюче боремось з коронавірусом, усуваючи на другий план (а часто просто ігноруючи потреби у лікуванні) на інші – часто небезпечніші  за коронавірус захворювання, - стверджує експерт. - Паніка легітимізувала більшість дій, які були запроваджені, у тому числі й всупереч Конституції України. Гадаю, що можна було б «закручувати гайки» і далі – без НС».

Ще одна причина за якою можуть запровадити НС, за словами пана Петренка, це демонстрація того, що влада активно протидіє коронавірусній інфекції. «Тобто, якщо ми вводили обмеження, коли в Україні був один хворий, то зрозуміло, що суспільство вимагає і якихось дій, коли їх кількість дотягується до сотні. А забороняти – це найпростіше і найвідчутніше кожному. Практично, забороняти – це синонім ефектності, але не ефективності», - наголошує він. І додає, що хотілося би побачити чіткий перелік прав та свобод, що будуть обмежені надзвичайним станом, виключні функції, які надаються тим, хто буде обмежувати наші права. «Але… Навіть якщо такий перелік і буде, то ніхто не дасть гарантії, що він стане виключним», - вважає Петренко.

Експерт вважає, що запровадження надзвичайного стану має стати періодом заборони прийняття Верховною Радою будь-яких рішень, які б не стосувались НС. Себто, розпочинаючи від ринку землі і завершуючи змінами до Конституції.

Своєю чергою політолог Володимир Фесенко зазначив, що головне застереження полягає в тому, наскільки ефективним буде інструментарій закладений в механізмі надзвичайного стану, бо, каже він, певні речі застосовуються вже зараз при надзвичайній ситуації – особливий режим в’їзду/виїзду в окремих регіонах, обмеження руху громадського транспорту тощо. «На жаль, як бачимо, ці механізми не завжди дієві. Є сила-силенна різноманітних проблем і неузгоджень. Наприклад, коли наголошували, що в громадський транспорт допускатимуться тільки людей з масками. Тобто обмеження ввели, а масок в аптеках – немає. І ніхто не продумав, як це питання можна вирішити», - наголошує політолог.

Щодо ідеї введення надзвичайного стану, то, за словами Фесенка, це прояв паніки на політико-бюрократичному рівні. «Це відповідь на панічне питання: треба щось робити. І краще пильнувати, ніж недопильнувати. Схоже, що все-таки НС введуть як якусь надзвичайну управлінську рамку, яку будуть використовувати не в повному обсязі, а регулюючи її залежно від ситуації (піднімаючи або опускаючи рівень надзвичайності). І буде як завжди: хотіли як краще, а вийшло як завжди. Правда, оскільки зараз у цієї ідеї є хоч якась управлінська доцільність, певний ефект буде, хоча і помірний. Сподіваюся, що вистачить розуму не вводити інформаційні та політичні обмеження. Себто, немає необхідності запроваджувати надзвичайний стан в повному обсязі», - каже він.

А от стосовно окремих елементів – цілком доцільно. Політолог наголошує, що в першу чергу це стосується економічних механізмів. «Зараз масово обговорюють проблему нестачі антисептиків і масок. Держава, через механізми НС у принципі може швидко переорієнтувати, навіть примусово, деякі бізнеси на збільшення виробництва вкрай необхідної продукції. Можна примусити використовувати приватний автотранспорт – ті ж маршрутки – для доставлення медиків, представників вкрай важливих для життєдіяльності держави підприємств і так далі. Власне, за умов НС, тобто, коли діє суворіша відповідальність, в тому числі, правова – обмеження діятимуть ефективніше. Адже зараз більшість із таких обмежень носять суто рекомендаційний характер, а в умовах НС все буде жорсткіше. І це, мабуть, добре. У такому сенсі окремі елементи НС, звісно, можуть бути корисними», - підкреслив Фесенко.

Крім того, політолог дав прогноз по майбутній позачергової сесії Ради. «Гадаю, депутати можуть дати дозвіл Кабміну або РНБО вводити окремі механізми надзвичайного стану без їх затвердження. Або, як у 2018 році, застосовувати цей механізм вибірково і не в повному обсязі. Приміром, в окремих регіонах країни - в найбільш критичних - де вже зараз введено режим надзвичайної ситуації», - підсумував Володимир Фесенко.

Мирослав Ліскович, Мар'яна Рабченюк. Київ