Довіра до судів в Україні: це можливо?
Судова реформа, що розпочалась у 2016 році, включала в себе багато чого — внесення змін до Конституції та утворення кількох нових інституцій. На жаль, фактично, змінилися лише назви судів, тоді як майже всі судді зберегли свої посади.
На сьогодні українським судам повністю довіряє лише 1,7% українців. Скоріше довіряють судам ще 11,3%. При цьому 40,6% не довіряють судам взагалі, а 37,4% скоріше не довіряють. Коментарі зайві. Але як це виправити, як реформувати прогнилу від “вовків” у мантіях судову систему?
Учасники Всеукраїнського форуму «Україна 30. Розвиток правосуддя», серед яких — президент України, перший віце-спікер Верховної Ради, урядовці, народні депутати, профільні експерти, а також представники міжнародної спільноти (голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас, президент Європейської Ради Шарль Мішель, голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо) — шукали відповіді на ці та низку інших запитань.
Пропонуємо добірку найцікавіших тез учасників форуму.
ПРО ВІДНОВЛЕННЯ РОБОТИ ВККС, ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ДОБОРУ ЧЛЕНІВ ВРП І РЕФОРМУ КСУ
Президент України Володимир Зеленський:
В Україні буде реалізовано дієву судову реформу, яка гарантуватиме право кожного громадянина на чесний, незалежний та справедливий суд. Провести таку реформу обіцяла кожна влада в Україні, але в результаті суди залишалися нереформованими, корумпованими та неефективними. Ми налаштовані розірвати це замкнене коло. Чесний і справедливий суд — це саме та частина моєї президентської програми, від якої значною мірою залежить виконання багатьох інших частин. Бо у нас можуть бути найкращі антикорупційні органи у світі, але вони втрачають сенс, якщо корупціонери уникають справедливого покарання в судах. На законодавчому рівні ми можемо запровадити найкращі умови для залучення інвестицій, але це не працюватиме, якщо інвестор не зможе захистити свої інвестиції саме тут, в українському суді. Крім того, успішна судова реформа в Україні є каталізатором нашої інтеграції в ЄС і НАТО. І найголовніше — це забезпечення громадян правом на чесний і незалежний суд. Це базовий принцип будь-якої демократичної держави. Це довіра. Це відчуття захищеності та справедливості – тих речей, що, на жаль, були дефіцитом для українців довгий час.
***
На сьогодні можна виокремити дві основні проблеми судової системи. Однією з них є нестача нових суддів, що призводить до надмірного навантаження на систему та проблем з доступом до правосуддя. Через відсутність майже третини суддів громадяни змушені місяцями, а інколи й роками очікувати на розгляд своєї справи. У цьому контексті важливо відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також вдосконалити процедуру добору кандидатів до Вищої ради правосуддя. Систему мають заповнити професійні та порядні судді, які зможуть змінити стійке негативне ставлення людей, відновити довіру українців до судової гілки влади.
***
Ще один виклик — це усунення зловживань та забезпечення прозорості суду. Я вважаю, що дієвим кроком на цьому шляху можуть стати ІТ-рішення. За аналогією з державними послугами в смартфоні ми прагнемо і обов’язково зробимо “суд у смартфоні”. Більшість бюрократичних процедур мають “перейти в онлайн”. Це прискорить судовий процес, мінімізує корупцію та можливості для зловживань.
***
Важливим питанням є безпосередня участь громадян у здійсненні правосуддя. Ми запроваджуємо в країні народовладдя, а це — не лише місцеві та всеукраїнські референдуми. Одним з його інструментів є суд присяжних. Наразі готові два законопроекти, що дадуть старт його роботі. Однак ми розуміємо, що суд присяжних не тільки підвищує довіру до правосуддя, але, водночас, це й велика відповідальність за долю учасників процесу. Тому модель і формат суду присяжних в Україні детально обговорюватимуться.
***
Інша актуальне та наболіле питання — це реформа Конституційного Суду України. На жаль, цей орган став синонімом недовіри, і сьогодні вже йдеться не про її відновлення, а про фактично побудову цієї довіри з нуля. Формат, у якому має працювати КСУ, — це прозорий добір суддів, доброчесність, етика, чіткі процедури та порядок ухвалення рішень.
***
Для пошуку шляхів розв’язання вищевказаних питань мною було утворено Комісію з питань правової реформи. Це експертна, неполітизована платформа для підготовки стратегічної візії.
Я можу запевнити, ми налаштовані втілити усі необхідні кроки для успішної реформи для того, щоб в Україні нарешті працювали лише чесні, незалежні, справедливі суди. Суди, де визначальною буде буква закону, а не цифра у конверті, де закон один для всіх – і це важливо, і всі рівні перед законом.
ПРО РОЗВАНТАЖЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ВІДСУТНІСТЬ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ
Голова Верховного Суду України Валентина Данішевська:
Один із законопроектів під номером 5067, ініційований президентом, передбачає збільшення навантаження на Верховний Суд, адже пропонуються деякі справи, які наразі розглядаються Окружним адміністративним судом, передати на розгляд Верховного Суду як суду першої інстанції. Тому ми тут не дуже послідовні. З одного боку, пропонується розвантажити Верховний Суд і допускати до його розгляду якомога менше справ у касаційному порядку. З іншого боку, пропонується збільшити розгляд Верховним Судом справ як судом першої інстанції рішення. Я думаю, це теж те питання, яке потребує дискусії. Ми повинні розглянути декілька альтернативних варіантів, щоб знайти кращий, який дозволить вирішити ту проблему, яку президент хоче вирішити, і, з іншого боку, зберегти спроможність Верховного Суду виконувати свої обов'язки.
***
Відсутність Вищої кваліфікаційної комісії тягне шалені проблеми. Найголовніша — це просто її відсутність. Її немає в нас вже 16 місяців, а до цього під загрозою розпуску Вищої кваліфікаційної комісії вона знаходилася теж десь близько півроку. Тому з її розпуском все зупинилося: добір кадрів у судову систему, розпочаті конкурси на посади суддів в апеляційні суди, кваліфікаційне оцінювання суддів. Отже, все те, що було започатковано в 2016-му році як судова реформа, зупинилося. І судова системи дуже потерпає від цього. Є 1900 вакантних посад лише суддів. З неналежним фінансуванням ми втрачаємо кваліфіковані кадри з числа помічників суддів, консультантів. Тому для нас вкрай важливим є якомога швидке відновлення роботи цієї Вищої кваліфікаційної комісії.
Законопроект під номером 3711д (цей документ прийнятий 3 березня парламентом у першому читанні, - РЕД.) передбачає не дуже короткий шлях для цього. Він буде вдосконалюватися. Ми, беручи участь у роботі Комітету ВР з питань правової політики, який сформував текст цього законопроекту, бачили, які непрості політичні баталії відбуваються навкруги положень цього законопроекту. Отже, прийняття його у другому читанні, напевно, буде непростим, а після цього і впровадження та створення комісій. Тому ми чекаємо, що бодай на осінь ми отримаємо цю комісію. Коли вона з'явиться, має швидко запрацювати Вищий суд з питань інтелектуальної власності, будуть продовжені конкурси на заміщення посад суддів в апеляційних судах. Сподіваємось, що швидко наберуть повноважень ті судді, які наразі втратили їх у зв'язку з закінченням терміну, на який вони призначались. Тобто роботи у цієї комісії дуже багато. До того ж, попередній склад комісії був вразливим, зокрема через те, що на його плечі припала така кількість одночасної роботи, що в них просто не вистачало людських ресурсів, для того щоб виконати це. Тобто ми маємо дбати про те, щоб новий склад комісії не потрапив у таку саму ситуацію.
ПРО СУТЬ ЧОТИРЬОХ ЗАКОНОПРОЕКТІВ ЩОДО РЕФОРМУВАННЯ СУДОЧИНСТВА
Представник Президента у КС Федір Веніславський:
Перший законопроект, якщо почати з важливості, це законопроект, який має забезпечити відновлення довіри до Вищої ради правосуддя. Президент запропонував, щоб члени Вищої ради правосуддя та кандидати на цю посаду проходили перевірку етичною комісією, яка буде робити висновки чи відповідають вони вимогам доброчесності, професійності. Якщо виникнуть питання до чинних членів ради, то це може стати підставою для їх звільнення. Президент у цьому законопроекті запропонував механізм удосконалення діяльності Вищої ради правосуддя. Нагадаю, що за Конституцією Вища рада правосуддя складається з 21 члена: 10 з них формується з’їздом суддів, 2 призначає президент, 2 — Верховна Рада, інші — працівниками Прокуратури, навчальних закладів, тощо. У даному випадку Президент розуміє, що члени Вищої ради правосуддя не завжди можуть розглянути кількість скарг на дії суддів, які надходять майже щодня. На жаль, рівень довіри до конкретних суддів, які здійснюють правосуддя, вкрай низький. 21 людина не встигає розглянути сотні, а деколи навіть і тисячі скарг та ухвалити рішення щодо притягнення суддів до дисциплінарної чи інших видів відповідальності. Президент пропонує, щоб у складі Вищої ради правосуддя було запроваджено новий механізм, який забезпечить попередню підготовку матеріалів на розгляд. Йдеться про службу дисциплінарних інспекторів, які будуть попередньо готувати весь масив матеріалів, відповідні проекти, а Вища рада правосуддя на засіданні зможе їх швидко оцінити й ухвалити відповідні рішення.
***
Другий законопроект має забезпечити виконання вимог дисциплінарних інспекторів. Наприклад, надійшла скарга і дисциплінарний інспектор починає з’ясовувати наскільки вона обґрунтована, він звертається до відповідних органів державної влади, судової адміністрації, відповідного суду, до інших посадовців з проханням надати інформацію чи документ. Якщо такі документи не надають, то Президент передбачив, щоб була адміністративна відповідальність.
***
Третій законопроект передбачає удосконалення процедури розгляду адміністративних справ за участю вищих органів державної влади. Сьогодні за чинним кодексом адміністративного судочинства скарги щодо всіх вищих органів державної влади, окрім президента та Верховної Ради, розглядає Окружний адміністративний суд Києва. Крім того, що він є сумнозвісним чи скандальним в Україні, також не дуже логічно з точки зору важливості справ, які він розглядає. Це один з 27 Окружних адміністративних судів, але саме чомусь він може розглядати справу про акт Кабінету міністрів України. Це не зовсім правильно і не зовсім логічно. Тому Президент пропонує, щоб вкрай важливі справи для всього суспільства і держави розглядали у Верховному суді України.
***
Нарешті четвертий законопроект має відновити діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів (цей документ — 3711д — прийнятий 3 березня парламентом у першому читанні, - РЕД.).
ПРО ВІДБІР ДО ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ СУДДІВ
Перший віце-спікер парламенту Руслан Стефанчук:
Неправильно казати, що абсолютно всі судді погані. Ми повинні знайти той баланс, який дасть можливість запустити судову систему, заповнити вакансії і встановити контроль за тими суддями. Для нас дуже важливо встановити нові правила гри.
У мене є питання до доброчесності багатьох людей, але я хочу жити в правовій державі, де за основу моїх підозр є рішення суду. І це говорить вам юрист, який знає яким чином фабрикувалися справи у судах. Я хочу отримувати справедливі рішення, до яких у мене є довіра. Це пройшли всі країни. Згадайте Сполучені Штати Америки, де була справа О. Джей Сімпсона (відомого американського футболіста звинуватили у вбивстві власної дружини Ніколь Сімпсон та її коханця Рона Голдмана, проте після довгого судового процесу його виправдав суд присяжних, - РЕД.), вона перевернула ставлення людей найдемократичнішої країни до питань пов’язаних з судом присяжних. Я прихильник того, що якщо хтось критикує, то він має пропонувати щось нове.
ПРО ПІДТРИМКУ МІЖНАРОДНОЇ СПІЛЬНОТИ В ПРОВЕДЕННІ СУДОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ
Глава представництва ЄС в Україні Матті Маасікас:
У 2016 році разом з іншими міжнародними партнерами ми підтримували реформу Верховного суду. Ми надавали юридичну та консультаційну допомогу Вищій кваліфікаційній комісії суддів, фінансову підтримку Громадській раді доброчесності, провели психологічне тестування всіх кандидатів. Новий Верховний суд – це історія успіху. Він був створений на основі прозорого, але жорсткого відбору, якого раніше не було в Україні. В результаті цього Верховний суд отримав більшу довіру, ніж попередній склад, довіру навіть більшу, ніж вся судова система України, як від бізнесу, так і від громадян.
***
Довіра до судової системи - це не просто внутрішня справа України. І не дивно, що судова система стала перепоною номер один для іноземних інвесторів. Тому що можуть бути різні податкові системи, їх можна вивчити, до них можна підлаштуватися, але кожен потенційний інвестор повинен бути впевнений, що якщо, не дай боже, щось піде не так, він доб'ється справедливості. Сьогодні Україна не дає упевненості в такому результаті.
***
Ваш успіх – це спільний успіх країни, ЄС та всіх міжнародних партнерів. Ми це довели допомогою реформі Верховного суду, але і зробили висновки.
По-перше: недостатньо проводити реформи етапами. Це стало відчутно минулої осені, коли деякі рішення Конституційного суду вплинули не лише на судову систему, а на всю законодавчу сферу країни і поставили під сумнів, навіть підірвали декілька напрямків реформи.
По-друге, ми дізналися одне з найскладніших питань демократії: хто буде наглядати за тими, хто наглядає? Тому реформа Вищої ради правосуддя має стати серцевиною реформи судочинства в Україні. Ми про це говорили в нещодавно оприлюдненій послами “Великої сімки” дорожній карті реформи судочинства.
***
Це українська реформа. Ви ж це робите не для того, щоб отримати гроші від МВФ, від ЄС. Це та реформа, де міжнародні партнери можуть і готові вам допомогти. 11 лютого на пресконференції після засідання Ради асоціації “Україна — ЄС” високий представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель назвав реформу судочинства “матір’ю всіх реформ”. Пан Боррель знає ще з 1970-х років, як до Іспанії прийшов перехідний період, я знаю, як до Естонії прийшов перехідний період в 1990-х. Ми знаємо, про що говоримо. Реформа судочинства — це основа багатьох інших реформ і покращень в Україні. Зараз у вас є дуже гарний рідкісний шанс і дуже багато сприятливих елементів для здійснення комплексної судової реформи. Я відкидаю пострадянський цинізм, що звучить так, ніби ніхто не хоче справедливої судової системи в Україні і ніхто в парламенті на це не піде. Я в це не вірю. І я знаю, що люди, які вийшли на Майдан сім років тому також у це не вірять. Для проведення комплексної судової реформи президент Зеленський та українська влада користуються повною підтримкою міжнародної спільноти.
Президент Європейської Ради Шарль Мішель:
Недавні рішення Конституційного Суду лише підкреслили потребу посилити увагу до судової реформи, щоб вибудувати належну систему і створити прилюдний процесуальний бік судової справи. Це дуже складна, комплексна реформа, що потребує належного впровадження і сміливості.
***
ЄС постійно підтримував Україну на цьому шляху, і ми маємо намір і далі надавати консультації, фінансову і публічну підтримку. Пане президенте Зеленський, дорогі друзі, ми будемо вас підтримувати на кожному етапі шляху у вашій хоробрості та рішучості прогресу на шляху до верховенства права та реформованої судової системи в Україні.
Склав Мирослав Ліскович. Київ
