Разумков не підтримує люстрацію: Відповідальність має бути персональною

Про це заявив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков в інтерв’ю виданню «РБК-Україна».

«Я думаю, що поки, особливо в умовах епідемії коронавірусу і карантину, такі рішення в Раді розглядатися не будуть. Надалі, залежно від ініціатив народних депутатів та рівня підтримки, теоретично це можливо. Знову ж таки – є рішення ЄСПЛ. Це питання також знаходиться на розгляді Конституційного суду України. Тому – подивимося», – зазначив Разумков.

При цьому, висловлюючи особисту позицію, він сказав що не підтримує люстрації, тому що під її дію «потрапило багато людей, які були ефективні і які об'єктивно не були замазані в гучних скандалах», а розслідуванням їхньої діяльності на предмет корупції повинні займатися правоохоронні органи.

«І в моєму розумінні відповідальність має бути персональною. Якщо ви злодій, якщо ви людина, яка замішана в корупції або якихось ще страшніших діяннях, вас не звільняти треба – вас треба садити. Цим повинні займатися правоохоронні органи, потім зібрані матеріали повинні бути відправлені в суд, і справедливий суд повинен прийняти рішення відповідно до закону. Якщо ж ви професіонал, людина з доброю репутацією, не нажили собі палаців за час своєї служби, якщо ви якісно виконували ту чи іншу функцію на тій або іншій посаді, яка серед інших потрапила під люстрацію, і через це вас звільнили, то я не розумію, чому від вас потрібно таким чином позбуватися, якщо ви можете бути корисним цій країні», – уточнив спікер.

Водночас, відповідаючи на запитання, чи не планує він сам як суб’єкт законодавчої ініціативи запропонувати скоригувати закон про люстрацію, Разумков зазначив: «Для того, щоб ініціювати таку дію, треба розуміти рівень підтримки, якщо ми говоримо про Верховну Раду, щоб це не було "холостим пострілом". Треба розуміти можливості, які сьогодні можуть бути здійснені Верховною Радою і чого від цього буде більше – плюсів чи мінусів. Залежно від цього, думаю, Верховна Рада теж може запускати ті чи інші ініціативи».

Як повідомлялося, Європейський суд з прав людини 24 лютого вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Відтак рішення ЄСПЛ у цій справі від 17 жовтня 2019 року, яким було встановлено порушення прав українських чиновників, остаточно набуло чинності.

Зокрема, 17 жовтня 2019 року було оголошено рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України» (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18). Вона стосувалася звільнення п’ятьох державних службовців відповідно до закону України «Про очищення влади» (люстрацію) 2014 року».

За цією справою суд одноголосно встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв’язку з занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) конвенції.

Суд також вирішив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі упродовж більш ніж року за часів президентства Віктора Януковича або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року.

Отже, на думку ЄСПЛ, вказаний закон не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента.

Верховна Рада у вересні 2014 року ухвалила закон «Про очищення влади» (люстрацію). Ним забороняється займати певні високі посади на державній службі особам, які обіймали сукупно не менше одного року визначені законом посади на державній службі у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.

Нині у Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення закону України «Про очищення влади», перебувають 893 особи.

Фото: rada.gov.ua