Зустріч Зеленського і Байдена: без «фанфар», але з перспективою

Другий день візиту української делегації на чолі з Президентом України до США, зрештою, як і перший (детальніше – тут), був насичений різноманітними подіями та зустрічами, зокрема, із представниками ділових кіл США, членами Українського кокусу (групи підтримки, – Ред.) в Конгресі тощо. Втім, основна його частина, ба, поїздки в цілому – це переговори лідерів обох держав, які тривали близько двох годин (замість передбаченої графіком години, – Ред.), і за підсумками яких було опубліковано спільну заяву щодо стратегічного партнерства (з текстом можна ознайомитися – тут).

Якщо коротко, то документ, по суті, можна умовно розділити на п’ять ключових напрямків:

• підтримка безпеки та обороноздатності України, протидія російській агресії, підтримка євроатлантичних прагнень, а також – реформа в секторі оборони;
• підтримка демократії та правосуддя: реформа судової системи, боротьба з корупцією (наголошується на «домашніх завданнях» України, зокрема, на обранні нового глави САП, розв'язанні правових проблем навколо НАБУ, а також захисті незалежності Нацбанку і так далі, – Ред.) та просування прав людини;
• протидія впливу «Північного потоку – 2», скорочення викидів парникових газів та залучення інвестицій в енергетичний сектор;
• розширення співробітництва в економіці;
• протидія пандемії та гуманітарна допомога Україні.

Окремо слід наголосити на фінансовій складовій документа. Україна отримає від США $463 млн на проведення реформ, $60 млн – для підтримки безпеки, $40 млн – гуманітарна допомога для східних регіонів, $12,8 млн – для боротьби з COVID-19, $3 млрд – на операції з експорту в Україну товарів і послуг (а ще, шляхом підписання у перший день візиту меморандуму між Енергоатомом та компанією Westinghouse Electric, – до $30 млрд на будівництво п'яти енергоблоків Хмельницької АЕС. – Ред.).

Попри те, що спільного прес-підходу не було (він і не планувався. – Ред.), Володимир Зеленський усе ж вийшов до журналістів, наголосивши, що зустріч із президентом США відбулася «в продуктивній і конструктивній атмосфері».

«Я не знаю, чи виникла «хімія». Але те, що замість години зустріч тривала дві, свідчить про те, що сторони зацікавлені в діалозі та результаті цього діалогу. В цілому зустріч була у нормальній, продуктивній, не в постійно сонячній атмосфері, а в чоловічій розмові», – заявив Глава держави.

Президент також виділив головні теми розмови з Байденом тет-а-тет. Зокрема, за його словами, йшлося про підтримку вступу України до НАТО, але «без термінів» (варто зазначити, що такі принципові речі ніколи публічно не вирішуються. – Авт.), про гарантії санкцій проти РФ у разі енергетичної небезпеки для України через «Північний потік-2». Крім того, багато говорили про деокупацію Криму, про безпеку в Чорноморському регіоні, про полонених, а також про приєднання США до врегулювання ситуації на Донбасі.

Отже, підсумовуючи вище сказане: порядок денний США щодо українського питання, попри тривожні прогнози з боку частини експертів, не змінився, але, однак, наситився, і це – точно в плюс.

А що важливого можуть виокремити за підсумками зустрічі президентів українські політологи, на яких ключових моментах хотіли б зробити наголос?

Спільна заява змістовна і комплексна, вона охоплює всі основні напрями двосторонньої стратегічної співпраці

«Зустріч з Байденом – це, звичайно, ключова подія другого дня візиту, але варто згадати і про інші важливі заходи. Наприклад, дуже важливою була і зустріч з конгресменами. Хоча б тому, що багато обговорювалась конспірологічна тема, мовляв, візит Зеленського до Вашингтону був спеціально призначений на дату, коли Конгрес США буде на канікулах. Тим не менш, друзям України в Конгресі США це не завадило перервати свої відпустки і зустрітися з президентом України», – коментує Укрінформу голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко:

Ця зустріч ще раз засвідчила, що Україна продовжує мати двопартійну підтримку в Конгресі США, зокрема, і в протидії проекту «Північний потік – 2». «Лише санкції США щодо «Північного потоку – 2» можуть стимулювати РФ до домовленостей та їх дотримання», – наголошує пан Фесенко.

Щодо зустрічі з президентом Байденом, то експерт найперше звернув увагу на тривалість перемовин. «Тривали вдвічі довше, ніж було заплановано. Це промовиста деталь. Для порівняння: зустріч президентів Порошенка і Трампа у червні 2017 року тривала всього 20 хвилин. А тут – аж дві години. І це означає, що обидві сторони були зацікавлені у змістовному обговоренні всього комплексу двосторонніх відносин», – каже політолог. І додає, що, судячи з оцінок Зеленського, розмова була відвертою, і по деяких питаннях сторони, скоріше за все, мали дещо різні оцінки: «Але спільних позицій набагато більше. Головне, що обидві сторони зацікавлені в подальшому розвитку стратегічного партнерства».  

Що стосується спільної заяви, то, Володимир Фесенко каже так: «І сам текст заяви, і рішення про відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства, яка не працювала три роки (ще з часів Трампа) свідчать про спільний інтерес двох країн у розвитку стратегічного партнерства. До речі, щодо відновлення роботи цієї Комісії українські й американські експерти закликали (в першу чергу американську сторону) до початку візиту президента Зеленського до США».

Пріоритет номер один заяви – протидія російській агресії. «Визначені конкретні напрями і форми співпраці у цій сфері», – акцентує політолог.

Другий… Вже традиційно для США одним з головних пріоритетів є демократія, правосуддя та права людини, особливо реформування судової системи та боротьба з корупцією. «І тут сформульовані конкретні позиції по збереженню незалежності і впливу антикорупційних інституцій», – підкреслив експерт.

Третій ключовий пріоритет – енергетична безпека і клімат.

Пан Фесенко також згадав і про новий пакет безпекової допомоги в обсязі 60 мільйонів доларів, що включає системи «Джавелін» та інше оборонне летальне й нелетальне обладнання. А насамкінець, наголосив на фінансуванні конкретних проектів для економічного зростання в Україні. «Початкова сума підтримки Експортно-імпортного банку (EXIM) Сполучених Штатів для цих потенційних транзакцій – у розмірі 3 мільярди доларів, але вона може бути збільшена».

Це новий крок до побудови серйозних партнерських стосунків між Україною та США

Політолог-міжнародник Петро Олещук першим ділом згадав про «Північний потік – 2», а також, що президент Байден зобов’язався особисто впровадити відповідні санкції щодо РФ у разі використання цього газопроводу проти України. «Хоча, мабуть, це прозвучало не наскільки впевнено, як цього всі очікували, в першу чергу, тут, в Україні. В будь-якому разі, подібна заява свідчить про те, що ця тема порушувалася, але, однак, повної, узгодженої позиції сторони так і не досягли», – вважає експерт.

«Очевидно, пріоритет України щодо зупинки ПП-2 не досяг відповідного результату. Так само, як і пріоритет Байдена, якому було важливо, щоби Україна схвалила попереднє рішення американської адміністрації, не отримав однозначного схвалення з нашого боку. Що маємо по факту? Гадаю, досягнуто умовно-компромісне рішення (хоча ми розуміємо, що воно, мабуть, нікого повністю не задовольняє і є швидше проміжним, аніж остаточним), що ми це питання активно не педалюватимемо, а Штати в разі агресивних дій з боку РФ зобов’язуються посилювати санкційну політику», – додав пан Олещук.

Щодо спільної заяву президентів. «Документ містить декілька блоків. Очевидно, частина цих блоків була включена згідно відповідних пропозицій України, а саме: щодо допомоги, співпраці, зокрема, стратегічної у військовій сфері, визнання пріоритетів України щодо членства в НАТО і так далі, – каже Петро Олещук. – Інша частина – саме на вимогу Вашингтону: щодо необхідності продовження реформ, як от судової, збереження впливу і незалежності антикорупційних органів тощо. Нарешті, є там і певна спільна частина, яка відображає бажання знайти точки дотику по актуальному дискурсу Сполучених Штатів – питання екології, протидії негативним явищам глобального потепління…»

Загалом документ, за словами експерта, можна оцінити як цілком прогнозований. Тобто він став такою собі декларацією наявного стану справ україно-американських відносин: стратегічне партнерство і співпраця, визнання євроатлантичних прагнень України, збереження курсу на реформи.

«Все те, у принципі, що ми вже чули і спостерігали багато разів. Але… Хотів би відзначити одну важливу деталь, яка відрізняє Зеленського від свого попередника. Порошенко в такій ситуації зараз би скрізь кричав про здобуття колосальної перемоги, про одержання неймовірної підтримки фактично всіх українських прагнень – аж до того, що він, мовляв, став кращим другом Байдена, і що вони буквально вирішили сім’ями дружити, – вважає політолог. – Натомість, Зеленський коментує все достатньо скромно, без пафосу. І це, вважаю, правильно, це відображає реальний стан ситуації, а саме: візит, який, наголошу, був робочим, а не офіційним, не став переломним, вирішальним, але…»

Цей візит, на його думку, є новим кроком на шляху побудови серйозних партнерських стосунків між Україною та США. «Зрештою, є певна кількість тенденцій, які можуть бути розвинені», – наголосив Петро Олещук.

США залишатимуться партнером, на якого ми можемо розраховувати

«Хоч українська делегація досі перебуває у Сполучених Штатах, в цілому, вже можна говорити про попередні позитивні підсумки робочого візиту президента України до США», – каже політолог-міжнародник Віра Константинова.

Виходячи зі Спільної заяви щодо стратегічного партнерства, зустріч лідерів вона оцінює як доволі успішну. «Варто розуміти, що оприлюдненню будь-яких заяв за результатами перемовин Президента США з лідерами іноземних держав передує значна підготовча робота команд. І тут беруться до уваги вимоги і практики дипломатичного протоколу приймаючої сторони, дух двосторонніх відносин, наявність проблемних питань тощо. Тож, заява є збалансованою в інтересах обох сторін», – підкреслила політолог.

Якщо говорити про текст, то, на думку пані Константинової, він відображає широкий порядок денний, який існує між нашими країни – питання безпеки та оборони, питання демократії та верховенства права, енергетична безпека та зміни клімату, пост-пандемічне економічне відновлення та гуманітарний вимір. «Водночас, я би розглядала його в комплексі з іншими документами, які вже підписані під час візиту», – каже вона. І додає, що сам факт визнання наших відносин наріжним каменем для безпеки, демократії та прав людини не тільки в Україні, але й в широкому регіональному вимірі, є сигналом, що США залишатимуться партнером, на якого ми можемо розраховувати і в боротьбі за відновлення територіальної цілісності, і в імплементації реформ. «До прикладу, у заяві бачимо підтримку Кримської платформи, а також зусиллям у Нормандському форматі», – звертає увагу політолог.

Втім, на що пані Константинова звернула особливу увагу, так це на Стратегічну оборонну рамкову угоду, до якої апелює документ. «Вона є вагомим внеском у посилення міжнародних гарантій безпеки для нашої країни. Підтримка наших євроатлантичних прагнень і зобов’язання США щодо надання безпекової допомоги дозволить посилювати нашу обороноздатність і стійкість у середньостроковій перспективі», – наголосила експерт.

Дуже важливим є те, що в заяві йдеться про сталу підтримку реформ: «Продовження реформ, в першу чергу, є в інтересах українського суспільства, особливо, в судовій та правоохоронній системі. Я би назвала це кроками на шляху до посилення цивільного виміру стійкості нашої країни, яка стримує російську агресію, захищає свободу, демократію і загальнолюдські цінності». В цьому контексті, продовжує вона, важливу роль належить зіграти Парламенту України шляхом ухвалення відповідного законодавства.

Як і попередні спікери, Віра Константинова виокремила питання протидії «Північному потоку-2, а також віддає належне започаткуванню Стратегічного енергетичного та кліматичного діалогу між нашими країни. Мова про можливості, які відкриваються в процесі декарбонізації економіки. «І ми маємо використати цю опцію в інтересах благополуччя України», – акцентує вона.

Мирослав Ліскович. Київ