Комітет Ради підтримав оновлений законопроєкт про медіа: що він передбачає

Про це 1 липня повідомив голова комітету Микита Потураєв на своїй сторінці у Facebook.

"Сьогодні Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт «Про медіа» та рекомендував винести його на розгляд сесійної зали Верховної Ради", - зазначив депутат.

Заступниця голови комітету Євгенія Кравчук у своєму дописі уточнила, що комітет рекомендує ухвалити законопроєкт у першому читанні, та додала, що його текст оприлюднять на сайті ВР 2 липня.

"Сьогодні Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики прийняв рішення рекомендувати доопрацьований законопроєкт «Про медіа» прийняти в першому читанні. Текст з‘явиться завтра на сайті ВР", - зазначила Кравчук.

Потураєв наголочив, що законопроєкт не передбачає жодної цензури та «драконівських» норм щодо ЗМІ.

"Для телебачення, радіо, друкованих ЗМІ не змінюється майже НІ-ЧО-ГО. Всі обмеження щодо контенту вже є у законодавстві, і жодних новацій документ не передбачає. Єдине нововведення – це перехід усіх регуляторних функцій до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Бо регуляцію в сфері медіа має здійснювати не орган виконавчої влади, а незалежний, конституційний і колегіальний орган", - пояснив депутат.

Також за його словами, онлайн-медіа, або всі, хто працює в інтернеті, можуть самі обрати – реєструватися їм у якості медіа чи ні.

"До речі, реєстрація даватиме працівникам таких медіа і самим медіа додаткові можливості – від захисту до підтримки. Наприклад, журналісту не матимуть права відмовити в акредитації, а зареєстровані онлайн-медіа зможуть розраховувати на інституційні гранти від держави", - уточнив Потураєв.

Реєстрація для друкованих медіа, за його словами, є обов‘язковою у період російської агресії, але "після нашої перемоги реєстрація для них стане добровільною".

Голова профільного комітету пояснив, що згідно з проєктом закону не можуть робити медіа: закликати до повалення конституційного ладу в Україні, займатися реабілітацією радянського комунізму або націонал-соціалізму, пропагувати торгівлю людьми, насильство чи дискримінацію за расовими, релігійними або гендерними ознаками, виправдовувати російську агресію проти України.

Окрім того, він пояснив, що позбавити ліцензії або заблокувати медіа можна буде лише в тому випадку, якщо Нацрада з питань телебачення і радіомовлення переконливо доведе у суді факти систематичних порушень з боку медіа. "Але навіть у такому випадку санкції вищого рівня можуть застосувати лише за рішенням суду"- додав депутат.

Водночас у випадку порушень Нацрада (за рішенням суду), продовжив Потураєв, зможе вимагати від інтернет-провайдерів припинити надання доступу українських користувачів до таких ресурсів.

Щодо ж формування так званих «чорних списків» – тобто списків осіб, зокрема, артистів, хто підтримує державу-агресора та антиукраїнську політику Росії, то, зі слів Потураєва, воно стане зрозумілим, прозорим та здійснюватиметься відповідно до чітких критеріїв, а не хаотично, як раніше.

"Законопроєкт розповсюджує вимоги щодо прозорості структури власності, що вже працюють стосовно телебачення і радіо, на всі медіа, які матимуть бажання добровільно зареєструватися. Діяльність інформаційних агенцій визнається просто різновидом бізнесу з надання інформаційних послуг. Оскільки держава не повинна втручатися у відносини між замовником та постачальником платної послуги, то інформаційні агенції за новим законом не вважатимуться медіа. Але вони можуть зареєструвати свої інтернет-ресурси в якості онлайн-медіа, якщо цього забажають", - роз'яснив керівник профільного комітету ВР.

Разом із тим він наголосив, що ухвалення цього законопроекту передбачає відхід від застарілого терміну «засоби масової інформації» і перехід до вживання сучасного терміну «медіа».

Окрім того, законопроєкт «Про медіа» вперше дає визначення мовленню громад, мовленню місцевих спільнот, визначає різницю між такими медіа та забезпечує незалежність їхніх журналістів та редакції від місцевої влади.

"А тепер про те, що НЕ зміниться. Не змінюються квоти на мову та національний продукт. Не обмежуються права журналістів, іноземних медіа (крім медіа держави-агресора) та користувачів соціальних мереж, платформ спільного доступу та потокових сервісів", - додав політик.

При цьому Потураєв наголосив, що "це не закон про цензуру чи обмеження. Це закон про внормований, прозорий, рівноправний і конкурентний український медіапростір".

Як повідомляв Укрінформ, 19 травня Верховна Рада відправила до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на повторне перше читання законопроєкт №2693 "Про медіа".

Раніше, 30 квітня, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроєкт направити Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики для підготовки на повторне перше читання.

Комітет рекомендував на базі основного та альтернативного законопроєктів підготувати нову редакцію проєкту закону про медіа з урахуванням зауважень та пропозицій експертів Ради Європи, провідних асоціацій медійної індустрії та громадських організацій медійної сфери.

Законопроєкт №2693 "Про медіа" зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.