Наступного вівторка, 15 грудня, Верховна Рада візьметься за розгляд у другому читанні законопроєкту №4000 “Про Державний бюджет України на 2021 рік”. Традиційно бюджетний процес супроводжується шаленою критикою на адресу розробників. До документа пропонують внести тисячі змін. На деякі критичні зауваження в інтерв’ю Укрінформу відповів міністр фінансів України Сергій Марченко. Якого ми, поміж іншого, попросили пояснити, чому у ключовий для боротьби з коронавірусом рік документом не передбачили фінансування вітчизняної системи охорони здоров’я на рівні, запропонованому керівництвом МОЗ?

Та спочатку – про зміни, яких проєкт Держбюджету зазнав при допрацюванні до другого читання.

1. ПРО ОСНОВНІ МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

Пане міністре, одразу про показники, із урахуванням яких зверстано бюджетний законопроєкт. Чи не вийшли парламентарії за рамки цих параметрів, готуючи документ до першого і другого читань? Та чи не змінилися розрахунки самого Мінфіну, адже з часу напрацювання першої редакції документа минули три складні для країни місяці?

Попередні розрахунки виявилися правильними. Більше того, справдилися наші прогнози, зроблені на початку року, коли світ тільки-но стикнувся із викликами пандемії. Нагадаю, деякі організації тоді пророкували Україні економічний колапс – падіння на 7, 8 чи й на понад 11%! Зараз кажу упевнено: падіння ВВП у 2020-му не перевищить 5%. За нашими розрахунками, за дев’ять місяців реальний ВВП скоротився на 5,4%. У третьому кварталі падіння уповільнилося до 3,5%. На разі немає підстав вважати, що показники четвертого кварталу будуть гіршими. Остаточні цифри будуть оприлюднені лише наступного року. Але можна стверджувати, що за критичних умов досягнуто відносно прийнятних результатів.

Які з основних параметрів Держкошторису зазнали найбільших змін при доопрацюванні? Одна з найпомітніших – зниження бюджетного дефіциту із 6% до 5,5% ВВП. Інфляцію у 7,3% вирішили не чіпати. Хоча в експертному середовищі й критикували вас за такі цифри. Бо ж цільовий коридор НБУ – 5+-1%, а цьогорічна інфляція, вочевидь, буде ще нижчою.

Макроекономічний прогноз ми не переглядали. Немає підстав очікувати будь-яких системних проблем. Країна вже вийшла на рівень минулого року за обсягами роздрібного товарообігу і споживання електроенергії. Ці чинники підтверджують відновлення економіки після березнево-травневого локдауну.

Щодо інфляції, то її уповільнення у поточному році викликане дією тимчасових чинників, пов’язаних із пандемією – падінням світових цін на енергоносії та різким скороченням споживчого попиту. Наступного року, навпаки, очікується відновлення попиту та зростання світових цін на сировинні товари, тому інфляція об’єктивно буде вищою. Стосовно конкретних цифр, можна, звичайно, дискутувати, але під час останнього перегляду прогнозу Національний банк і сам уточнив власні оцінки інфляції на наступний рік в бік підвищення, і зараз вони також дещо виходять за межі цільового коридору.

Зменшення прогнозного бюджетного дефіциту-2021 дозволить державі заощадити $1 млрд, який не доведеться позичати. Але з іншого боку – профінансуємо менше видатків. Адже мусимо зважати на реалії і власні можливості. Цей показник погоджено з МВФ. Співпраця з Фондом на разі життєво необхідна для України. Партнери оцінили нашу спроможність запозичити ресурс обсягом 5,3% від сектору загальнодержавного управління. Саме у цей показник і вкладається 5,5% дефіциту Держбюджету.

2. ПРО ПОЗИЧЕНІ КОШТИ І ВЛАСНІ “ЗАРОБІТКИ”

Наступний рік, як і 2019-й та 2020-й, буде складним з точки зору управління держборгом. Який ресурс знадобиться для обслуговування запозичень? Звідки брати гроші для таких розрахунків? Адже вже цьогоріч ситуація на ринках зовнішніх запозичень для України не найсприятливіша...

Не можу погодитися із такими висновками. Липневий випуск 12-річних євробондів (із погашенням у 2033-му) $2 млрд ми розмістили на найвигідніших за півтора десятиліття умовах – під 7,253%. Рівень дохідності ОВДП до останнього часу знижувався. Наприкінці року дохідність облігацій дещо зросла, але це, вважаю, – тимчасово. Наголошую, жодних передумов для довгострокового тренду на підвищення ставок немає. Інфляція – 2,4%, облікова ставка Нацбанку – 6%. На початку нового року ситуація, переконаний, зміниться і Україна зможе позичати гроші на вигідніших умовах.  

Проблеми можуть виникнути у разі згортання програми співпраці з МВФ. Адже із цим пов’язані надходження дешевих позик від Фонду, а також інші запозичення – як-от, макрофінансова допомога від Єврокомісії та Світового банку. Психологічно міжнародні інвестори більше довіряють країнам, які знаходять спільну мову з МВФ. Тому для нас важливий прогрес у втіленні програми із Фондом.

Загалом наступного року плануємо отримати із зовнішніх джерел близько 180 мільярдів гривень ($6,41 мільярдів за поточним курсом. – Ред.). Переважно від наших міжнародних партнерів. Для України – то “підйомна” сума. Внутрішні запозичення плануємо на рівні 497 мільярдів. Натомість віддати кредиторам маємо 468 мільярдів гривень. Справді, левова частка запозичень призначена для погашення боргів попередніх періодів. 

Принципово, що країна повноцінно обслуговує свої борги. В тому числі, щороку відбувається погашення облігацій, емітованих у рамках реструктуризації боргів-2015. Наше завдання – замістити ці дорогі запозичення дешевшими.

Позики позиками. Але повноцінно розвиватися держава зможе, лише, якщо більше зароблятиме. За рахунок чого Україні вдасться отримати додаткові кошти у 2021 році? Що для цього має змінитися. Зокрема, в роботі фіскальних органів?

Цьогорічні успіхи ДПС додають оптимізму. Приміром, на 1 травня недовиконання плану доходів загального фонду держбюджету в цілому сягало 44 мільярдів. Натомість нині відомство виконало і поки що на 19 мільярдів гривень перевиконує свій річний план. Якби так працювала і Митниця, до кінця року мали б суттєве перевиконання. Однак, змушений констатувати: план доходів загального фонду перевиконаємо тільки приблизно на 10 мільярдів. І для екстремальних умов, у яких Україна опинилася цього року, це – гідний показник. Він встановлює планку на наступний рік: доходи мають зрости на 111 мільярдів гривень. Розраховуємо, що, зрештою, “підтягнуться” й митники. З огляду на прогнозовані обсяги імпорту маємо підстави вважати, що Митниця план виконає. Позитивним змінам сприятимуть заходи із реформування відомства, які нині впроваджуємо.

А інші джерела бюджетних надходжень? Чи спрацює нарешті програма великої приватизації, і коли чекати на “фінансові” результати ухвалення законодавства про впорядкування ринку азартних ігор?

Передбачені доходи від узаконення грального бізнесу – 7,4 мільярда гривень. Приватизація має дати бюджету ще 12 мільярдів. Оптимістичним маркером вважаю аукціон із продажу майнового комплексу столичного готелю “Дніпро”. Ми підтримуємо зусилля Фонду держмайна. Чим більше коштів надійде від приватизації, тим менше доведеться позичати на фінансових ринках. Ці гроші – ресурс для погашення бюджетного дефіциту. А мала приватизація – підтримка для місцевих бюджетів.

3. ПРО ОСНОВНІ ВИДАТКИ ІЗ ДЕРЖКАЗНИ

Чи змінилися підходи до формування видатків порівняно із 2019-м і кризовим 2020-м? Розкажіть про особливості фінансування “чутливих” галузей, на які політики, експерти та звичайні громадяни звертають увагу одразу ж, щойно чують словосполучення “проєкт Державного бюджету”: національна безпека та оборона, охорона здоров’я, освіта, пенсійне забезпечення...

Бюджет – максимально збалансований документ, що враховує інтереси і потреби кожного громадянина й усіх суспільних груп. Маємо чітко визначені пріоритети. Передовсім – це фінансування системи охорони здоров’я. Ці видатки зведеного бюджету зростуть на 61 мільярд порівняно із нинішнім роком. Передбачено підвищення на 30% зарплат медиків, надання коштів на вакцини, на ліки й оплату медичних послуг. В умовах суттєвих бюджетних обмежень ми врахували максимально можливий реальний ресурс на галузь. До 2023-го рівень фінансування медицини поступово зросте до 5% ВВП. Наступного року цей показник сягне 4,3%.

Продовжимо всі освітні програми. Йдеться, зокрема, про “Нову українську школу”, ремонт та будівництво освітніх закладів. Зарплати освітян зростуть на 25,5%. Освітню субвенцію збільшимо майже на 19 мільярдів гривень.

Фінансування потреб національної безпеки та оборони у 2021-му сягне 5,93% ВВП. Українська культура отримає “плюс” у 4 мільярди. Видатки на спорт майже утричі перевищуватимуть цьогорічні. Адже наші спортсмени готуватимуться до участі в найпрестижніших світових змаганнях – Олімпіаді, Паралімпіаді, Дефлімпійських іграх.

Суттєві видатки передбачили на цифровізацію. Зокрема, на проєкти з інформатизації, розширення програми “Дія”, на Національну програму інформатизації.

Серед важливих капітальних видатків – дорожня інфраструктура. Державний дорожній фонд лише в частині прямих видатків оперуватиме 74 мільярдами гривень. Передбачено також кредити під держгарантії, інвестпроєкти, кошти міжнародних фінансових організацій. Сподіваємося, загалом заплануємо до 88,6 мільярда гривень видатків на розбудову інфраструктури.

Уперше заплановано кошти на розвиток аеропортів – 2,4 мільярда, на закупівлю пасажирських вагонів, модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень – близько 4,5 мільярда.

А соціальні виплати – зокрема, пенсії?

Наголошую, що кошти на щорічну індексацію пенсійних виплат передбачено у повному обсязі. На разі дискутуємо про терміни індексації ‒ з березня чи пізніше. З’ясуємо остаточно після оцінок та розрахунків бюджету Пенсійного фонду.

До речі, щодо наповнення Пенсійного фонду, то заплановане з 1 січня підвищення мінімальної заробітної плати має позитивно на ньому позначитися, додати кілька мільярдів, зменшивши дефіцит. Але це – крапля в морі проблем, пов’язаних із фінансуванням пенсійної системи... 

Дефіцит Пенсійного фонду, який держава фінансує із Держбюджету, щороку зростає. Це проблема, що вимагає системного розв’язання. Модернізація має бути глобальною. Можливостей щось “побілити”, “пофарбувати” чи “підкрутити” вже немає. Трансферти Пенсійному фонду у 2021-му сягатимуть 195 мільярдів. Це – відповідь тим, хто сумнівається, що “в консерваторії” потрібні радикальні зміни.

Чи можна розглядати відтермінування із липня до грудня 2021-го анонсованого раніше другого етапу підвищення мінімальної зарплатні як намагання збалансувати пенсійні та інші “бюджетні інтереси”? Та чи є шанс, коли за більш позитивного сценарію відновлення економіки до ідеї підвищення цього показника вже з початку другого півріччя повернуться?

Із цим визначатимемося всередині наступного року. Такі дії залежатимуть від можливостей держави. Зміни мінімальної зарплатні пов’язані із багатьма “суміжними” чинниками, які впливають на соціально-економічну ситуацію. Ми прорахували можливість підвищити цей показник до 6000 гривень з початку року і до 6500 – з 1 липня. Але в процесі перемовин із міжнародними партнерами пролунали застереження щодо потенційних “інфляційних небезпек”. Звідси – побажання “підстрахуватися”, перенісши нововведення на кінець року. Адже йдеться не тільки про вплив на державний, а й на місцеві бюджети.

Однак з погляду економіки помірний вплив підвищення “мінімалки” є збалансованим ‒ з огляду на видатки й надходження. Не можна говорити, що одні отримають позитив, а інші ‒ потерпатимуть. Важливо зберегти баланс інтересів.

4. ПРО МЕДИЦИНУ ТА БОРОТЬБУ З ПАНДЕМІЄЮ

Сергію Михайловичу, Ви почали характеризувати бюджетні видатки із медицини. Й за нинішніх обставин це зрозуміло. Але представники галузі – зокрема, МОЗ і НСЗУ – критикують ці пропозиції. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов стверджує, що на систему охорони здоров’я у проєкті бюджету запланували 159 мільярдів гривень замість 296 необхідних...

Кожен урядовець уболіває за свою сферу. У період пандемії Максим Степанов діє як відповідальний міністр, який прагне максимально забезпечити потреби галузі. Справді, належне фінансування медичної системи є державним пріоритетом. Але варто зважати і на можливості держави профінансувати усі оприлюднені міністерством запити. Гроші не з’являться на рахунках Держказначейства за помахом “чарівної палички”...

Мінфін розраховує на наявний реальний ресурс. За кожним напрямком ми надали медичній сфері максимально можливе фінансування. Наші розрахунки збігаються з оцінками МВФ. Якщо депутати вважатимуть за необхідне спрямувати на медицину додатковий ресурс, вони мусять визначитися: у кого “забрати” ці гроші.

Знаю наперед, що доведеться почути відмовки на кшталт “знайдіть самі” чи “ви краще знаєте”... Ми справді знаємо краще. Зокрема, що не можна ні у кого безболісно забрати цільові кошти. Може, мільярд-два і вдасться перерозподілити, але 50-60 мільярдів, про які каже пан Степанов. ‒ Україна не має. Надати їх можна тільки у випадку припинення фінансування інших галузей: освіти, армії, інфраструктурних проєктів... Я готовий вислухати обґрунтовані пропозиції, але упевнений, що їх “у природі” не існує.

А як Ви оцінюєте в принципі правильний, як на мене, підхід про прямі видатки бюджету-2021 на потреби МОЗ та інших відомств, що відповідають за боротьбу з пандемією, а не формування “ковідного” фонду на кшталт того, що маємо після внесення змін до Держбюджету-2020 у квітні?

Ковідний фонд – тимчасова “історія”, яку я не підтримую. Фонд створювали в умовах абсолютно непередбачуваної ситуації. На той час було незрозуміло, кому і яким чином розподіляти видатки. Аби не залучати парламент до болісних перманентних бюджетних змін, вирішили сформувати окремий фонд, надавши Кабміну право розподіляти акумульований ресурс.

Зараз ситуація більш прогнозована. Тому наступного року кошти для протистояння пандемії отримають головні розпорядники. 90% ‒ МОЗ. Решту – Мінекономіки й Мінсоцполітики для підтримки бізнесу та вивільнених працівників.

Ресурс можуть отримати й інші міністерства. Все відбуватиметься прозоро. Створювати якийсь “темний ящик”, а потім із нього щось незрозуміле періодично діставати, немає сенсу.

5. ПРО СПРАВИ “НА МІСЦЯХ”

Щодо фінансування програм регіонального розвитку. Не секрет, що відповідні статті одними з перших потрапили “під ніж” при квітневому секвеструванні цьогорічного кошторису. У проєкті бюджету-2021 видатки суттєво збільшили. Розкажіть про основні пріоритети у цій сфері: на які субвенції регіони можуть розраховувати в першу чергу, а які змушені будемо фінансувати за “залишковим принципом”?

Ситуація змінюється на краще. На реалізацію інвестиційних проєктів та програм регіонального розвитку передбачається 10,5 мільярда (4,5 млрд – Держфонд регіонального розвитку, 6 млрд – соціально-економічна субвенція). Це майже на 60% більше, аніж поточного року. Збільшуються освітня субвенція, а також – фінансування програми медичних гарантій. Де-факто це – кошти місцевих бюджетів, адже саме громади є споживачами цих послуг.  

Ми збільшили обсяг субвенції для підтримки територій в умовах негативного впливу наслідків російської агресії на Донбасі більше ніж у 6 разів – із 20 мільйонів гривень у цьому році до 125 мільйонів у 2021-му. Вперше передбачаємо бюджетні кошти на розвиток ЦНАП (Центрів надання адміністративних послуг) – 231 мільйон гривень. Пів мільярда передбачили на доступ до широкосмугового Інтернету в сільській місцевості. 62,5 мільйона гривень виділили на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій – генпланів громад.

Тобто, загалом ресурс місцевих бюджетів 2021 року становитиме майже 510 мільярдів гривень, на 58 мільярдів більше, ніж цьогоріч. 68% цих коштів – доходи місцевих кошторисів, решта 32% (164 мільярди) – трансферти із Держбюджету.

Таким чином, у процесі децентралізації місцеві бюджети отримали інституційну незалежність, свободу формувати власні доходи, а також – солідний “запас міцності”, чого, на жаль, бракує Державному бюджету. Адже цього року маємо багатомільярдний дефіцит Держбюджету і водночас – профіцит місцевих кошторисів, який станом на листопад сягав 25 мільярдів гривень. Висновок: в умовах децентралізації більшість громад, ОТГ, а особливо – міста – є фінансово спроможними й захищеними.

6. ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ВЧАСНОГО УХВАЛЕННЯ (НЕУХВАЛЕННЯ) БЮДЖЕТУ

Чи задоволені Ви роботою парламенту і зокрема бюджетного комітету ВР над підготовкою документа до другого читання? Чи вдається спільними зусиллями “відбиватися” від традиційних депутатських “хотєлок”, які, як ми знаємо, можуть і на три бюджети потягнути?..

Рівень “бюджетної” комунікації доволі високий. Одразу після нашого інтерв’ю їду до бюджетного комітету ВР для продовження консультацій. Річ у тім, що поміж видатків, які між першим і другим читанням документа депутати пропонували підвищити на 20,2 мільярда, ми врахували можливість збільшення лише на 14 мільярдів. Очікую на доволі жорстку дискусію довкола бюджетних параметрів. Адже, зменшуючи дефіцит кошторису, ми, природно, відмовилися від частини запланованих видатків. Діяли справедливо. У процесі доопрацювання документа практично кожна сфера щось втратила. Єдина галузь, фінансування якої навпаки зросло, – система охорони здоров’я.        

Готовий пояснювати за допомогою цифр і фактів, що є узгоджена дохідна частина, “рухати” яку не можна. Є компроміс у питанні бюджетного дефіциту. Щодо видатків, то ми готові дискутувати, здійснюючи перерозподіл ресурсу між головними розпорядниками.

І варіантів, що бюджет не буде ухвалений 15-17 грудня, не розглядаєте?

Варіанти можуть бути різні. Проте, ми оптимістично оцінюємо ситуацію. Вона контрольована. У попередні роки траплялося, що бюджет вчасно не ухвалювали. Тож працював тимчасовий розпис, щомісяця – 1/12 видатків попереднього року. У такому випадку втрачають усі: капітальні видатки не фінансуються, захищені статті фінансують на торішньому рівні, без урахування інфляційних та інших змін...

Думаю, цього разу такий варіант розвитку “бюджетних подій” неприйнятний. Навіть для наших найзапекліших критиків. Бо останні три місяці критика зводилася до одного: збільшуйте видатки на умовні мільярди чи й трильйони. Жодних пропозицій щодо того, як це зробити... Популісти “визначають дороговкази”. А кошти на це... “Шукайте самі”.

Наостанок – узагальнення від глави Мінфіну. Можливо, назвете три-чотири принципові речі, які відрізняють бюджет 2020 року від проєкту Держбюджету-2021.

Цього разу принципово інша економічна ситуація у країні та світі. Пандемія змушує посилювати бюджетні акценти, які впливають на рівень соціальної захищеності громадян. І водночас – зважати на власні сили і наявний потенціал держави.

Ми точно обрахували можливості економіки, збирання й адміністрування податків, виведення “на світло” ресурсів “тіньового” сектору.

Бюджет-2021 є нетолерантним до популізму і галузевого лобізму. Його місія – захистити суспільство й надати країні можливості йти вперед. Тому ключові маркери кошторису на наступний рік – суттєве зростання видатків на медицину, значне підвищення мінімальної зарплати, збільшення асигнувань на сектор безпеки та оборони до 5,93% ВВП.

У цих непростих умовах нам важливо досягти ефекту бюджетної синергії, аби забезпечити максимальну ефективність видатків і загалом – фінансову стабільність країни. Міністерство фінансів готове відповідати перед українським суспільством за виконання такого бюджету. Упевнений, нам вистачить сил і досвіду подолати будь-які негаразди.

Розмовляв Владислав Обух, Укрінформ

Фото: Павло Багмут