Візит Сійярто: прогноз – стримано-оптимістичний
25 червня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вперше після майже семи років перерви провели у Києві засідання Спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва.
Після зустрічі традиційно відбувся спільний брифінг, який центральні ЗМІ (у першу чергу це стосується рейтингових інформаційних телеканалів, - Авт.) висвітлювали, м’яко кажучи, слабенько. Трансляцію довелося шукати безпосередньо на ФБ-сторінці українського МЗС.
Брифінг Кулеби та Сійярто: коротко про основне
Дмитро Кулеба повідомив, що на зустрічі обговорювалися конкретні проєкти співпраці українських і угорських компаній, збільшення обсягів двосторонніх інвестицій, зміцнення позицій бізнесу на ринках обох країн. «Під час коронавірусної кризи треба рятувати і людей, і економіки. Відновивши сьогодні роботу комісії, ми розблоковуємо цілу низку спільних економічних і транспортних проєктів, модернізацію прикордонної та транскордонної інфраструктури, даємо новий імпульс співпраці в аграрній сфері, енергетиці, охороні навколишнього середовища», - заявив українського дипвідомства.
Своєю чергою Петер Сійярто заявив, що Угорщина готова допомогти Україні у боротьбі з паводками на заході: «Ми готові боротися разом проти паводків на Тисі. Це актуальна проблема, яка зараз стоїть. Я також сказав панові міністру, що якщо Угорщина може вам у будь-чому в цій галузі допомогти, ми готові це зробити». А також нагадав про фінансову допомогу для будівництва доріг у Закарпатській області на суму 50 млн доларів США, яку раніше Угорщина запропонувала Україні.
Попри те, що зустріч стосувалася економічного співробітництва, не оминули під час брифінгу й інші, не менш важливі питання.
Зокрема, Кулеба анонсував зустріч співголів українсько-угорської комісії щодо нацменшин: «Ця комісія зустрінеться найближчим часом». За його словами, співголови комісії мають провести «дуже ретельний огляд» ситуації щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин, і підготують «важливі рішення для нашого руху вперед і усунення непорозумінь».
Поінформував міністр і про те, що вони з угорським колегою узгодили й подальші кроки для проведення засідання робочої групи з питань освіти. Все це, за словами Кулеби, є необхідними кроками для підготовки можливого майбутнього візиту Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана в Україну. «Українська сторона налаштована на проведення цього саміту в липні. Наскільки я зрозумів із сьогоднішньої нашої розмови з Петером, таке ж саме є бажання у наших угорських колег. Але не зустріч заради зустрічі, а зустріч заради нової сторінки українсько-угорських відносин, - підкреслив глава українського МЗС. - Ми маємо пройти певний шлях до зустрічі лідерів, щоб напрацювати масштабну амбітну програму для візиту, погодити текст меморандуму, який вони можуть підписати, і знайти рішення для проблемних питань у наших відносинах».
Згадали на брифінгу і про євроатлантичну інтеграцію України. Сіярто наголосив: «Ми зараз блокуємо засідання комісії Україна-НАТО, але ми відверто сказали, що як тільки будуть вирішені питання, пов'язані з освітніми правами угорської меншини, ми це вето знімемо».
Щодо останньої фрази, то, навряд чи є сенс приділяти їй надмірну увагу. Хоча б тому, що подібне з вуст пана Сійярто звучить не вперше, і навіть не вдруге, і не втретє. Тому й промовчати також не можемо. І нагадаємо, що напередодні зустрічі політичні аналітики прогнозували різне. Мовляв, Угорщина намагатиметься підвищувати ставки й збільшувати свої умови, вдаватиметься до шантажу та продовжуватиме створювати проблеми для України. Або ж, що не варто очікувати на покращення відносин між країнами. Чи справді це так?
Що там було і не було сказано, та чи збулися прогнози?
В коментарі Укрінформу політолог Ігор Рейтерович відзначив, що засідання Спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва – це нетривіальна подія. «Треба віддати належне нашому міністру закордонних справ Дмитру Кулебі, адже саме він питанням взаємовідносин між Україною та Угорщиною приділяв дуже значну увагу від початку своєї каденції. Я так розумію, що для Кулеби це було одним з пріоритетів, - каже Рейтерович. - І цей пріоритет, судячи з усього, йому визначив зокрема президент Володимир Зеленський. Чому? Тому що в нас є проблеми і внутрішнього, і зовнішнього характеру, які тісно пов’язані з НАТО. Тож сьогоднішню зустріч, думаю, більше використали як привід».
По-перше, за словами політолога, аби показати, що між офіційними Києвом і Будапештом відновлюються відносини на високому дипломатичному рівні, розморожуються комісії, які раніше не працювали тощо. «Так, ця зустріч про економіку, зокрема – залучення інвестицій. Що ж, для України зараз це дуже важливо – на Закарпатті повінь. Представник Угорщини в тій чи іншій формі говорив, що вони допоможуть відновити інфраструктуру. Безумовно, першочергово це стосується тих районів, де нині компактно проживають етнічні угорці. Тим не менш…» - стверджує експерт.
А по-друге… «Питання пов’язані із НАТО та й, узагалі, покращення міждержавних відносин тощо. Думаю, що про все це ми більше не почули, аніж почули. Тому що суть таких зустрічей – це переговори в кулуарах. На мою думку, Сіярто в першу чергу приїхав до Києва задля того, щоб спокійно, без зайвих очей і вух обговорити з Кулебою, а також, не виключено, що з представниками ОПУ майбутню зустріч українського президента з угорським прем’єром. І саме там (на цій зустрічі, - ред.) підніматимуться ключові питання, зокрема і мовного закону, - вважає Рейтерович. - Наскільки відомо мені, Україна запропонувала компромісний варіант, ба, зробила це уже досить давно. Угорці його розглядають. Але це варіант, який влаштує як Україну, так і Угорщину. Себто, не змушуватиме нас серйозно змінювати норми закону. З того, що я чув – по суті йдеться про двомовне навчання». Це, переконує він, допоможе розблокувати роль Угорщини в питаннях, які пов’язані з НАТО. «Хоча, як бачимо, останнім часом вони на надто активно виступали проти цього, а могли. Згадаймо про статус розширеного партнерства Україна-НАТО. Відтак, повторюся, зараз ми бачимо певне потепління. Але ключове – майбутня зустріч лідерів», - наголошує політолог.
Щодо попередніх прогнозів, то, на думку Рейтеровича, позитивних було значно більше через сам факт відновлення співпраці «Звичайно, не дуже вдалою була заява стосовно Берегово, і цю тему активно обговорювали в інформпросторі. Утім треба віддати належне МЗС, а також окремим депутатам, які займаються питаннями децентралізації. Вони встигли певною мірою пояснити, що про якийсь окремий регіон не йдеться», - акцентує експерт. Хоча осад все ж залишився. Однак варто розуміти, додає політолог, що тут м’яч не скільки на полі МЗС, стільки на полі усього Кабміну, зокрема профільного віце-прем’єра, який відповідає за це питання. «Тому що Берегово і всі ці так звані «національні/етнічні автономії» - це все йде в контексті останньої запропонованої реформи: скорочення/укрупнення районів… Думаю, що тут зарано ставити крапку, але в цілому я зараз більш оптимістично налаштований щодо взаємовідносин з Угорщиною, тому що від них давно уже не чутно дуже різких заяв», - каже Рейтерович. І це, наголошує він, є показовим моментом. Тому що Україна в цій історії завжди лишень відбивалася. «Ми не нападали, не вимагали чогось від угорців. Я тільки пам’ятаю одну таку заяву, що, мовляв, ви вимагаєте від України гарантувати права угорськомовних дітей, а що у вас із правами україномовних в Угорщині? Як такої відповіді на це питання ми не отримали, - згадує Рейтерович. - Себто нападала переважно Угорщина. І те, що вони останнім часом перестали активно нас атакувати, в тому числі інформаційно – дає привід для обережного оптимізму, що коли відбудеться зустріч між Зеленським та Орбаном, якийсь компромісний варіант буде прийнятий. Варіант, який угорців влаштує і більш-менш нормально буде сприйнятий українцями. Ми ж прекрасно розуміємо, якщо Київ піде на поводу в Будапешта – прилетить дуже багато критики».
Схожу думку висловив політолог, аналітик з угорського питання на Закарпатті Дмитро Тужанський. Важливе за підсумками зустрічі Кулеба-Сійярто – обидві сторони продовжують декларувати і засвідчувати готовність вирішити конфлікт, який триває з вересня 2017 року, каже політолог, при чому роблять це на спільних прес-конференціях та дивлячись один одному у вічі. «Іншими словами, сьогодні, щонайменше станом на цей момент, українсько-угорські відносини переходять у чисто дипломатичний формат, буденний, рутинний, і це прекрасно. Це те, що потрібно після 3-х років виснажливого дуже емоційного протистояння. За заявами обох сторін – незмінним залишається і курс на врегулювання, через зустріч лідерів двох країн та підписання міждержавного меморандуму чи угоди», - стверджує Тужанський.
Поряд з цими стратегічними моментами, наголошує він, на зустрічі було й кілька менш глобальних, але не менш важливих рішень. Зокрема щодо відкриття з понеділка, 29 червня, усіх 5 пунктів пропуску на кордоні з Угорщиною. «Попри заборону в’їзду українців до ЄС за безвізом у туристичних цілях перетин кордону наразі є важливим питанням, особливо для прикордонного регіону. Цей тиждень люди стоять на КПП «Тиса – Захонь» на українсько-угорському кордоні по 10-14 годин у чергах, бо є наплив людей, з яким КПП не справляється, - скаржиться експерт. - Це люди, які їдуть у справах, або транзитом, або в межах 30 км, які дозволила угорська сторона. Інше питання – це збереження актуальності кредиту на 50 мільйонів євро від угорського уряду для побудови об’їзної навколо Берегова, а насправді йдеться про якісне сполучення траси Київ – Чоп у напрямку Трієста».
Також політолог каже, що між рядками міжурядової комісії залишається питання прав угорської нацменшини: «Тобто ключового питання, яке лежить у основі суперечки, і яке не блокувало економічну співпрацю між країнами досі: якщо поглянути на товарообіг між Україною та Угорщиною, то він постійно росте останні 5-6 років».
Відносно українсько-угорських відносин, то, на думку Тужанського, справжнього прориву слід чекати тільки після зустрічі Володимира Зеленського та Віктора Орбана. «Інакше не буде. Хоча навіть після тієї зустрічі може бути багато запитань і нюансів. Аби мінімізувати ризики обом сторонам варто дуже ретельно підготувати цю зустріч на найвищому рівні, нарешті переглянути та сформувати чіткий порядок денний двосторонніх відносин і спільно намітити найближчі кроки щодо співпраці у перспективі 2-3 років. Це було би ідеальним сценарієм і проривом, - наголошує він. - Інакше, є ризики, що українсько-угорські відносини у кращому випадку нормалізуються і перейдуть з фази суперечки та конфлікту, у фазу застою».
Щодо блокування угорцями комісії Україна-НАТО, то варто розуміти, що це фактично єдиний інструмент впливу Будапешта на Київ. Єдиний – але вагомий та дієвий, наголошує експерт. А відтак Будапешт триматиме цей козир до кінця. «Більше того, зверніть увагу, що відколи Угорщина заявила про блокування, у відповідальні моменти Орбан це вето тимчасово відкликав», - каже Дмитро Тужанський. І додав, що наразі все йде за оптимістичним сценарієм: «Хочеться вірити, що так буде й надалі, хоча попереду якраз найважча частина – треба знайти компроміс щодо мовних та освітніх прав угорської нацменшини, і цей компроміс узгодити, зафіксувати і почати виконувати».
Мирослав Ліскович, Київ
