Перезавантаження системи: як втілювати політику гендерної рівності в органах державної влади?

Забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків – одна з невід'ємних складових євроінтеграційного курсу. Впродовж останніх років Україна зробила значний поступ у розвитку гендерної рівності: ухвалили та імплементували десятки стратегічних документів із гендерним компонентом. 

Втім, попри вдосконалення українського законодавства, жінки, які займаються політичною діяльністю, досі зіштовхуються з такими гендерними бар’єрами, як адміністративний тиск, інтернет-булінг, фізичне та сексуальне насильство, нерівний доступ до ресурсів.

У рамках кампанії з гендерної рівності "Йдеш у політику не одна" розбираємось, як українські інституції можуть викорінити гендерні бар'єри та чому гендерна рівність впливає на довіру до органів влади в Україні.

УНЕМОЖЛИВИТИ АДМІНІСТРАТИВНИЙ ТИСК

Десятиліттями Міністерство внутрішніх справ України було доволі консервативною й ієрархізованою державною структурою. З 2014 року ми вирішили позбутись лейбла консерватизму. Почали з засадничого бар'єру – унеможливити адміністративний тиск у системі МВС. Адже вже тоді участь жінок у бойових діях на Сході України ні в кого не викликала сумнівів. Активна діяльність адвокаційного правозахисного громадського проєкту “Невидимий батальйон” та проєкту УЖФ “Голос жінок і лідерство – Україна” є яскравим доказом того, що жінки поряд із чоловіками захищають східні та південні кордони України.

Тоді в співпраці з Міністерством охорони здоров'я за підтримки громадянського суспільства та міжнародних партнерів ми спершу скасували наказ, що визначав перелік з 450 заборонених для жінок професій. Завдяки усуненню цієї дискримінаційної норми сьогодні в системі МВС працюють жінки-водолази, кінологині, бойові жінки-медики взводу. Наступний крок стосувався скасування обмеження щодо участі жінок у миротворчих операціях. В 2020 році у миротворчих операціях беруть участь 29 осіб, з них 3 – жінки.

Відповідно до ухвалених наказів, соціальний статус, посадові обов’язки та репутаційні позиції перестають бути предметом тиску. Жінки частіше обирають спеціалізацію, відштовхуючись від власних бажань та інтересів. Ми намагаємось створити таку систему, де професіоналізм, а не стать, стає критерієм для отримання додаткових можливостей розвитку.  

НАДАТИ РІВНИЙ ДОСТУП ДО РЕСУРСІВ

Важливо вдосконалити внутрішню політику та процедури, які забезпечують однаковий доступ до всіх можливостей і ресурсів. Сьогодні в МВС працює близько 50% жінок, кожна п’ята – це керівна посада. У Національній поліції працевлаштовані 25% жінок, в Національній гвардії – близько 11%, в Державній міграційній службі – понад 75% жінок, а в Державній службі України з надзвичайних ситуацій – орієнтовно 20% жінок. 

Основа поняття “гендерна рівність” – рівність, а отже, всі вигоди для жінок і чоловіків мають базуватися саме на цьому принципі. Відтак, у міністерстві всі на рівних засадах можуть висувати свої кандидатури на посади різних рівнів, відвідувати тренінги для підвищення кваліфікації, отримувати однакову оплату праці. Чоловіки також мають змогу піти в декретну відпустку з догляду за дитиною.

За моїми особистими спостереженнями, зменшуючи гендерні бар'єри в інституціях, фахівчині починають проявляти більший інтерес до розбудови органів влади після того, як були забезпечені єдині правила гри.

РЕАГУВАТИ НА БУДЬ-ЯКІ ПРОЯВИ НАСИЛЬСТВА

Два роки тому в силу вступив закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, що дозволив міністерству поставити боротьбу з насильством на системну основу. З того часу впроваджуються інформаційні кампанії, наприклад, Флешмоб з протидії гендерній дискримінації ”#Проявисебе”. Також проводяться екосистемна конференція “Гендерна політика МВС: Рівні можливості кожному!”, тематичні тренінги та консультації щодо загальних засад впровадження гендерної рівності в службах МВС, вдосконалюється безоплатна вторинна правова допомога. Над цими зрушеннями працюють десятки органів державної влади, міжнародних інституцій, громадських організацій. 

Відомство намагається зробити все, аби людина, яка сьогодні зіштовхнулась із насильством, – домашнім насильством, дискримінацією та утисками над соціально активними жінками – могла розраховувати на підтримку держави. Наприклад, жертви насильства мають першочергово звернутись на урядову консультаційну лінію 102 чи за номером 1547, повідомити про злочин і дізнатися, яку допомогу вони можуть отримати й як краще відреагувати на цю ситуацію. Швидка реакція на насильство забезпечує оперативну протидію з боку правоохоронців і необхідну підтримку від соціальних служб.

Відтоді, як набув чинності наказ Міністерства внутрішніх справ “Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника”, правоохоронці, які приїжджають на місце, де відбувається домашнє насильство, можуть припинити насильство в лічені хвилини. Терміновий заборонний припис кривднику виносять у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи, щоб негайного припинити домашнє насильство.

На жаль, у багатьох випадках насильство не вдається попередити, як і притягнути кривдника до відповідальності. Часто це пов'язано з тим, що жертва не звертається до органів правопорядку чи мириться з кривдником, забираючи заяву про скоєний злочин. Гаряча лінія, чат-боти, системна роботи з медіа, присутність на різних діджитал-платформах допомогли досягти певних зрушень в зміні поведінки суспільства. Однак, якщо говорити про зміну ставлення до насильства серед мільйонів українців, інформаційні інструменти мають бути вдосконалені та посилені. 

ПРОДОВЖУВАТИ ВДОСКОНАЛЮВАТИ СИСТЕМУ ПІДТРИМКИ ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ

Кожна успішна імплементація в частині гендерної рівності відкриває новий пул змін, які треба втілювати для подальшої євроінтеграції. Принцип безперервного навчання стає методом досягнення більш глибоких трансформацій у системі прийняття рішень та розвитку державних інституцій.

Аби розширити потенціал різноманітності та талантів, у планах міністерства – реалізувати гендерне оцінювання в Державній службі України з надзвичайних  ситуацій та Національній поліції України. Відповідно до міжнародних зобов'язань, такі аудити покращують операційну ефективність відомств, а також забезпечують захист прав людини з урахуванням гендерних аспектів. Також до кінця року проведемо дослідження про розуміння маскулінності в секторі безпеки, аби покращити умови служби жінок на державній службі. 

Наступний стратегічний виклик для міністерства, який ми визначили як один із пріоритетних, – сприяння в ратифікації Стамбульської конвенції. Це не тільки крок назустріч європейській спільноті. Це інструмент, який дозволить чітко ідентифікувати різні види насильства, створити більш широку та дієву стратегію протидії насильству, розвивати галузі соціальної роботи та медицини. Саме тому наше міністерство закликає усі органи влади зайняти рішучу позицію в боротьбі з домашнім насильством та відстоювати ратифікацію Стамбульської конвенції разом із нами. 

ДОДАТКОВО. "Йдеш у політику не одна" — це проєкт, покликаний продемонструвати переваги рівноправної участі жінок і чоловіків у політичному житті та виразити підтримку всім жінкам, які балотуються на місцевих виборах 2020 року. Проєкт виник як реакція на вимогу суспільства забезпечити рівний доступ до політики і жінкам, і чоловікам. За даними дослідження громадської думки, яке провів Національний Демократичний Інститут у липні-серпні 2020 року, 66% українців прагнуть більшої рівності жінок та чоловіків у політичному житті.   

Проєкт реалізовано за участі громадських організацій “Український Жіночий Фонд“ та “Інститут Розвитку Регіональної Преси“, а також платформи “Жінки – це 50% успіху України” й кампанії проти сексизму в медіа й політиці “Повага” за підтримки Національного Демократичного Інституту, Швеції та Міністерства міжнародних справ Канади. Ідея, дизайн, розробка і реалізація складників кампанії належить технологічній креативній агенції ISD Group.

Тетяна Ковальчук, заступниця міністра внутрішніх справ України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства