Ратифікація Римського статуту прискорить розслідування злочинів РФ у Криму і на Донбасі – посол
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов.
«В разі ратифікації Україною статуту прокурор МКС не потребуватиме дозволу Палати і зможе самостійно ухвалити відповідне рішення про початок розслідування. Більше того, у разі ратифікації українські органи розслідування зможуть активно залучати МКС до розслідування саме тих злочинів, де держава відчуває особливі складнощі, а не покладатися на пріоритизацію подій прокурором МКС», - підкреслив Ченцов.
Він також зазначив, що наприкінці минулого року нинішній прокурор МКС Фату Бенсуда повідомила про завершення попереднього вивчення ситуації в Криму та на сході України.
«Відповідно, щодо ситуації в Україні може бути відкрито розслідування. Наступним кроком у цьому процесі буде звернення до суддів Палати попереднього провадження МКС щодо отримання дозволу на розслідування», - сказав Ченцов.
Він наголосив, що Римський статут – це потужний інструмент у галузі міжнародного права для переслідування за злочини проти людяності, геноциду, воєнні злочини та злочини агресії, сторонами якого є понад 120 держав.
«Більше того, зобов’язання щодо ратифікації та імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду прямо передбачені Угодою про асоціацію України з Європейським Союзом. Таким чином, ратифікація статуту не збільшить, але й не зменшить уже наявний обсяг юрисдикції МКС щодо ситуації в Україні. Але це впливає на швидкість початку розслідування МКС щодо злочинів РФ у Криму та на Донбасі. Від ратифікації залежить, умовно кажучи, чи українські справи будуть стояти в черзі на розгляд для отримання дозволу на офіційне розслідування, чи повноцінне розслідування зможе бути розпочато вже на підставі рішення прокурора МКС», - зазначив посол.
За його словами, без ратифікації Римського статуту Україна не отримує прав держави-учасниці. Це не лише обрання прокурора МКС, а й суддів, повноцінна участь у засіданнях робочих органів суду, можливість висловлення та просування своїх позицій.
Як повідомляв Укрінформ, Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду у грудні 2020 року ухвалив рішення про завершення попереднього вивчення подій в Україні, пов’язаних із міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та в Криму. Завершення попереднього розслідування означає, що за його результатами злочини, які відбулися в Криму та на Донбасі, можуть бути повноцінно розслідувані. Рішення про відкриття повноцінного розслідування фактів вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності в умовах збройного конфлікту має ухвалити судова палата МКС.
Порушення норм міжнародного гуманітарного та кримінального права Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду аналізував з 2015 року. За час збройної агресії Україна передала до кримінального суду 15 інформаційних повідомлень щодо найтяжчих воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Україна передала на розгляд кримінального суду в Гаазі дві заяви. Перша – події на Майдані. Друга – Крим та Донбас.
Міжнародний кримінальний суд був заснований на основі Римського статуту. Ратифікація Римського статуту означає поширення компетенції дії МКС на держави, які його ратифікували. На сьогодні це понад 100 країн.
20 січня 2000 року Україна підписала Римський статут МКС, але не ратифікувала. І хоча Україна не є державою-учасницею Статуту, це не завадило їй звернутися до МКС, адже сам Римський статут передбачає таку можливість для країн, які його підписали.
Водночас Росія відкликала свій підпис під Римським статутом. Однак це не перешкоджає переслідуванню російських громадян за злочини, вчинені на території України.
