Судова реформа: 21 вересня Рада суддів де-факто продовжила її блокування
Після засідання Ради суддів України у вівторок, 21 вересня, складається враження про нагальну необхідність перегляду відповідного законодавства. З цим «органом» у його нинішньому складі на обрання Етичної ради – годі й сподіватися. А без неї очищення судів – нездійсненна мрія. Про це ледве не одностайно говорять наші експерти. Але давайте по порядку.
Корумповані суди – основне гальмо для розвитку України. Події минулого тижня – знову прикули увагу до цієї «вічної» проблеми. 13 вересня Рада суддів не змогла (читай – не захотіла) делегувати своїх представників до Етичної ради, що братиме участь у формуванні Вищої ради правосуддя. Чому? Про дивну (маніпулятивну) аргументацію голови РСУ Богдана Моніча розповімо трохи згодом. А поки що вважаємо за необхідне вкотре нагадати, чому старт роботи Етичної ради – це так важливо.
Якщо дуже коротко, то один із законів про судову реформу (№5068, ухвалений парламентом у липні) передбачає утворення Етичної ради, яка має визначати, чи відповідає кандидат на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, й надавати кандидатів, котрі рекомендуються для призначення. До складу Етичної ради повинні увійти шестеро осіб: троє (з числа суддів або суддів у відставці) за квотою вже згаданої РСУ, троє – від міжнародних партнерів. Останні, до слова, 10 вересня уже висунули своїх кандидатів до Етичної ради – потужних та авторитетних професіоналів, які мають міжнародне визнання: колишні судді з Великої Британії та США, генпрокурори з Естонії та Німеччини тощо (детальніше про кожного із них можна прочитати у нашому попередньому матеріалі). Повертаючись до Етичної ради… За задумом авторів, зокрема президента, який є ініціатором документа, Етична рада може приборкати корупцію та кругову поруку в судовій владі – очистивши ВРП, яка призначає, звільняє суддів і може знімати з них недоторканність. Не маючи повного складу, Етична рада не зможе працювати, відтак судову реформу в Україні буде заблоковано.
Щоб не допустити подібного сценарію 16 вересня в Офісі Глави держави відбулася робоча зустріч за участі очільників органів суддівського урядування, зокрема голови Ради суддів, Верховного Суду, представників парламенту, міністра юстиції, а також послів країн «Великої сімки» та Європейського Союзу в Україні. Як усе пройшло? Судова реформа продовжує рух, чи – вона загрузла?..
Судді знову годують жданиками, або Що відомо про зустріч в ОП
Крім офіційного релізу – деталей украй небагато. Відомо лише, що президента на зустрічі, яка, до слова, тривала 2,5 години, не було (чому – не повідомляється), натомість, прийшов його представник Андрій Смирнов, під головуванням якого всі присутні, за виключенням суддів (нібито «обмежені своїм статусом», - Ред.), підписали спільну заяву, у якій зазначили, що «категорично не сприймають будь-які спроби поставити під загрозу імплементацію життєво важливої для України реформи». Простіше кажучи, Рада суддів має припинити саботувати закон і негайно розблокувати судову реформу. Зі слів голови комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрія Костіна, який також був присутній на цій зустрічі, Етична рада має бути сформована не пізніше початку жовтня.
А судді – що на це кажуть?
Голова Верховного Суду Валентина Данішевська відзначила, що «хоч Рада суддів і не обрала з першого разу представників до Етичної ради, цим вона не порушила закон, і вона надалі голосуватиме, поки не оберуть цих осіб».
У свою чергу голова Ради суддів Богдан Моніч підтвердив, що вони будуть виконувати закон і будуть продовжувати роботу над делегуванням кандидатів до Етичної ради. Втім, коли ж варто чекати на таку «милість», зрештою, чи станеться це на початку жовтня – пан Моніч конкретних термінів не озвучив. Натомість, він нагадав про те, що РСУ підготувала пропозиції щодо удосконалення процедури обрання членів Етичної ради.
Поганому танцюристу завжди щось заважає, а Раді суддів – і поготів
Одразу ж після зриву голосування за кандидатів до відбіркової комісії при ВРП голова РСУ Богдан Моніч узявся переконувати в недосконалості закону, мовляв, у документі прямо вказано, що двоє «міжнародників» з Етичної ради можуть провести засідання без інших чотирьох членів і все самостійно вирішити. Але ж це не так. У законі немає таких норм.
«Якщо обрані Радою суддів представники планують добросовісно виконувати свої повноваження та ходити на засідання Етичної ради, то така ситуація є неможливою. Звісно, що якщо Моніч делегує представників для блокування її роботи, зриву засідань і т.д., то закон дійсно не дає такої можливості. Скільки прийшло – стільки і бере участь у прийнятті рішення. Зрештою, закон дає можливість самій Етичній раді визначитись скільки має бути присутніх для кворуму. Чи пан Моніч вважає, що суддя з Великої Британії сер Ентоні Хупер чи екссуддя Верховного суду штату Массачусетс Роберт Корді будуть ховатись від наших суддів та проводити таємні засідання? Таке допускати може хіба людина з свідомістю Павла Вовка. Але з судовою реформою і цим законом це немає нічого спільного», - пише у своєму блозі на сайті «Української правди» адвокат, член Громадської ради доброчесності (2016-2020 рр.), голова Ради громадського контролю при НАБУ (2016-2017 рр.) Роман Маселко.
«Вирішальне слово «міжнародників» застосовується тільки в тій ситуації, якщо двічі голоси розділились порівну. Наприклад, Етична рада проголосувала вперше за певне рішення, тобто було три голоси «за» і три – «проти». Тоді ЕР переголосовує. Якщо ситуація не змінюється, то прийнятим вважається рішення за яке проголосували двоє «міжнародників». Тому аргументи Моніча є чистою маніпуляцією», - наголошує виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба.
Також пан Моніч стверджує, що судді не хочуть йти в Етичну раду. Це також неправда, оскільки мінімум четверо суддів висловили таке бажання. Серед них були й справді достойні кандидатури, наприклад, Василь Клюба, який у 2015 подав у відставку та добровільно пішов піхотинцем в АТО, суддя Анна Вронська, яка пройшла перевірку на доброчесність на конкурсі до Верховного суду та вже позитивно зарекомендувала себе на цій посаді, або ж – суддя апеляційної палати Вищого антикорсуду Микола Глотов.
«І це при тому, що не було жодної інформації про те, як судді мають подавати свої кандидатури. Фактично Рада суддів сама створила ситуацію, за якої бажаючих не мало би бути. Очевидно, це було свідомо зроблено з метою подальшого шантажу влади. Впевнений, якщо Рада суддів ухвалить необхідні правила обрання Етичної ради і буде приймати заявки від усіх бажаючих, то кандидатів буде значно більше ніж четверо», - зауважив адвокат Роман Маселко.
Нарешті, глава РСУ наполягає, що кандидати в Етичну раду повинні мати 15 років стажу. Проте, насправді, закон не передбачає такої вимоги для першого складу Етичної ради, яка обирається за спеціальними правилами. Тому членами першого складу Етичної ради можуть бути і судді, які не мають такого стажу.
«Як на мене цей аргумент використовується лише для того, щоб вибити небажаних кандидатів, які ще не надихнулись ідеєю непорушності кругової поруки та не хочуть допомагати суддівським кланам знівелювати судову реформу», - додав пан Маселко.
«Очевидно, за всі цим криється ніщо інше, як спроба виторгувати для суддів певні преференції у впливі на процес формування ВРП», - підкреслила Ірина Шиба.
А тим часом…
Невже щось у лісі здохло? А ні – просто здалося
21 вересня Рада суддів України провела (!) засідання, на якому одноголосно затвердила положення про порядок номінування членів Етичної ради. За цим положенням, РСУ прийматиме документи від кандидатів до складу Етичної ради з 22 вересня до 21 жовтня. Що ж, здавалося б, крига скресла – спроба зриву реформи поки не вдалась, зустріч в Офісі Президента таки дала результат. Але є одне важливе «але»…
Замість того, аби негайно виконати закон і номінувати суддів до складу Етичної ради (що потрібно було зробити ще 13 вересня, - Ред.) – члени РСУ спромоглись лише затвердити положення про порядок номінування.
«Закон не вимагає від Ради суддів ухвалювати будь-які положення. РСУ ще в серпні мала вирішити, як делегувати суддів до Етичної ради. Натомість, вона робила вигляд, що формування Етичної ради її не стосується. Тепер же, коли всі строки пропущено, РСУ ще весь жовтень чекатиме на кандидатури, а потім знову зможе провалити голосування. Такі дії є нічим іншим, як елементарним затягуванням часу, спрямованим винятково на те, щоби не допустити очищення ВРП і гарантувати, що саме неочищена ВРП сформує нову ВККС. Відповідальність за затягування та ймовірний зрив судової реформи несе особисто голова Ради суддів Богдан Моніч», - наголошує менеджер з адвокації Фундації DEJURE Степан Берко.
«Тепер до 21 жовтня вони тільки прийматимуть документи. Потім ще зо два місяці не робитимуть нічого. (…) Сьогоднішнє рішення Ради суддів – це зухвале порушення закону. Вони мали 30 днів на те, аби номінувати суддів, і відлік почався ще 10 серпня», - наголошує експерт ЦПК Галина Чижик.
За її словами, судді бояться втратити контроль за призначенням членів Вищої ради правосуддя, адже це найважливіший орган в системі, який вирішує суддівські долі, й контролюючи його можна контролювати всю судову систему.
«Роками лідери суддівських груп забезпечували обрання своїх людей до ВРП, однак тепер їхнім планам загрожує Етична рада. Тому вони використали єдиний шанс заблокувати реформу. Попри запевнення, що звучать від деяких членів Рди суддів чи суддів Верховного Суду, мовляв, ми делегуємо суддів до складу Етичної ради, я переконана, що вони узагалі не мають наміру створювати Етичну раду і в такий спосіб лише тягнуть час», - додала пані Чижик.
Схожим чином висловилася й виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба. Якби Рада суддів без зволікання зібралася знову і призначила членів Етичної ради, то, каже вона, це був би найкращий вихід із ситуації. Себто будь-які зміни до законів, про які говорить Моніч, додаткові конкурси, напрацювання рекомендацій – не потрібні для реалізації реформи. Але…
«РСУ прийняла інше рішення, яке є нічим іншим, як способом затягнути судову реформу. За цей час Пленум Верховного Суду найімовірніше звернеться до КСУ з поданням по цьому закону (нагадаємо, що Пленум ВС переніс на 8 жовтня розгляд питання про звернення до КСУ щодо перевірки відповідності Конституції норм закону про порядок обрання і призначення членів Вищої ради правосуддя, - Ред.), і КСУ визнає його неконституційним», - стверджує пані Шиба.
Власне, як показала минулорічна історія з електронним декларування, для того, щоб реформу визнали неконституційною навіть не потрібно реальних причин. А оскільки рішення КСУ оскаржити неможливо, то, на думку експертів, точно потрібно буде приймати новий закон.
«Якщо судова реформа буде заблокована, то немає іншого шляху, аніж зміни до закону, якими Рада суддів буде виключена з суб'єктів, які номінують кандидатів до Етичної ради», - каже Галина Чижик.
Однак зміни до закону – це тривалий процес із непередбачуваними наслідками.
«Це займе багато цінного часу, якого в нас немає. Нагадаю, що реформа ВРП була обов'язковою умовою підтримки МВФ та ЄС, і зараз ми ризикуємо цю підтримку втратити», - акцентує експерт ЦПК.
Тому так важлива увага громадянського суспільства, медіа та міжнародних партнерів до процесу реформи.
«Запит на справедливість зараз настільки високий, що громадяни просто не дадуть представникам судової влади саботувати реформу», - стверджує Ірина Шиба.
Зрештою, без реакції президента також не обійтися. На це раз, вочевидь, вона повинна бути іще жорсткішою.
«Саме від Володимира Зеленського і його реакції на саботаж з боку Ради суддів залежить, чи відбудеться реформа, чи ні. У 2019 році, нагадаю, суддівська мафія вже фактично провалила судову реформу. Якщо це повториться знову, то навряд чи буде ще один шанс…» - підсумувала Галина Чижик.
Мирослав Ліскович, Київ
