Вето на закон про ВККС: чому президент повернув документ до парламенту

Наприкінці червня Верховна Рада 293 голосами «за» ухвалила важливий документ (законопроект №3711-д, про який детальніше написано – тут), покликаний дати старт новій процедурі формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС, нагадаємо, – це головний орган, який займається добором й оцінюванням суддів і рекомендує їх до призначення на посаду. Нині він паралізований (і так уже майже два роки) – нові судді не призначаються, і навантаження на працюючих служителів Феміди катастрофічно зростає, як результат – справи розглядаються роками і якість процесів, м'яко кажучи, залишає бажати кращого. – Авт.).

Це рішення, разом із західними партнерами України, устиг привітати Президент Володимир Зеленський, втім, висловивши сподівання, що народні обранці в документі не заховали ніяких юридичних «мін». І таки не помилився. 8 липня Володимир Зеленський наклав вето на прийнятий закон, внісши туди власні пропозиції. «Хоча я підтримую необхідність відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, я не можу погодитися з пропонованим в законі підходом до вирішення деяких питань», – заявив глава держави.

Де «собака заритий»?

Виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба у коментарі Укрінформу сказала, що Президент ветував законопроект через помилку парламентарів. «Під час голосування в другому читанні депутати підтримали дві суперечливі поправки. Поправка №453 Анастасії Радіної (фракція «Слуга народу». – Ред.), яка відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії, вирішальний голос при формуванні ВККС надавала міжнародним експертам. Водночас, поправка №409 Андрія Костіна (також «Слуга народу». – Ред.) пропонувала, що для прийняття рішень Конкурсної комісії потрібно 4 голосів, з яких 2 голоси «міжнародних» і 2 голоси – членів Конкурсної комісії, делегованих Радою Суддів».

Юристка наголошує, що таким чином не можливо було б визначити яким чином вважати рішення прийнятим.

Схожим чином висловилася керівник судового напрямку Центру протидії корупції Галина Чижик. «Президентське вето – це єдине рішення проблеми, яку створив голова Комітету Андрій Костін, а згодом не захотів вирішити спікер парламенту Дмитро Разумков. Комітет Костіна не підтримав важливу поправку про модель прийняття рішень конкурсною комісією, за якою вирішальний голос в процесі саме у міжнародних експертів. Натомість, комітет проголосував за поправку Костіна, яка дозволяла суддям блокувати будь-які рішення комісії», – розповідає експертка ЦПК.

Вона каже, що депутати в залі під час голосування за закон в цілому таки підтримали важливу поправку про вирішальну роль міжнародних експертів, і наслідком стало те, що в прийнятому законі було відображено одразу дві протилежні моделі голосування. «Голова ВРУ мав би ініціювати ще один розгляд в залі, щоб депутати обрали одну модель, однак не став цього робити», – стверджує пані Чижик.

То які зміни пропонує президент?

Глава держави пропонує закріпити, що ВККС вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше одинадцяти членів, щонайменше шість із яких призначені з числа суддів або суддів у відставці.

Крім того, Президент вносить пропозицію, згідно з якою на запит члена першого складу конкурсної комісії для організаційного, технічного забезпечення здійснення його повноважень конкурсна комісія може залучати помічників, перекладачів.

Водночас у нього виникли претензії до положень закону, за якими «рішення першого складу конкурсної комісії є ухваленим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями». Володимир Зеленський вважає це положення колізійним з іншим, де йдеться, що «рішення конкурсної комісії ухвалюється, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями та двоє запропоновані Радою суддів України».

«Президент вирішив колізію й змінив ще дві речі, а саме: деталізував, що навіть серед 11 членів (це мінімальна кількість яка має бути в роботі ВККС. – Авт.) половина має бути суддів, а також скоротив права та можливість доступу до матеріалів експертів, які допомогатимуть ВККС перевіряти кандидатів… Президент зробив це все оперативно, і це ознозначно до позитиву», – переконує виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба.

Парламент розгляне ветований документ наступного тижня

«Думаю, що на наступному пленарному тижні у нас є всі підстави розглянути і врахувати пропозиції президента, і очікувати, що закон буде підписаний головою Верховної Ради і Президентом, і вступить в силу, і ми розблокуємо процес роботи ВККС», – повідомив нардеп і представник президента в КСУ Федір Веніславський.

Він підкреслив, що вето президента було накладено через допущені в тексті законопроекту деякі неточності, а також через «зусилля політичних опонентів, які саботують судову реформу».

«Якщо прочитати уважно вето президента, то пропозиції якраз і спрямовані на удосконалення та покращення тексту закону», – додав пан Веніславський.

«Дуже сподіваюсь, що на наступному тижні ми ухвалимо законопроект без всяких зрад», – наголосила депутатка фракції «Голос» Галина Васильченко.

Сподіваються, що парламент якомога швидше ухвалить законопроект і наші експерти, тому що, наголошують вони, пленарний тиждень лишився… аж один. «Наступного тижня парламент може і повинен прийняти цей законопроект, інакше – створення ВККС, а отже і заповнення 2000 вакансій, відкладеться ще на декілька місяців. Що ж, як ми бачимо по другому читанню, голосів наразі вистачає», – зауважила Ірина Шиба.

«Попереду ще один пленарний тиждень, тому депутати не мають жодних причин чи виправдань не розглянути пропозиції президента до законопроекту 3711-д. Затягувати зі створенням ВККС не можна, оскільки орган не працює вже півтора роки. Сподіваюсь, депутати підтримають пропозицію президента та проголосують за закон в цілому», – каже експертка ЦПК Галина Чижик.

Зрештою, нагадують юристи, наступного тижня парламентарі мають проголосувати ще один проект закону – №5068. «З правками… Це потрібно для того щоб реформувати Вищу раду правосуддя (ключовий орган з контролю над судовою системою нашої країни. – Авт.). Адже в законопроекті 3711-д за ВРП залишається право вибирати 16 із 32 кандидатів-фіналістів конкурсу до ВККС. Недоброчесна ВРП буде намагатись протягувати сірих конячок, найслабших з цього списку», – стверджує виконавча директорка Фундації DEJURE.

Саме тому, вкрай важливо змінити процедуру очищення ВРП, передбачену чинною редакцією законопроекту №5068.

«Зараз у законопроекті передбачено, що висновок Етичної ради, що перевірятиме чинних та нових членів ВРП на доброчесність, є дорадчим, а звільнити члена ВРП можуть лише ті, хто його призначив – з’їзди суддів, адвокатів, конференція прокурорів та юридичних вишів. Таким чином, у №5068 закладено ризик, за якого ці суб’єкти призначення можуть легко залишити недоброчесних членів ВРП на посадах. Поправка №730 до законопроекту №5068 зможе вирішити це питання, а тому її ухвалення, без перебільшення, життєво важливе, якщо ми хочемо реальну судову реформу, а не її чергову імітацію», – підсумувала пані Шиба.

Мирослав Ліскович. Київ