КС скасував відповідальність «нечесних суддів», що далі?

Днями КС визнав неконституційною статтю 375 Кримінального кодексу, яка передбачає позбавлення волі суддів за постановлення неправосудного вироку. Тепер усі порушені за цією статтею справи відносно служителів Феміди, - а їх сотні - мають бути закриті через півроку. На такий час КС відтермінував втрату чинності статті і надав парламенту можливість її поліпшити.

Аргументи суду: це «радянська» норма – засіб тиску на суддів

КС вирішив, що ця стаття наслідує аналогічну норму ще радянського Кримінального кодексу. А в ті часи її використовували для впливу на суддів. До того ж, вважають у КС, ст. 375 ККУ не встановлює чітких критеріїв, які визначають неправосудне рішення, і дає можливість правоохоронцям зловживати цією нормою і знову ж таки впливати на суддів. У разі незгоди з рішенням судді першої інстанції, нагадують у КС, завжди є можливість подати апеляційну скаргу. Відповідно до Конституції, суддя не може бути притягнений до відповідальності за своє рішення за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Так аргументував КС своє рішення. За інформацією автора, за нього переважно віддали голоси судді КС – вихідці з судової системи, що можна вважати проявом такого собі суддівського лоббі.

Наслідки: сотні справ проти нечесних суддів можуть закрити

За інформацією колишнього керівника Управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергія Горбатюка, втрата чинності ст. 375 ККУ тягне за собою закриття близько 300 кримінальних справ по всій Україні, у яких фігурували судді, що арештовували учасників Майдану, позбавляли їх водійських прав за участь в «Автомайдані». На даний момент 26-м з них уже висунуті офіційні звинувачення – тобто, повідомлено про підозру.

Горбатюк вважає, що судді КС, ухвалюючи своє рішення, мали конфлікт інтересів, оскільки самі підпадають під дію цієї статті. “Вони самі себе звільняють від відповідальності”, – говорить він.

Дійсно, судді КС, які у вересні 2010 року ухвалили рішення про відміну Конституції 2004 року, у 2014-му стали фігурантами справи про узурпацію влади експрезидентом Віктором Януковичем. Десятьом з них, говорить Горбатюк, у вересні минулого року були підготовані проекти підозр.

“Ми доповіли генпрокурору Рябошапці про те, що є проекти підозр десятьом суддям Конституційного суду, але він сказав, що ці справи будуть передаватися в НАБУ і не треба ними займатися. Потім ця справа була передана в ДБР”, – розповідає він.

Варто зауважити, що серед суддів, котрі ухвалили рішення стосовно неконституційності ст. 375 ККУ немає фігурантів цієї справи (у них усіх спливли дев’ятирічні повноваження судді КС). Але тим не менше, якщо зважати на тлумачення Горбатюка, це рішення дає можливість нинішнім суддям КС закрити “підвішені” справи відносно їхніх попередників й уникнути розголосу подробиць неприглядної внутрішньої «кухні» КС під час слухань у суді.

Поняття “неправосудне рішення” досить розмите. У розмовах з автором правоохоронці говорять, що у ході слідства непросто буває довести злочинний умисел служителя Феміди. Але вистачає й більш ніж промовистих прикладів ухвалення суддею неправосудного рішення. От лише один з них: справа відносно судді Шевченківського райсуду столиці, яка своєю ухвалою у листопаді минулого року звільнила від десятьох років ув’язнення чоловіка, засудженого за нанесення смертельних травм 2-річній дитині. Хоча за декілька місяців – у лютому 2020 року – Апеляційний суд скасував цю незаконну ухвалу, злочинець, тим часом, втік. І його тепер розшукують…

Таких проваджень може бути багато. І доведення у них вини судді є питанням справедливості.

Втім, тезу про однозначне уникнення відповідальності суддів внаслідок рішення КС не поділяє голова правоохоронного комітету парламенту Денис Монастирський. У коментарі Укрінформу він сказав, що говорити про закриття усіх справ відносно суддів буде сенс лише коли ВР протягом півроку з дня ухвалення цього рішення, тобто до 11 грудня, не врегулює ст. 375 ККУ. Якщо ж цього не станеться, то слідчі зможуть перекваліфікувати справи відносно служителів Феміди уже на нову редакцію цієї статті. При цьому пан Монастирський визнає, що це непростий процес, і все залежить від того, на якій стадії знаходиться конкретне провадження, – досудового розслідування чи судового розгляду. Якщо справа уже слухалася в суді, то має бути призначений її новий розгляд.

Що говорять судді

В особистих розмовах судді нарікають, що правоохоронці порушують справи за фактом нібито ухвалення ними неправосудних рішень як помсту після виникнення робочих конфліктних ситуацій. Приміром, прокурор подав до суду те чи інше клопотання, а суддя його не задовольнив, або прокурору з якоїсь причини не сподобалося ухвалене рішення по суті справи.

Цю версію своїх колег підтверджує і голова Ради суддів Богдан Моніч. У коментарі Укрінформу він наводить статистику Офісу генпрокурора, згідно якою за 2,5 роки – з січня 2017- го по вересень 2019-го – за цією статтею було зареєстровано 1 тис. 415 кримінальних проваджень. 503 справи були закриті в короткі строки. А суди ухвалили лише 9 обвинувальних вироків. “Решта справ роками не знаходять свого вирішення, що дає можливість тримати суддю “на гачку”, – говорить Моніч.

Він вважає, норму потрібно виписати так, що вона не застосовувалася в якості інструменту тиску на суд. “Хоча на мою особисту думку, на практиці це навряд чи вдасться зробити, особливо якщо проаналізувати останні законопроекти, подані до парламенту щодо внесення змін до вказаної норми”, – ділиться думками голова Ради суддів.

З цього приводу голова «правоохоронного» Комітету ВР Денис Монастирський зазначає, що парламенту потрібно визначитися стосовно одного з наявних чотирьох законопроектів, покликаних врегулювати застосування ст. 375 ККУ.

“Нам потрібно визначитися з правильною редакцією, яка була б менш проблемна і обмежувала ймовірні зловживання, які можуть здійснювати правоохоронці, користуючись цією статтею. Суд дав шість місяців, щоб вирішити це питання. Це буде не на цій сесії, а розгляд почнеться восени”, – переконаний він. На думку пана Монастирського, ця норма Кримінального кодексу є фактором, який мотивує суддів утримуватися від неправосудних рішень, а тому має бути присутня в українському законодавстві.

Алла Шершень, Київ