Рішення Конституційного суду щодо е-декларацій є тиском на всі антикорупційні органи – САП
Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба САП у Фейсбуці.
“Рішення Конституційного Суду України накладає великий негативний відбиток на всю роботу антикорупційних органів. Це суттєвий удар по механізму виявлення корупційних кримінальних правопорушень. Рішення Конституційного Суду України є тиском на всі антикорупційні органи”, - йдеться у повідомленні.
У відомстві зазначили, що діяли у тісній взаємодії з НАЗК, яке надавало їм інформацію про виявлені порушення і невідповідності у деклараціях високопосадовців.
“Тепер, рішенням суду НАЗК позбавлено повноважень здійснювати перевірки, а ми, у свою чергу, позбавлені інформації”, - уточнив Грищук.
За його словами, визнання неконституційною статті 366-1 ККУ “звело нанівець велику частину роботи антикорупційних органів”.
Грищук нагадав, що наразі у провадженні САП та НАБУ перебуває 110 справ за фактами умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до декларацій, і про підозру повідомлено 43 особам, серед яких ексдепутати, судді, керівники держорганів та інші посадовці.
Грищук також поінформував, що у ВАКС на розгляді перебуває 17 кримінальних проваджень за ст. 366-1 ККУ.
“Інше питання – щодо цивільної конфіскації, яку було запроваджено в листопаді минулого року, як новелу в системі запобігання корупції в Україні. Серед її переваг – можливість у більш стислі строки стягнути у дохід держави незаконно набутого чиновниками майна, оскільки не потребуватиме доведення вини в кримінальному процесі. З огляду на визначені повноваження та кадрові ресурси НАЗК було тим органом, що здійснювало виявлення та збір доказів необґрунтованості активів. Проте рішенням КСУ ці повноваження скасовані, що в свою чергу суттєво ускладнило оперативне виявлення подібних фактів та їх фіксацію”, - зазначив Грищук.
Він уточнив, що таке рішення Конституційного суду “не сприяє подоланню корупції, оскільки кількість розслідувань та перші вироки у справах показують нам, наскільки великою є проблема корупції в Україні і наскільки глибоко вона засіла у зручних кріслах високопосадовців”.
Також Грищук відзначив, що рішення КС перекреслює всі здобутки і перемоги у боротьбі з цим негативним проявом в українському суспільстві (з корупцією — ред.).
Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Після цього НАЗК заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.
28 жовтня, о 19:00, НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій.
29 жовтня в НАЗК заявили, що КСУ позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до держреєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади, а відтак - заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.
29 жовтня Кабмін на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало НАЗК забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.
29 жовтня, близько опівночі, НАЗК поновило публічний доступ до Реєстру декларацій.
До Єдиного реєстру судових розслідувань внесли кримінальне провадження щодо суддів Конституційного суду та направили його до Державного бюро розслідувань.
Зранку 30 жовтня під Конституційним Судом проходить акція на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи. КСУ закидали димовими шашками.
