Рік, що минає, для українсько-польських відносин, попри пандемію коронавірусу, не був втрачений. Інтенсивний політичний діалог, економічна співпраця, спільна історія, українці в Польщі. Про ці та інші аспекти двосторонніх відносин розмовляємо з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Польщі Андрієм Дещицею.
ЛЮБЛІНСЬКИЙ ТРИКУТНИК ВІДКРИВАЄ ПЕРЕД УКРАЇНОЮ НОВІ МОЖЛИВОСТІ
- Пане посол, як би ви охарактеризували одним реченням цей рік в українсько-польських відносинах?
- Не простий, але з позитивною динамікою.
- Що було знаковим для українсько-польських відносин в цьому році?
- У цьому році відбулися візити президента Володимира Зеленського до Польщі і президента Анджея Дуди в Україну. Тобто, попри несприятливу епідемічну ситуацію двосторонній діалог, зокрема й на найвищому рівні, залишався доволі інтенсивним. Крім того, відбувся знаковий візит до Польщі глави МЗС України Дмитра Кулеби, під час якого разом з польським та литовським колегами в Любліні започатковано важливий політичний формат – Люблінський трикутник. У цьому році за участі міністрів оборони України, Польщі та Литви відзначено п’ятиріччя з дня створення міжнародної литовсько-польсько-української бригади ЛитПолУкрбриг. На початку грудня вдалося провести у Варшаві зустріч голів Інститутів національної пам’яті України і Польщі Антона Дробовича та Ярослава Шарека.
Цьогоріч відреставровано місця поховань старшин та воїнів Армії УНР на православному кладовищі у Варшаві. Це особливо важливо, адже саме вони у 1920 році спільно з Військом польським зупинили просування більшовиків у Європу. 100-річчя цього братерства зброї ми разом з польською стороною вшановували у році, що завершується.
Урешті вдалося завершити будівництво та відкрити нове приміщення посольства України у Варшаві. Сьогодні у цьому будинку працює консульський відділ посольства. Це велика, простора і сучасна будівля. Тож тепер можемо прийняти набагато більше громадян України, ніж до цього. Відкриття нового приміщення посольства, без перебільшення, є подією року. Не менш амбітні плани маємо на 2021 рік. Плануємо, що в наступному році там відкриється також філія Українського інституту, який посилить наші зусилля з популяризації України і української культури в Польщі.
На окрему увагу заслуговує економічне співробітництво між Україною та Польщею. Незважаючи на пандемію COVID-19, товарообмін у 2020 році між нашими країнами має усі шанси утримати минулорічні показники.
- Польща зараз має доволі складні відносини з європейськими інституціями. Значною мірою уряд країни робить ставку на регіональну співпрацю. У яких форматах Київ може тісно співпрацювати з Варшавою?
- Україна зацікавлена у поглибленні співробітництва з європейськими партнерами у рамках регіональних форматів та ініціатив. Це стосується і військової співпраці за формулою «Вишеградська група+», і реалізації інфраструктурних проєктів у рамках «Європа Карпат». Працюємо над інтеграцією України до ініціативи Тримор’я, яка націлена на розвиток економіки та розбудову інфраструктури країн-учасниць.
Україна не лише долучається до вже існуючих регіональних проєктів, але й у 2020 році стала співзасновницею нового - Люблінського трикутника. І це відкриває перед нами нові можливості. Адже платформа Люблінського трикутника значно розширює сфери тристоронньої співпраці України, Польщі та Литви. Якщо раніше у цьому тристоронньому форматі ми співпрацювали на рівні Міжпарламентської асамблеї трьох країн та у рамках ЛитПолУкрбриг, то сьогодні Люблінський трикутник інституціоналізував платформу для поглиблення взаємодії наших зовнішньополітичних відомств, Рад національної безпеки наших країн. Переконаний, цей майданчик є перспективним також і для поглиблення взаємодії між іншими органами державної влади, а також сприятиме пожвавленню міжлюдських контактів.
ПОЛЬЩА МОЖЕ УВІЙТИ В ТОП-3 ТОРГОВЕЛЬНИХ ПАРТНЕРІВ УКРАЇНИ У СВІТІ
- Яку допомогу зараз Україна очікує від Польщі?
- Незмінність позиції офіційної Варшави щодо російської агресії проти України є для нас дуже важливою. Польща послідовно підтримує Україну на міжнародній арені як з питань, пов’язаних з окупацією Криму, так і щодо агресії на Донбасі. У цих питаннях активний голос Варшави чути в ООН, на рівні ОБСЄ, ЄС та НАТО і ми за це вдячні Польщі.
Крім того, Польща належить до авангарду країн, які виступають проти завершення будівництва Північного потоку-2, поділяючи позицію України, що газопровід – це передусім інструмент тиску на країни Європи.
Розраховуємо на подальшу активність Польщі щодо значимих для безпеки нашого регіону питань. Сподіваємося, що не менш активною буде підтримка та участь Варшави у роботі Кримської платформи.
- Контакти на рівні президентів є дуже важливими. Однак, за реалізацію зовнішньої політики Польщі, зовнішньоекономічні контакти несе відповідальність уряд. Польський прем’єр Матеуш Моравецький, який очолює Раду міністрів Польщі вже три роки, ще жодного разу не був в Україні. Чи це може змінитися найближчим часом?
- Глави урядів України та Польщі підтримують постійний діалог. Телефонна розмова прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з головою Ради міністрів Польщі Матеушем Моравецьким, що відбулася кілька днів тому, є цьому підтвердженням.
Безумовно, ми очікуємо на візит прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького до Києва. Сподіваємося, що напередодні візиту відбудеться засідання Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Працюємо над проведенням його у І кварталі 2021 року.
- Ви зауважили, що цей рік в економічному плані не був найгіршим для українсько-польських відносин. Власне, як зараз виглядає економічна співпраця між обома країнами?
- Попри несприятливі епідеміологічні обставини, нам вдалося не лише уникнути чорного сценарію, але й утримати обсяги товарообігу між нашими країнами.
За результатами 10 місяців 2020 року Польща залишається четвертим найбільшим торговельним партнером України у світі після Китаю, Німеччини та РФ з обсягом двосторонньої торгівлі товарами у майже 6 млрд дол. США. Польща є другим найбільшим у світі після Китаю ринком для українського експорту товарів з обсягом 2,6 млрд дол. Хоча зараз утримується негативне сальдо в торгівлі України з Польщею, однак це найнижче негативне сальдо з-поміж чотирьох найбільших торговельних партнерів України. У разі збереження поточної позитивної динаміки двосторонньої торгівлі за результатами 2020 року Польща має шанс не лише надолужити показники 2019 року (7,4 млрд дол., – ред.), але й упевнено увійти в топ-3 торговельних партнерів України у світі, випередивши Німеччину.
- Одним з питань, яке викликає суперечки між Києвом і Варшавою, є надання одне одному дозволів на автомобільні вантажоперевезення. Чи країни домовилися з цього приводу?
- Наприкінці листопада відбулося засідання українсько-польської Змішаної комісії з питань міжнародних автомобільних перевезень, ключовим питанням якого було забезпечення дозволами перевізників обох країн у 2021 році. Міністерства інфраструктури обох країн погодили надання Україні додаткових 5 тисяч дозволів, які будуть використані до кінця поточного року. Це 1500 універсальних дозволів «Євро-4» та 3500 транзитних дозволів «Євро-4». Після тривалих дискусій українській стороні вдалося не допустити зменшення квот обміну дозволами на 2021 рік та утримати їх на рівні попереднього року - 160 тисяч дозволів. Зрозуміло, що цього недостатньо. Тому обов’язково у наступному році повертатимемося до питання надання українським вантажним перевізникам додаткових дозволів.
УКРАЇНІ ПОТРІБНІ ЩЕ ДВА-ТРИ ГЕНКОНСУЛЬСТВА В ПОЛЬЩІ
- За останні п’ять-шість років кількість українців в Польщі зросла приблизно уп’ятеро: за даними головного статистичного управління Польщі на кінець 2019 року - до понад 1,3 млн осіб. Яким чином МЗС і консульська служба України намагаються впоратися з цим викликом?
- Так, це справді відчутний виклик для наших консулів. Протягом 11 місяців 2020 року лише консульським відділом посольства здійснено 16 300 консульських дій. І це дані лише по одному з чотирьох консульських округів у Польщі. Впоратися з таким навантаженням дійсно дуже не просто.
Кількість громадян України в Польщі протягом останніх кількох років значно зросла, і вони очікують отримання якісної консульської допомоги і підтримки від Української держави. Тому у Варшаві, про що я вже згадував, у липні цього року ми відкрили нове приміщення консульського відділу посольства, де можемо приймати більшу кількість осіб у комфортніших умовах. Крім того, в українських консульських установах у Варшаві, Гданську, Кракові та Любліні дещо розширено склад консульських працівників. Зрозуміло, що цього недостатньо, як і не актуальним є розподіл Польщі на чотири консульські округи. Тому ми продовжуємо докладати зусиль, щоб забезпечити нашим громадянам належні умови і якість консульського обслуговування. Очікуємо, що вже невдовзі вдасться відкрити генконсульство України у Вроцлаві. Намагатимемося якнайшвидше налагодити його функціонування. Об’єктивною є потреба відкриття ще однієї-двох консульських установ на заході і півночі Польщі, наприклад у Щецині та Познані.
- Україна має в Польщі десять почесних консульств. Чи вони якимось чином допомагають українцям, і чи планується найближчим часом відкриття нових почесних консульств?
- Разом з генеральними консульствами маємо українські представництва у 13 із 16 воєводств Польщі. Було б непогано розширити консульську присутність України у Підляському (Білосток), Вармінсько-Мазурському (Ольштин) та Свентокшиському (Кєльце) воєводствах. Сподіваємося, що вдасться відкрити українські представництва і там.
Інститути почесних консулів дуже нам допомагають. На їх базі ми проводимо, зокрема, виїзні консульські обслуговування громадян України. Це відбувається у Вроцлаві, Лодзі чи Зеленій Гурі. У майбутньому хочемо проводити такі виїзні обслуговування у більшості почесних консульств. Усі без винятку почесні консули активно допомагають українцям: хтось більше у гуманітарній, а хтось - у бізнес сфері. Для прикладу, почесний консул України у Щецині Генрик Колодій дуже активно допомагає українським трудовим мігрантам облаштуватися в Західнопоморському воєводстві. У свою чергу почесний консул України в Тарнові Бартломей Бабушка допомагає в організації реабілітації українських військових - учасників бойових дій на сході України. Допомогу усіх почесних консулів України в Польщі з вдячністю приймаємо і високо цінуємо.
УПОРЯДКУВАННЯ МОГИЛИ НА ГОРІ МОНАСТИР СТАНЕ КРОКОМ ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ ІСТОРИЧНИХ ПРОБЛЕМ
- Одним з найскладніших питань українсько-польських взаємин є взаємна складна історія. Чи цей рік наблизив обидві сторони до вирішення накопичених проблем, і з яким багажем ми йдемо в наступний рік?
- Нещодавно у Варшаві відбулася зустріч голів Інститутів національної пам’яті, під час якої прийнято рішення про створення робочої групи, яка займатиметься вирішенням проблемних питань щодо місць пам’яті. Це дуже позитивний сигнал, який показує, що відбувається діалог, що є бажання обох сторін вирішувати проблему. Ми повинні слухати одне одного, оскільки якщо не слухати, як це, на жаль, часами бувало, то проблеми лише накопичуватимуться.
Стосовно місця пам’яті на горі Монастир, позиція України дуже чітка. На меморіальній плиті братської могили УПА має бути відновлено первинний напис із переліком прізвищ похованих осіб. Польська сторона розуміє, що треба віддати шану похованим там людям, як і ми вважаємо, що треба вшанувати пам'ять людей, які поки не мають своїх могил в Україні. Думаю, що можна знайти вихід, який буде прийнятним для обох сторін. Якщо робочій групі вдасться досягнути позитивних результатів щодо вирішення питання Монастиря, то це буде хорошим кроком у напрямку й інших питань, які маємо на порядку денному у історичній площині наших двосторонніх відносин.
Юрій Банахевич, Варшава
Фото автора