Раді пропонують обирати суддів КСУ після перевірки Громадської ради міжнародних експертів
Як передає Укрінформ, текст відповідного документа оприлюднено на сайті парламенту.
Метою законопроєкту є вдосконалення конкурсних засади відбору кандидатур на посаду судді КС для гарантування входження до складу органу конституційної юрисдикції осіб, які відповідають критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності).
Так, автори проєкту акта пропонують частину п’яту статті 12 закону «Про Конституційний Суд України» доповнити новим абзацом, відповідно до якого з метою сприяння Президенту, Верховній Раді, з’їзду суддів у встановленні відповідності кандидатів критеріям доброчесності участь у вивченні конкурсною комісією, Комітетом, Радою суддів України документів та відомостей, наданих кандидатами, та співбесідах з ними братимуть члени Громадської ради міжнародних експертів, утвореної відповідно до закону «Про Вищий антикорупційний суд».
За результатами вивчення документів, наданих кандидатом, та співбесіди з ним, члени Громадської ради міжнародних експертів надають висновок щодо його відповідності критеріям доброчесності, який додається до рекомендації відповідно конкурсної комісії, комітету та Ради суддів України.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування, та деякі положення закону "Про запобігання корупції". Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
Президент Володимир Зеленський в зв'язку з рішенням КС скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні було прийнято рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.
Окрім того, 30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КС.
Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.
Увечері 2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 "Про відновлення дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України". Документ передбачає внесення змін до Закону "Про запобігання корупції", якими пропонується відновити права НАЗК.
Також у парламенті 5 листопада було зареєстровано законопроєкт №4319 "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)", серед його авторів – представниця Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря та представник Президента у КС – Федір Веніславський.
Законопроєкт пропонує збільшити мінімально необхідну кількість голосів з 10 до 12 для ухвалення рішення Великою палатою Конституційного Суду України. Крім того, автори також пропонують зміни, які передбачають, що Регламент КСУ затверджується законом.
