Зеленський в Австрії: зустрічі на найвищому рівні в режимі COVID
Свій перший закордонний візит від часу локдауну президент України здійснив до Республіки Австрія. Візит мав відбутися ще в червні, однак плани сплутала пандемія.
Австрія – важливий для України інвестор і політичний партнер, підтримка якого вкрай важлива у плані загальноєвропейської протидії агресії РФ проти нашої держави.
Окрім потреби у звірці політичних позицій на найвищому рівні, особливої актуальності набув і економічний аспект перенесеного візиту. Спричинена COVID-19 економічна криза відбилася й на міжнародному торговельно-економічному співробітництві, тож у його порятунку та збереженні зараз особливо зацікавлені всі країни.
БЕЗ РУКОСТИСКАНЬ, У МАСКАХ ТА З ДИСТАНЦІЄЮ
Епоха коронавірусу змінила й традиційні формати проведення міжнародних зустрічей. Президенти в масках і без рукостискань чи дружніх обіймів – вочевидь, саме так поки що виглядатимуть закордонні візити на найвищому рівні.
Згідно з протоколом, Зеленського зустрічали у Відні з військовими почестями. За кілька хвилин до приїзду кортежу українського лідера на червону доріжку, розстелену на Внутрішній площі палацового комплексу Гофбург, вийшли Федеральний Президент Австрії Александер Ван дер Беллен та його дружина Доріс Шмідауер. Обоє – у стильних чорних масках, з нанесеним на них гербом країни. Замість звичного рукостискання вони привітали подружжя Зеленських індійським жестом «намасте» – склавши дві долоні разом і злегка поклонившись.
До слова, Володимир та Олена Зеленські мали звичайні одноразові медичні маски. Як і більшість членів української делегації, яка прибула з президентом. Певною мірою, це трохи контрастувало зі «стильними австрійцями»: у чорних масках – також і співробітники протоколу президентської канцелярії, у червоно-біло-червоних, кольорах державного прапора – військові з почесної варти. Як пізніше зазначали деякі коментатори у Фейсбуці, можливо, й Офісу президента України варто б замислитися про стильні «українські» маски, з тризубом чи вишивкою.
Змінився й формат підходу президентів до ЗМІ: кількість акредитованих представників ЗМІ – обмежена (щоправда, через COVID-19 з боку України їх і так було мало – усього два медіа), усі обов’язково в масках, навіть під час запитань. З метою дотримання дистанції в залі для пресконференції журналістів також розсаджено через одне місце. Перед входом у приміщення, окрім уже звичної бепекової перевірки, тепер з’явилася й медична – з термометром.
«Новація» стосувалася й самих президентів: у зал для пресконференції обидва зайшли в масках і зняли їх уже перед мікрофонами. Після спілкування з журналістами – знову маска на обличчя.
Зала для пресконференцій у офісі федерального канцлера, з яким також зустрічався український президент, видалася ще більш пристосованою під нові COVID-умови: для спікерів облаштовано спеціальні прозорі бар’єри з плексигласу на весь зріст. Відеокамери та фотографи під стіною, і лише п’ять журналістів на розставлених стільцях ближче до промовців. Решта представників ЗМІ – в сусідній кімнаті, знову ж таки на віддалених одне від одного стільцях, спостерігають за пресконференцією на екрані.
У нових коронавірусних умовах проходило й підписання двосторонніх документів – угод про співпрацю в галузі підтримки дітей та сімей у Луганській та Харківській областях з боку австрійської організації GLOBAL 2000 та про співробітництво між Київською областю й землею Нижня Австрія. Підписанти – в масках, які знімаються лише на хвилину для фотосесії, ручки після кожного дезінфікуються.
ЕКОНОМІКА ЯК ГОЛОВНИЙ СТРИЖЕНЬ ВІЗИТУ
Економічна співпраця в умовах пандемії, поза всякими сумнівами, була одним із головних стрижнів візиту: про неї йшлося на зустрічі з федеральними президентом та канцлером, збереження старих і знаходження нових зв’язків обговорювалося і під час бізнесфоруму (австрійська сторона називала це «економічним круглим столом») у Палаті економіки Австрії (WKO).
Головна увага під час переговорів приділялася важливості відновлення позитивної динаміки двосторонньої торгівлі та необхідності активізації наявних механізмів співробітництва, зокрема – в торговельно-економічній та інвестиційній сферах.
А це співробітництво справді широке: обсяги двосторонньої торгівлі в останні роки лише зростали й у 2019-му досягли майже 1,5 млрд доларів. Австрійські інвестори створили близько 25 тис. робочих місць в Україні. Загалом Австрія посідає шосте місце за обсягами інвестицій у нашу країну.
«Нас пов’язує давня інтенсивна економічна співпраця. 200 філій австрійських компаній існують в Україні», – зазначив президент Ван дер Беллен.
«Україна для нас є дуже важливим економічним партнером», – додавав канцлер Курц.
«Ми ставимося до кожного інвестора, як до перлини», – запевняв, зі свого боку, президент України.
І запрошував австрійських інвесторів не боятися інвестувати в нові проєкти та сфери. А таких було перераховано багато: банківський і страховий сектори, енергетика та деревообробна галузь, автодорожня та гірськолижна інфраструктура, ІТ-сфера й аграрний сектор та ін.
Зокрема, інвесторів покликали долучитися до «Великого будівництва»: такі, як в Австрії, дороги хочеться і в Україні, також австрійці є знаними фахівцями в тунелебудуванні. Цікавою для України може бути й австрійська система дорожнього збору для фінансування будівництва доріг. Дуже знадобилися б в Україні й австрійський досвід та інвестиції для створення гірськолижних курортів.
«ПІВНІЧНИЙ ПОТІК-2»: ДРУЖНЯ РОЗМОВА З РІЗНИМИ ПОГЛЯДАМИ
Окрему увагу під час переговорів у Відні було приділено проєкту газопроводу «Північний потік-2», яким Москва мала намір транспортувати газ у Європу в обхід України.
Австрійська нафтогазова компанія OMV, де третина акцій належить уряду Австрії, інвестувала близько 1 мільярда євро в цей проєкт російського Газпрому, шанси на запуск якого виглядають примарними. У грудні 2019 року санкції США зупинили трубу неподалік німецького берега. Отруєння в Росії опозиціонера Олексія Навального може остаточно поховати цю енергетичну зброю Кремля: у Європі й самій Німеччині заговорили про можливість відмови від «Північного потоку-2» як реакції на нахабне отруєння.
Щоправда, в Австрії такий підхід не поділяють. Як президент, так і канцлер Австрії заявили, що розглядають цей проєкт як економічний і що зв’язок між його замороженням та отруєнням Навального проводити не слід.
Президент Зеленський все ж закликав австрійську сторону подивитися на «Північний потік-2», «хоча це й складно», і «під нашим кутом» – у Києві переконані, що це політичний проєкт та енергетична зброя Кремля.
Так чи інакше, обговорення суперечливої теми все ж проходило в дружній атмосфері. Принаймні так заявив на пресконференції канцлер Курц: «Я думаю, що це добре – відкрито обговорювати між друзями теми, щодо яких у нас є різні думки», – прокоментував він обговорення «Північного потоку-2», додавши, що Австрія завжди зважає на інтереси України.
РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ: АВСТРІЯ ПІДТРИМУЄ УКРАЇНУ ТА МИР
Інша важлива тема зустрічей у Відні – російська агресія на Донбасі та окупація Криму. Питання російсько-українського конфлікту стало предметом обговорення як з президентом, главою уряду та спікером парламенту Австрії, так і найбільше цікавило журналістів під час преспідходів.
Як відомо, Австрія – одна з небагатьох країн ЄС, яка зберігає достатньо високий рівень економічного та політичного співробітництва з Росією. У Відні цей прагматизм у відношеннях з Москвою пояснюють своєю нейтральністю та роллю «будівника мостів» між конфліктуючими сторонами.
«Мир з Росією в Європі можливий лише з Росією, а не проти Росії» – основна теза австрійської дипломатії в розмовах щодо конфлікту на Донбасі. А гібридну російсько-українську війну тут часто називають загальними словами, на кшталт «криза в та навколо України», «конфлікт в Україні», без згадки про Росію.
Повернутися до business as usual у відносинах з Росією і відмовитися від «неефективних» санкцій – головна ціль російських лобістів у Європі й Австрії зокрема. Для України ж це – сценарій, який не можна допустити.
Саме тому зустрічі нового глави Української держави з керівництвом Австрії з метою звірки позицій у цьому питанні, як і налагодження особистих контактів, є такими важливим. Передусім з Себастіаном Курцем як главою уряду, який у Австрії відповідає за сферу зовнішньої політики, і є особою, що очолює найбільшу політичну силу в країні.
Під час пресконференції з президентом України австрійський канцлер звертався до свого співрозмовника на «ти» та зі словами «любий Володимире». Курц також вказав на «хороші особисті контакти» з Зеленським, нагадавши, що вони бачилися вже на Мюнхенській безпековій конференції.
За результатами зустрічей федеральні президент та канцлер запевнили в головному: Австрія віддана повній підтримці територіальної цілісності й суверенітету України та підтримує санкції ЄС проти Росії.
Також австрійська сторона виступає за мирне врегулювання війни на сході України в Мінському та Нормандському форматах. Для полегшення страждань цивільного населення на Донбасі Австрія також заявила про надання ще 1 млн євро гуманітарної допомоги, на додачу до виділених раніше 7 мільйонів.
Під час перебування у Відні Зеленський не говорив про «ту сторону», а чітко визначав Росію як агресора, країну, яка розпочала війну. Але, що більш важливо – Себастіан Курц також чітко вказував на Росію як сторону конфлікту, не зважаючи на потуги кремлівської пропаганди довкола теми «іхтамнєт» та «внутрішньоукраїнський конфлікт».
«Ми дуже сподіваємося, що в недалекому майбутньому вдасться досягнути мирного врегулювання, адже цей конфлікт із Росією обтяжує не лише Європейський Союз і весь континент, а й, звичайно, це є важким тягарем для людей в Україні, передусім тих, які проживає на сході», – заявив Курц.
Коментуючи питання щодо можливого більш активного залучення Австрії як посередника до мирного врегулювання на Донбасі, канцлер заявив, що австрійці «завжди готові, але, звичайно, вирішувати тут мають українська та російська сторони».
УКРАЇНСЬКА ПЛОЩА ТА УКРАЇНСЬКИЙ АУДІОГІД
Поруч із обговоренням стратегічних тем президент України скористався нагодою під час зустрічі з канцлером Австрії – порушив питання щодо звернення української громади у Відні стосовно найменування однієї з площ у австрійській столиці на честь України. Як зазначає пресслужба ОПУ, Курц відповів, що охоче підтримає це звернення і зробить усе можливе для його імплементації.
У федеративній Австрії, щоправда, найменування вулиць та площ не входить до компетенції канцлера, а вирішуватиметься за складною бюрократичною процедурою в комітеті міськради Відня як окремої федеральної землі, однак, увага до цього питання на найвищому рівні може сприяти його вирішенню.
У другий день візиту, 16 вересня, президент та перша леді України взяли участь в урочистій презентації українськомовного аудіогіда в Музеї історії мистецтв у Відні. Українська мова стала десятою в системі аудіогідів музею. Загалом же тепер у Відні українською «заговорили» всі три головні художні музеї столиці Австрії – Бельведер, Альбертіна та Музей історії мистецтв.
Таким чином, після завершення пандемії українці матимуть змогу відкрити для себе всі ці три храми мистецтва рідною мовою. Будемо сподіватися також пройтись Українською площею в центральній частині столиці.
* * *
«Візит президента України до Відня став також першим президентським візитом до столиці Австрії після локдауну – уже одне це промовляє, що він був важливим для австрійців», – зазначив у коментарі кореспондентові агентства посол України в Австрії Олександр Щерба.
За його словами, усіх основних цілей візиту вдалося досягти.
«Головна мета полягала у відновленні політичного діалогу між двома країнами, налагодженні особистих відносин на рівні «президент – канцлер», «президент – президент» та в спілкуванні з австрійським бізнесом, зокрема про дуже конкретні речі у сфері інвестицій. Україна та Австрія також звірили позиції щодо російської агресії – це була одна з основних тем, важлива як для нас, так і для австрійців, – заявив дипломат. – Усе це вдалося виконати. Ну й родзинкою візиту стало відкриття українськомовного гіда в головному музеї Відня – Музеї історії мистецтв».
На переконання очільника українського диппредставництва, глава Української держави був сприйнятий в Австрії «дуже позитивно», а користь від візиту була взаємною: «В Австрії досі спостерігається велика зацікавленість до особи українського президента. Усім було цікаво з ним поспілкуватися. Це відбулося, й відбулося на дуже високому політичному рівні. Переконаний, що з користю для обох держав».
Василь Короткий, Відень
