Конституційний тупик ім. Тупицького: шукаємо вихід, але...
Рік закінчується гучно. Президент Володимир Зеленський підписав Указ про відсторонення голови Конституційного Суду України Олександра Тупицького від посади судді КСУ строком на два місяці. «Я підписую цей указ заради відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи», – заявив глава держави. Думки щодо того, чи сприятиме такий крок вирішенню кризи, однак, розділилися. Вихід з ситуації і далі виглядає заплутаним та непередбачуваним. Адже, цілком вірогідно, свою головну “фігуру” КСУ, без бою не здасть. Після новорічних свят 5 січня судді обіцяють зібратися, щоб вирішити (читай – захистити?) долю Олександра Тупицького, а заразом і всю свою систему від подібних загроз у майбутньому. Отже, слід чекати розкручування протистояння? Розбираємося...
Конституційний тупик, що має конкретне прізвище
У чому причина відсторонення Тупицького? А вона – в банальній кримінальній справі, яка розслідується стосовно головного правничого «авторитету» України. Йому оголосили підозру у вчиненні впливу на свідка шляхом підкупу, а також в наданні завідомо неправдивих показань свідка. (Справа стосується приватизації Зуївського енергомеханічного заводу в Донецькій області. – Авт.).
За словами представника президента в КСУ Федора Веніславського, рішення було прийнято Володимиром Зеленським відповідно до статті 154 Кримінального процесуального кодексу і є реакцією на звернення Офісу Генерального прокурора про відсторонення від виконання посадових обов’язків особи, яка підозрюється у скоєнні злочину. «Це робиться для того, щоб особа, яка займає певну посаду, особливо таку відповідальну як суддя КСУ, і тим більше – Голова Конституційного Суду, не могла втручатися у здійснення досудового розслідування. Щоб вона не перешкоджала своїми діями органам досудового розслідування», – зауважив пан Веніславський.
У Конституційному суді однак відповілі, що законодавство не дозволяє президенту відсторонювати від посади суддю КСУ і запланували спеціальне пленарне засідання через таке рішення. У суді закликали скасувати Указ та навіть пригрозили президентові кримінальною відповідальністю. А загалом, сторони обмінялися люб’язностями в стилі “сам ти юридично нікчемний”.
«Відсторонення з посади голови Конституційного Суду Олександра Тупицького, якого підозрюють у введенні в оману суду та підкупі свідка - єдиний вихід із ситуації, що склалася навколо КСУ, – заявила Галина Янченко, народна депутатка від «Слуги Народу», заступниця голови Комітету з питань антикорупційної політики. – З точки зору моральності й справедливості – Тупицький сам би мав піти у відставку або звернутися до КСУ, щоб його відсторонили принаймні на час розслідування. Але ми бачимо людину, яка банально і жадібно тримається за своє крісло, тож іншого виходу з ситуації, напевне, немає».
Галина Янченко підкреслила, що Тупицький фактично переховується від слідства і не з’являється для вручення підозри. А КСУ своїм нещодавнім рішенням про скасування відповідальності за брехню в деклараціях не просто завів країну в конституційну кризу, але й порушив дух і букву закону.
«Дуже важливо знайти вихід з цієї конституційної кризи. Я б її навіть назвала «конституційним тупіком імені Тупицького». Тому підтримую рішення президента Володимира Зеленського, вважаю цей крок справедливим і таким, що зроблений в інтересах України», – наголошує Галина Янченко.
Окрім «слуг», президента підтримав і колишній глава КСУ Станіслав Шевчук. За його словами, стаття 154 кримінально-процесуального кодексу в історії Конституційного Суду ще ніколи не застосовувалася. І ще ніколи не було таких випадків, коли президент став би процесуальною фігурою (в даному випадку, ініціатором. – Авт) в кримінально-процесуальному кодексі», – зазначив ексглава КСУ. Він також припустив, що вперше в історії КСУ голова суду отримує підозру у скоєнні кримінального злочину. "Я здивований, чому він (йдеться про Тупицького. – Авт.) досі перебуває на посаді. Після того, як Офіс генерального прокурора висунув підозру, думаю, що про просту відставку вже не йдеться", – наголосив Станіслав Шевчук.
Дещо про перевищення повноважень та індульгенції
Частина правників однак відмовляють рішенню Зеленського в законному підґрунті. Вони вбачають тут порушення Конституції. На їхню думку, йдеться про порушення Конституції: виходячи із змісту пункту 31 частини першої статті 106 Конституції України, обсяг повноважень Президента України визначається лише Конституцією України і не може ані звужуватися, ані розширюватися жодним законом України (наприклад, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про Конституційний Суд України» тощо). Тобто, спираючись на 154 статтю КПК, Володимир Зеленський, застосував її, як то кажуть, не за адресою.
У КСУ зазначають, що положення ч. 3 ст. 154 Кримінального процесуального кодексу України "не поширюються на суддів Конституційного Суду України та є незастосовними щодо них".
«Сьогодні Зеленський підписав не указ про відсторонення Тупицького з посади судді Конституційного Суду. Сьогодні Зеленський підписав індульгенцію Тупицькому!», – запевняє віце-президент ПАРЄ, член депутатської фракції "Європейська солідарність" Володимир Ар'єв. За його словами, Європейський Суд з прав людини приділяє особливу увагу незаконним рішенням органів влади стосовно суддів. І розглядає суддівські кейси першочергово. «Тупицький може відкривати шампанське – чим би не закінчилася його кримінальна справа в Україні, вона на 99,99% буде скасована в ЄСПЛ з причини грубого порушення процедурних питань і через втручання вищої посадової особи», – каже Володимир Ар'єв.
Тоді навіщо все це робиться?
«Ясна річ, що основною метою позбавлення повноважень глави Конституційного Суду (на якому тавра ніде ставити) є спроба заробити на цьому рейтингові бали. (…) І не треба переконувати мене у зворотньому, мовляв, це боротьба за справедливість і протидія корупціонерам-реваншистам в КС, які можуть скасувати все: від земельної реформи до антикорупційного суду. Якби могли і хотіли, то давно скасували б. Конституційну кризу худо-бідно розрулив парламент…», – вважає Олександр Черненко, голова правління Комітету виборців України, народний депутат 8-го скликання. Він схиляється до думки, що президент вдався до перевищення власних повноважень, сподіваючись, що народ буде йому рукоплескати стоячи.
«У даному випадку ситуація свідчить про те, що це більше інформаційний привід. З одного боку, це дозволяє президенту продовжувати протистояння з Тупицьким, показуючи, хто поганий, а хто хороший. З іншого – підштовхує КСУ до якихось дій, мовляв, як можна відмовчуватися, якщо у вас та й у правоохоронців є питання до голови КСУ», – пояснив експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.
«Загалом все, що відбувається довкола голови КСУ, вказує на те, що до нього надто багато питань, щоб він продовжував бути головою», – відзначив юрист, нагадавши, що Тупицького призначили на посаду судді КСУ у 2013-му терміном на 9 років. Тобто його повноваження спливають у 2022 році. Можна досидіти до кінця терміну, але є сумніви, що їм (нинішньому складу КСУ – ред.) це вдасться. Суд не є монолітним, і не треба думати, що судді на 100% будуть захищати Тупицького до останнього», – запевняє Богдан Бондаренко.
Чому «суддям» все можна?
Тим часом скептики переконані, що все закінчиться черговим нічим. І конституційну кризу рішення про відсторонення Тупицького аж ніяк не послабить. Оскільки бити потрібно було в іншому напрямку.
«…У нас взагалі з підзвітністю суддів – катастрофа. І це не випадковість, а свідома державна політика», – стверджує Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE. Він наводить ряд ключових «нерішень», які гальмують подолання судового свавілля в країні.
Зокрема, статтю 375 КК (про завідомо неправосудне рішення) КСУ визнав неконституційною ще влітку. І дав Верховній Раді півроку на прийняття нової редакції. Два тижні тому півроку спливли. ВР для відновлення цієї статті не зробила рівно НІЧОГО.
Дисциплінарна відповідальність суддів (основний інструмент корекції їхньої поведінки) не працює від слова зовсім. «Бо займається (точніше, не займається) цим Вища рада правосуддя. Остання успішно залишає на посадах найбільш одіозних суддів і всупереч закону призначає довічно суддів Майдану. А незалежних суддів, навпаки, переслідує. Перезавантажити ВРП Зеленський обіцяв народу ще на початку 2019, а МВФ – весною 2020. З вересня відповідні законопроєкти гниють у Мінюсті і ОП. Їх ніхто навіть не вносить», – каже Михайло Жернаков.
Йдемо далі. Двічі з різницею в рік на всю країну гриміли скандали з "плівками Вовка". Але Окружний адмінсуд продовжує "чудити", як ні в чому не бувало. «У боротьбі за справедливість у цій справі детективи НАБУ залишилися (з Вовком. – Ред) сам-на-сам. Петиція про ліквідацію ОАСК набрала 25 тисяч голосів вже майже два місяці тому. Президент розпочав якісь консультації, і на тому все закінчилося», – нагадує експерт.
Навіть КСУ, який «вбив» е-декларування і голова якого засвітився на чергових плівках, реформувати ніхто не збирається. «Венеційська комісія в терміновому висновку (який сам Зеленський і попросив) чітко написала: судді під політичним впливом; необхідна справжня конкурсна процедура призначення, як того вимагає Конституція. І лише потім можна призначати нових суддів та розраховувати на якісне правосуддя. Але запровадження справжнього конкурсу навіть не обговорюється», – каже Михайло Жернаков. За його словами, саме через все це підсумки «конституційно-кризового» року поки що так мало втішають…
Марина Нечипоренко, Київ