Розгляд «мовного» закону: Кремінь закликав КСУ проявити державницьку позицію
Про це він написав у Фейсбуці, передає Укрінформ.
"Звертаюся до суддів Конституційного Суду України - проявити державницьку позицію та ухвалити рішення на користь національних інтересів України. Питання мови є фундаментальним для нашої держави: для зміцнення незалежності, утвердження ідентичності, єдності та перемоги України", - наголосив Кремінь.
Він зазначив, що закон про державну мову повністю відповідає Конституції. Зокрема, документ регулює виключно питання застосування державної мови у публічних сферах, чітко визначених у ньому, та спрямований, передусім, на захист права громадян на використання, отримання послуг, взаємодію з державою/органами місцевого самоврядування державною мовою.
Кремінь додав, що значна частина норм закону фактично дублюють або уточнюють законодавчі норми, які вже тривалий час діють і застосовуються в Україні. Зокрема, це стосується звернень громадян, захисту прав споживачів, демонстрації фільмів, вимоги щодо володіння державною мовою для зайняття посад державної служби, діловодства, документообігу, сайтів органів влади тощо. "Тобто, значною мірою закон не запроваджує нових вимог та порядків, а лише фіксує статус-кво", - зауважив мовний омбудсмен.
Кремінь також нагадав, що деякі з таких норм, які дублюють норми інших законів, вже фактично оцінювалися КСУ. "Насамперед, це стосувалося "освітньої" статті, на якій авторами подання зроблено особливий акцент. Ця стаття Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” фактично дублює норми Закону "Про освіту", який раніше КСУ визнав конституційним. У своєму рішенні КСУ дійшов висновку, що "освітні" норми спрямовані на "створення для всіх громадян України умов, необхідних для оволодіння державною мовою, з метою забезпечення у подальшому можливості здійснювати професійну діяльність в обраній галузі із застосуванням державної мови". Тож тут створено кращі умови для повноцінної інтеграції національних меншин і корінних народів у суспільство", - заявив він.
За словами мовного омбудсмена, сьогодні провідне місце української мови як державної визнає понад 95% українців.
"Це підтверджує, що питання єдиної державної мови об’єднує українців, а не роз’єднує їх, як це намагаються нав'язати нам ззовні. Проте, в умовах гібридної війни, в тому числі на інформаційному та мовному фронтах, ми досі бачимо ініціативи окремих політиків, які дбають про власні рейтинги, а не про країну", - зауважив він.
21 червня 2019 року до КСУ надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Верховна Рада ухвалила цей закон 25 квітня 2019 року, а 16 липня він набув чинності.
7 липня 2020 року Велика палата Конституційного Суду розпочала розгляд справи про конституційність закону про мову.
Один із авторів подання, народний депутат 7-8 скликань від «Опозиційного блоку» Олександр Долженков на засіданні заявив, що закон був ухвалений із порушенням процедури, а також дискримінує нацменшини.
Автори конституційного подання вказують, що тодішній Голова ВР Андрій Парубій порушив процедуру розгляду законопроєкту.
Окрім цього, у матеріалах подання йдеться, що під час ухвалення закону про мову нібито було порушено вимоги особистого голосування народних депутатів. Зокрема, закон ухвалили за підтримки 278 народних депутатів, але серед тих, хто проголосував, 22 народні депутати не були зареєстровані того дня під час письмової реєстрації у Верховній Раді (голосували тільки їхні картки).
