КСУ оприлюднив рішення щодо е-декларування
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу суду.
Зокрема, КС визнав неконституційним відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі, перевірку е-декларацій Нацагентством з питань запобігання корупції.
"Конституційний Суд України доходить висновку про неконституційність окремих положень закону № 1700, що стосуються повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції в частині контролю виконавчої влади над судовою гілкою влади, а саме: повноважень та прав Національного агентства з питань запобігання корупції, уповноважених осіб та уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції, особливостей врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обліку та оприлюднення декларацій, контролю та перевірки декларацій, встановлення своєчасності подання декларацій, повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, додаткових заходів здійснення фінансового контролю, відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення", - йдеться у рішенні.
КС зазначає, що реалізація принципу незалежності судової гілки влади полягає у відособленості її від інших гілок державної влади, а це означає формування самостійної, автономної й самоуправлінської судової системи.
Водночас, як вважають в КС, аналіз повноважень та прав НАЗК дає підстави стверджувати про наділення його контрольними функціями, що мають прямий і безпосередній вплив на судову гілку влади, зокрема на суддів системи судоустрою та суддів Конституційного Суду.
У суді наголошують, що за стандартами конституціоналізму та цінностями Конституції виключається контроль виконавчої гілки влади над судовою гілкою влади.
У рішенні КС звертає увагу законодавців на те, що, запроваджуючи повноваження та права НАЗК та інших органів виконавчої влади, що стосуються суддів, які мають спеціальний статус та належать до судової гілки влади, повинен виокремлювати категорію суддів системи судоустрою та суддів Конституційного Суду з урахуванням принципу незалежності судової влади.
Суд також зауважує, що декларування та його перевірка повинні проводитись з урахуванням принципу незалежності судової влади.
КС вказав, що хоча корупція є однією з основних загроз національній безпеці України, протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства.
Оцінюючи ст. 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за неправдиве декларування, КС заявив, що встановлене покарання є надмірним за вчинення цих правопорушень. А негативні наслідки, яких зазнає особа, притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених статтею 3661 ККУ, непропорційні шкоді, яка настала або могла настати у разі вчинення відповідних діянь.
"Таким чином, наведене свідчить, що законодавець не дотримав принципів справедливості та пропорційності як елементів принципу верховенства права, а отже, стаття 3661 КК України суперечить частині першій статті 8 Основного Закону України", - резюмують у суді.
Відтак, як йдеться в повідомленні, рішення КС у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції окремих положень закону „Про запобігання корупції“, Кримінального кодексу України втрачають чинність з дня його ухвалення.
Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У серпні 2020 року до КС було направлене подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Мова про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Зокрема, парламентарії оскаржили окремі положення законів «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального і Цивільного процесуального кодексів.
У НАЗК заявили, що судді КС ухвалили це рішення 27 жовтня у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох суддів ознаки знаки декларування недостовірної інформації.
Водночас у Офісі Президента повідомили, що Володимир Зеленський використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил.
28 жовтня у Конституційному Суді оприлюднили заяву суддів до Президента, Прем'єр-міністра і Голови Верховної Ради, у якій повідомили про тиск.
