Представник Зеленського в КСУ розкритикував рішення про е-декларації
Про це він заявив у ексклюзивному коментарі Укрінформу.
«Якщо системно вивчити аргументацію, наведену в мотивувальній частині, подивитися резолютивну частину, то аргументація не дозволяє неупереджено сказати, що рішення Конституційного Суду України є обґрунтованим. Юридичної аргументації, юридичного обґрунтування, які б дали можливість ухвалити саме таке рішення, на моє переконання, не було. Тому, безсумнівно, Конституційний Суд діяв упереджено, більше того, як уже відомо, в рамках реального конфлікту інтересів, оскільки кілька суддів КС перебували в процесі перевірок і притягалися до відповідальності за антикорупційними нормами закону, які вони визнали неконституційними. Тому, безсумнівно, рішення юридично слабко вмотивоване. Говорити, що воно правове, дуже складно», – зазначив Веніславський.
Водночас він не виключає, що ухвалення відповідного рішення КС матиме негативні міжнародно-правові наслідки, оскільки представники Європейського Союзу вже направили офіційний лист уряду України, в якому йдеться про те, що «ставитиметься питання про зупинення безвізового режиму, про інші форми співпраці України та ЄС».
«Але я думаю, найближчим часом, можливо, навіть сьогодні, буде Президентом ініційовано законопроєкт, який виправить ситуацію, і я думаю, що негативні наслідки міжнародно-правового характеру і припинення співпраці з нашими міжнародними партнерами завдяки діям Президента не настануть», – додав Веніславський.
Окрім того, він підкреслив, що рішення КС заблокувало всю кадрову політику як на рівні державної служби, так і на рівні служби в органах місцевого самоврядування.
«Окремі положення закону про запобігання корупції після визнання їх неконституційними втратили чинність із 27 жовтня. Одне з таких положень було про доступ до декларацій державних службовців, проведення спеціальних перевірок, які неможливі без аналізу декларацій. А тому без такої обов'язкової умови призначення на державні посади та посади в органи місцевого самоврядування як проведення спецперевірки ніхто призначений на них не може бути», – уточнив представник Президента в КС.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
28 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.
У НАЗК заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох суддів ознаки декларування недостовірної інформації.
Водночас в Офісі Президента повідомили, що глава держави використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил.
У цьому зв'язку 29 жовтня Президент Володимир Зеленський оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.
