У Мін’юсті вважають, що реєстр люстрованих чиновників порушує право на приватність

Про це він сказав у Конституційному суді у вівторок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Усі елементи відповідальності, карності люстрованих чиновників, вони мають із закону бути прибрані. Наприклад, мова іде про реєстр люстрованих осіб. Відповідно на це звертав увагу Європейський суд із прав людини, що публічність цього реєстру порушує право на приватне життя. І, знову ж таки, цей елемент публічності, карності із закону має бути прибраний, тому що, якщо ці особи не винуваті, просто це клас чиновників, який має бути прибраний із державної служби, але їх ніхто не звинувачує у вчиненні злочинів, то в чому сенс публічності? Публічність у даному випадку - це елемент карності, відповідно - несприятливих наслідків для кожного чиновника, відповідно — ми в законопроєкті пропонуємо, наприклад, цей елемент прибрати із закону. Жодного публічного реєстру”, - наголосив Малюська.

Він зазначив, що у Мін’юсту “є внутрішня інформація про тих, на кого поширюється люстрація”.

“Відповідно, під час прийняття на посади проводиться перевірка. Жодна публічність в даному випадку недоречна”, - вважає міністр юстиції.

Водночас він зауважив, що наразі в реєстрі значаться 884 особи.

Малюська зауважив, що на виконання рішення Європейського суду з прав людини після його детального ознайомлення Мін’юст розробив законопроєкт, “де, на нашу думку, повністю максимально врахували ті зауваження і власне кваліфікацію, яку надав Європейський суд з прав людини щодо закону “Про очищення влади”.

“Відповідний законопроєкт був розроблений, пройшов усі погодження всередині міністерства юстиції України і був внесений на розгляд Кабінету міністрів України. До порядку денного наступного засідання його поки що не включили, але орієнтовно протягом наступних кількох тижнів законопроєкт буде розглянутий Кабінетом міністрів, скоріш за все, і ми вже матимемо позицію не тільки Міністерства юстиції України, але і Кабінету міністрів України щодо того, яким чином слід реформувати закон “Про очищення влади”, - сказав міністр.

Він висловив сподівання, що уряд розгляне законопроєкт протягом наступних кількох тижнів“, і в липні законопроєкт буде зареєстрований у парламенті”.

“Далі залежить від народних депутатів, від парламенту. Питання люстрації вкрай неоднозначне... Жодних гарантій того, що законопроєкт буде підтриманий чи проголосований народними депутатами немає”, - сказав Малюська.

Як повідомляв Укрінформ, Конституційний суд України поновив усне слухання у справі щодо закону про люстрацію, щоб дослідити практику ЄСПЛ, а також позицію Президента і Верховної Ради.

Як повідомлялося, Велика палата КСУ під час розгляду справи у закритій частині стосовно конституційності закону "Про очищення влади" вирішила з'ясувати додаткові обставини, які мають істотне значення для вирішення справи.

Верховна Рада у вересні 2014 року ухвалила закон "Про очищення влади" (люстрацію). Ним забороняється обіймати певні високі посади на державній службі особам, які обіймали сукупно не менше одного року визначені законом посади на державній службі у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.

Нині у Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення закону України "Про очищення влади", перебувають 893 людини.

Європейський суд з прав людини 24 лютого 2020 року вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Відтак рішення ЄСПЛ у цій справі від 17 жовтня 2019 року, яким було встановлено порушення прав українських чиновників, остаточно набуло чинності.

Зокрема, суд одностайно встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв’язку з занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) конвенції.

Суд також вирішив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі упродовж більш ніж року за часів президентства Януковича або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року.

Таким чином, на думку ЄСПЛ, закон не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента.

17 червня міністр юстиції Денис Малюська повідомив, що Мін'юст на виконання рішення ЄСПЛ розробив зміни до закону "Про очищення влади" і підготувався до виплат особам, які виграли відповідну скаргу в ЄСПЛ.