Один із суддів КСУ подав у відставку
Про це він заявив під час брифінгу у п'ятницю, передає кореспондент Укрінформу.
Сліденко нібито зазнав тиску з боку Офісу Президента.
«Перед усними слуханнями увечері 7 жовтня цього року мені подзвонили і сказали, що я себе веду неправильно і у мене будуть проблеми. 8 жовтня я написав заяву про відставку», - сказав він.
Сліденко зазначив, що не може наразі назвати прізвище того, хто до нього дзвонив нібито з Офісу Президента. Однак якщо слідство зацікавиться цим фактом, то він готовий озвучити це прізвище правоохоронцям, а після того, як зафіксують його свідчення, він готовий скликати пресконференцію і назвати його, заявив суддя КС.
«Я дам пресконференцію і скажу, хто що робив і в якій формі», - зазначив він.
«Мені сказали, оскільки я себе веду неправильно, то у мене будуть проблеми. Наступного ранку під час усних слухань (8 жовтня - ред.) у мене ці проблеми з’явилися», - стверджує він.
За його словами, під час усних слухань у справі е-декларування 8 жовтня представник Президента у Конституційному Суді Федір Веніславський оголосив йому відвід у цій справі через нібито конфлікт інтересів.
Як наполягає Сліденко, представники НАЗК склали на нього адмінпротокол через те, що він запізнився з декларуванням зарплати у зв’язку з тим, що був за кордоном.
Суддя стверджує, що аби він підписав протокол, троє співробітників НАЗК з’явилися до нього додому і, за його словами, вламувалися у двері, через що він змушений був викликати поліцію.
Пізніше у зв’язку з цим голова Конституційного Суду Олександр Тупицький написав звернення до ДБР з проханням порушити провадження, додав Сліденко.
«Мене знеславили, моя репутація знищена у цій державі. Тому я навряд чи буду тут залишатися», - заявив він.
Він додав, що наразі його заяву про відставку суд ще не розглянув, і він буде звільнений, як тільки набереться 12 голосів суддів Конституційного Суду за його відставку.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та депгрури «За майбутнє» скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону "Про запобігання корупції". Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
Національне агентство з питань запобігання корупції 28 жовтня на виконання рішення КС закрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Президент Володимир Зеленський у зв'язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.
Своєю чергою уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. В ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.
Крім того, Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду.
Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.
