Пенсійна реформа: працівники важких професій можуть втратити зароблені пенсії

Запровадження професійних накопичувальних пенсійних програм у рамках пенсійної реформи призведе до знецінення пенсій, вже накопичених працівниками до 35 років на важких виробництвах та призведе до списання від 50 млрд грн до 100 млрд грн зобов’язань щодо виплати таких пенсій з приватних підприємств на державний бюджет України. 

Про це свідчить проведений Товариством актуаріїв України аналіз проєкту Закону „Про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи”, який було оприлюднено Міністерством соціальної політики України 18 травня 2020 року для громадського обговорення.

Законопроєкт Мінсоцполітики як «пілотний проєкт» для формування накопичень для пенсій пільгових категорій, за умови ухвалення в такому вигляді, спричинить значне навантаження на держбюджет і за прогнозами – може втричі зменшити пільгові пенсії, що призведе до дискредитації самої  ідеї пенсійної реформи – запуску обов’язкового накопичувального рівня, яку країна очікує з 2003 року.  Адже запропонований підхід до участі у накопичувальній професійній пенсійній системі виключно за віковим принципом працівників до 35 років не враховує фактичний стаж роботи за списками важких професій (Списки №1-2) та фактично позбавляє пільгових пенсій від 10 до 40% працівників віком до 35 років. 

Виходить так, що держава обнуляє людині, яка дихала гарячим пилом на промисловому підприємстві, її накопичений трудовий стаж і пропонує тепер накопичувати пенсію «з нуля». І таких людей, що до 35 років вже мають стаж, який дозволяє їм вийти на пенсію у 55 років, в Україні до 40% серед зазначених працівників шкідливих професій.

Крім того, для працівників, старших за 35 років, є ризики втрати пенсійних виплат внаслідок щорічного зростання дефіциту Пенсійного фонду, оскільки кількість платників, за яких сплачуватиметься додатковий єдиний внесок, буде щорічно зменшуватись, а кількість пенсіонерів буде лишатися приблизно сталою величиною протягом 10-15 років. Інша руйнівна ідея законопроєкту щодо пільгових пенсій полягає в тому, що зобов’язання фінансувати пільгові пенсії за Списками №1-2 працівників, старших 35 років, які не стають учасниками накопичувальної пенсійної системи, перекладаються з їх колишніх роботодавців на Державний бюджет України.

Зобов’язання таких підприємств за міжнародними стандартами фінансової звітності оцінюються у 50-100 млрд грн. Мінсоцполітики натомість називає цифру лише їх заборгованості перед Пенсійним фондом у 14,5 млрд грн і пропонує перекрити її підвищенням єдиного соціального внеску до 15% та 7%. Наші актуарії провели розрахунки і можемо сказати, що такий механізм компенсує лише до 30% майбутніх витрат Пенсійного фонду та не вирішує потребу виплати людям пенсії, яку вони вже заробили за час своєї роботи в шкідливих умовах на приватних підприємствах».

І списання великих сум зобов’язань підприємств на державний бюджет означатиме, що українці фактично будуть сплачувати податки для виплати майбутнім пільговикам замість їхніх роботодавців.

Товариство актуаріїв України наголошує, що механізм нарахування пенсій, викладений у Проєкті закону „Про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи”, є математично необґрунтованим і може суттєво вплинути на фінансову безпеку держави та спричинити негативний соціальний резонанс як щодо зазначеного проєкту, так і на подальше запровадження в країні накопичувальної пенсійної системи.

Запровадженню нового механізму нарахування пенсій має передувати проведення актуарних розрахунків з урахуванням принципів Міжнародних стандартів фінансової звітності, а також їх погодження з профільними незалежними фінансовими інституціями.  

Довідково: Товариство актуаріїв України (ТАУ) діє з 1999 року і об’єднує фахівців актуарної математики, які більше 20 років опікуються комплексними розрахунками в сфері страхування та допомагають державі й фінансовому сектору в запровадженні масштабних національних проєктів з убезпечення життєдіяльності населення. Метою діяльності ТАУ є впровадження і розвиток системи професійної актуарної освіти, запровадження системних актуарних розрахунків та розвиток актуарної компетенції на рівні міжнародних стандартів. Серед впроваджених на рівні держави проєктів є такі загальновідомі проекти, як запровадження в Україні обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,  страхування ядерних ризиків на виконання Україною вимог Віденської конвенції, страхування експортно-кредитних ризиків тощо.

Юрій Іванько, голова Товариства актуаріїв України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства