Ситуація у світі на вихідних: це гірше за Карибську кризу

Ситуація у світі на вихідних: це гірше за Карибську кризу

Укрінформ
Достатньо передивитися добірку новин за минулі вихідні, щоби відчути, в якому страшному напруженні живе світ, готуючись дати відсіч імперській параної Кремля

Зазвичай, друга половина дня п’ятниці, субота та неділя – це спад напруження в інформаційному полі. Це добре знають всі новинарі. Тим тривожніше було дивитися, як вихідні 11-12 грудня 2021 року вщент ламали цю традицію. Колосальне напруження цих днів обумовлене загрозою реального загострення війни проти України,яку ладна вивести на новий виток Росія. Здається,такого напруження в історії ще не було. Навіть Карибська криза 1962 року не сприймалася так, оскільки й близько не існувало сучасних засобів комунікації. Для того, щоби відчути це достатньо прочитати добірку новин, які циркулювали світом протягом цих кількох грудневих днів. Абсолютна більшість з них опубліковані Укрінформом.

Європейський Союз має бути готовим до безпрецедентної відповіді на ймовірну агресію Росії проти України та не може дозволити Росії шантажувати Європу загрозою війни.

Таке переконання сьогодні у Брюсселі перед початком ради міністрів ЄС із закордонних справ висловив керівник зовнішньополітичного відомства Литви Ґабріелюс Ландсберґіс, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Ми переконані, що Росія готується до повномасштабної війни проти України, і це безпрецедентна подія з часів завершення Другої світової. Ми маємо бути готовими до того, що наближається, та дуже точними у наших посланнях. Якщо трапиться ця безпрецедентна атака на країну, яка обрала західний напрямок розвитку, відповідь Заходу також має бути безпрецедентною», – наголосив литовський дипломат.

Міністри закордонних справ ЄС, що зустрічаються сьогодні у Брюсселі, розглянуть питання щодо військового нарощування сил РФ навколо кордонів України та координацію ймовірних спільних дій у разі агресії Росії щодо України.

Про це у Брюсселі перед початком засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ заявив Високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Безумовно, ми будемо обговорювати ситуацію в Україні та військове нарощування Росією військ біля українського кордону. Це буде продовження G7. Вчора ми мали сильну та погоджену позицію «Великої сімки» на підтримку України, з метою захисту її суверенітету та територіальної цілісності», – сказав Високий представник ЄС.

Минулого місяця Берлін через Агентство НАТО з підтримки та постачання наклав вето на закупівлю Україною збройних систем для протистояння російській агресії.

Про це виданню Financial Times розповів міністр оборони України Олексій Резніков, передає Укрінформ.

«Вони досі будують газопровід Nord Stream 2 і водночас блокують наші оборонні озброєння. Це дуже несправедливо», – наводить видання отриманий коментар від глави Міноборони.

За словами Резнікова, минулого місяця Берлін наклав вето на закупівлю Україною рушниць проти безпілотників, а також антиснайперських систем через Агенцію НАТО з підтримки та постачання. Щоправда, з того часу Німеччина зняла з порядку денного першу позицію, визнавши, що у випадку зброї проти дронів йдеться про нелетальну зброю.

Резніков заявив, що з огляду на те, що уряд Німеччини блокує закупівлі летальної зброї, Україна намагатиметься придбати її за допомогою двосторонніх угод із союзниками, зокрема США, Великою Британією, Литвою та Францією. Він також додав, що перебуває в «дуже оптимістичному настрої» з приводу отримання ракет та іншого оборонного озброєння від США та інших партнерів після переговорів.

Введення в експлуатацію газопроводу “Північний потік-2” буде “затягуванням політичного й енергетичного зашморгу” навколо України, тож найкращим сценарієм розвитку ситуації буде недопущення введення цього газопроводу в експлуатацію.

На цьому під час спільної пресконференції з новим німецьким канцлером Олафом Шольцом в неділю у Варшаві заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, передає кореспондент Укрінформу.

“Ще більше нас непокоїть, які сценарії є можливими після відкриття “Північного потоку-2”. Ми звертаємо увагу на ці ризики, на можливість шантажу і затягування політичного й енергетичного зашморгу навколо нашого східного сусіда – України, а це може нести далекосяжні політичні наслідки як для Польщі так і ЄС”,- підкреслив польський прем’єр.

Державний секретар США Ентоні Блінкен поінформував, що Сполучені Штати та ЄС єдині щодо підтримки України.

Як передає Укрінформ, про це він повідомив у Твіттері.

«Я зустрівся з очільником європейської дипломатії] Жозепом Боррелем, ми обговорили нашу чудову співпрацю та небезпечне нарощування сил з боку Росії. США та ЄС єдині у підтримці України та забезпечать Росії високу ціну, якщо вона обере військову ескалацію», – написав Блінкен.

Країни «Групи семи» попередили Росію про неприпустимість подальшої агресії проти України та запевнили, що стоять на боці Києва.

Про це йдеться у спільній заяві міністрів закордонних справ G7 за результатами зустрічі в Лондоні, повідомляє Укрінформ.

«Ми, міністри закордонних справ країн G7 – Німеччини, Франції, Італії, Японії, Канади, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки, – та верховний представник Європейського Союзу, єдині в нашому засудженні військового нарощування Росії та її агресивної риторики щодо України» – йдеться у заяві.

Підписанти підтверджують свою непохитну відданість суверенітету і територіальній цілісності України та праву кожної суверенної держави визначати своє майбутнє.

Концентрація російських військ на кордонах України становить загрозу, тож всі країни «Групи семи» та ЄС єдині у підтримці суверенітету і територіальної цілісності України, вони попередили Росію, що будь-яка нова агресія проти України матиме високу ціну.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у заяві Високого представника ЄС Жозепа Борреля за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ та розвитку країн G.

«Під час зустрічі ми всі були єдиними у тому, щоб встати поряд з Україною у підтримці її суверенітету та територіальної цілісності», – зазначив Боррель.

Він додав, що «наразі наші дії спрямовані на стримування, щоб дати Росії зрозуміти – будь-що, що може бути атакою на Україну, матиме високу ціну. Ми підтримуємо Україну всі разом».

Помічниця держсекретаря США відвідає Київ і Москву через війська РФ на кордоні з Україною 13-15 грудня.

Про це йдеться у заяві на сайті Держдепу, повідомляє "Європейська правда".

Донфрід зустрінеться з високопоставленими урядовцями, "щоб обговорити нарощування військової могутності Росії та підтвердити відданість США суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України".

"Помічник держсекретаря Донфрід підкреслить, що ми можемо досягти дипломатичного прогресу у припиненні конфлікту на Донбасі шляхом виконання Мінських угод із підтримкою нормандського формату", – йдеться у заяві.

Президент США Джо Байден заявив, що сказав президенту Росії Владіміру Путіну, що Кремль заплатить "жахливу ціну" і зіткнеться з руйнівними економічними наслідками, якщо вторгнеться в Україну.

Про це пише Reuters, повідомляє "Європейська правда".

"Я абсолютно ясно дав зрозуміти президенту Путіну... що, якщо він рушить до України, економічні наслідки для його економіки будуть руйнівними", – сказав Байден.

Він сказав журналістам, що можливість відправлення наземних військ США до України у разі російського вторгнення "ніколи не обговорювалася", хоча США та НАТО потрібно направити більше сил на східний фланг країн НАТО для посилення їхнього захисту.

Міністри закордонних справ країн «Групи семи» (G7) під час зустрічі в Ліверпулі домовились дуже швидко разом запровадити серйозні наслідки для Росії в разі, якщо вона не погодиться на дипломатичне врегулювання та посилить агресію. (11.12.2021)

«Якщо вони в Росії вирішать не йти цим (дипломатичним. – Ред.) шляхом, це потягне за собою масштабні наслідки та серйозну ціну, і G7 абсолютно єдина в цьому», – цитує агентство представницю Держдепартаменту США, яка прокоментувала результати зустрічі.

Вона також підкреслила, що наслідки, про які йдеться, розроблені таким чином, щоби запровадити їх «дуже швидко».

Вільні демократичні країни мають відмовитися від російського газу, щоб зберегти свою незалежність.

Про це на зустрічі міністрів закордонних справ G7 у Ліверпулі заявила глава МЗС Великої Британії Ліз Трасс, передає Укрінформ із посиланням на АР.

Вона зазначила, що вона хотіла б виробити спільну стратегію з усіма партнерами, "щоб переконатися, що вільні демократичні країни можуть мати альтернативу російським газовим постачанням".

“Рішення вільного світу зробити пріоритетним у короткостроковій перспективі отримання дешевої енергії та дешевого фінансування, у довгостроковій перспективі дорого обходиться свободі та демократії. І ми не можемо повторити цю помилку знову”, – заявила глава зовнішньополітичного відомства Британії.

США і Німеччина обговорили, як спільно протидіяти агресії РФ

Держсекретар Блінкен провів першу зустріч з новою очільницею МЗС Німеччини Анналеною Бербок після її призначення, передає Укрінформ.

«Держсекретар і міністр закордонних справ обговорили підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України на тлі російської агресії та погодилися, що в разі ескалації Москви необхідна потужна відповідь», – зауважили в американському відомстві.

Велика Британія на зустрічі міністрів закордонних справ країн Групи семи (G7), яка розпочалася у суботу в Ліверпулі, закликатиме "виступити єдиним фронтом проти країн-агресорів".

Про це повідомляє DW з посиланням на пресреліз британського уряду, передає Укрінформ.

"Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс перед зустріччю глав МЗС G7 обговорила питання щодо підтримки України з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

«Ми обговорили: підтримку України на тлі російської агресії, важливість надійних і чесних інвестицій в країни, що розвиваються, зупинення спроб Ірану отримати ядерну зброю», – написала вона у Твіттері.

Новий міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок зазначила, що важливо обговорити концентрацію російських військ біля кордонів України, а також поговорити про "Китай та системне змагання між демократіями та автократіями".

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що ймовірність російської агресії зараз дуже висока, і всі спільні зусилля слід спрямувати на те, щоб не допустити найгіршого сценарію.

Про це він сказав коментуючи бесіду з президентом США Джо Байденом, що відбулася в четвер, в якій брали участь лідери країн "Бухарестської дев'ятки", передає Укрінформ з посиланням на Delfi.

"...Це дзвіночок не тільки для України, це дзвіночок і для всього східного флангу НАТО, країни Балтії теж відчувають пряму загрозу. Тому ми домовилися, що відповідь США у військовому сенсі цього слова буде адекватною, ми можемо розраховувати на підкріплення у військовому сенсі, яке дозволить нам почуватися більш захищеними", – наголосив Науседа.

За його словами, учасники зустрічі констатували, що ймовірність російської агресії є дуже високою. "Є багато ознак, які показують, що може справдитися і найгірший сценарій – військова інтервенція на територію суверенної незалежної держави. Ми разом маємо зробити все, щоб цього найгіршого сценарію не було", – заявив Науседа.

Російська Федерація розпоряджається в Азовському морі виключно на власний розсуд, вважаючи його своїми внутрішніми водами.

Таку думку в у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" висловив керівник військових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХI" Павло Лакійчук.

Він зазначив, що перешкоджання з боку РФ руху українського корабля "Донбас" – це продовження тактики дій Росії в акваторії Чорного моря.

"Вона там уже давно використовує цей прийом. В Азовському морі вона його менше використовувала, вважаючи його своєю вотчиною, своїми внутрішніми водами", – сказав експерт.

Лакійчук нагадав, що у 2003 році російська сторона почала будувати дамбу до українського острова Тузла у Керченській протоці: "Це могло закінчитися збройним конфліктом. І тоді було підписано договір про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки. І ось першим пунктом цього договору, на вимогу російської сторони, було внесено, що Азовське море є внутрішніми водами Російської Федерації та України".

Але, зауважує експерт, поняття "внутрішні води двох країн" – це нонсенс.

"Такого поняття не існує. Існують міжнародні води та внутрішні води якоїсь країни. Внутрішніх вод двох країн не буває. І ось після 2014 року Росія почала активно використовувати це формулювання, говорячи про те, що, згідно з договором 2003 року, все Азовське море є внутрішніми водами Російської Федерації. І таким чином вони претендують на всю акваторію Азовського моря", – пояснив Лакійчук.

Керченська протока
Керченська протока

Він вважає, що розв'язати цю проблему можна було б доповненнями до зазначеного договору, які уточнюють кордони двох країн, – або ж відмовившись від договору загалом.

Байден не погодив оборонну допомогу Києву на $200 млн через діалог з Путіним – NBC

За даними джерел, президент США Джо Байден вирішив притримати виділення додаткової оборонної підтримки Україні, лишаючи шанс для дипломатичної домовленості з РФ, однак готовий надати ще більшу підтримку у разі нової агресії.

Про це йдеться у повідомленні NBC news, що грунтується на твердженнях джерел американського телеканалу у чинній адміністрації.

Журналісти стверджують, що протягом останніх 3-4 тижнів на розгляді президента США перебувала пропозиція про виділення Україні нового безпекового пакету на суму $200 млн. Ці дані NBC підтвердили три джерела, ознайомлених з питанням.

Також, як стверджується, до Білого дому письмово звернулася група з 22 конгресменів, з проханням прискорити надання допомоги. "Щоби максимально посилити здатність до опору, треба негайно надати хоча б частину допомоги – "Стінгери", "Джавеліни", дрони та протикорабельні ракети. Українська держава має бути оснащена засобами, необхідними для самозахисту та захисту регіону від російської агресії", – йдеться у їхньому листі.

Також видання стверджує, що Україна надсилала до Вашингтону запит на системи ППО, протикорабельні ракети, додаткові комплекси "Джавелін", засоби радіоелектронної боротьби, радари, боєприпаси, артилерійські засоби та медичне постачання.

Видання підкреслює, що Білий дім готує опцію надання ще більшого безпекового пакету у разі, якщо Росія розпочне нову відкриту агресію.

Канцлер Німеччини про можливе вторгнення РФ: основне завдання Європи – запобігти цьому

Європейський союз працює над тим, щоб не допустити воєнного вторгнення Росії через кордон України.

Про це заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц у Брюсселі на спільній пресконференції з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн, повідомляє "Європейська правда".

"Німеччина, Європейський союз та багато інших відреагують у разі порушення кордону. Але також ясно, що завдання на цей момент – запобігти цьому. Над цим ми працюємо разом у Європі, щоб кордони залишалися непорушними", – сказав Шольц.

Фон дер Ляйєн у свою чергу додала, що "агресія повинна мати ціну".

"І тому ми ці пункти доводитимемо до відома Росії, але ми НЕ БУДЕМО ПУБЛІЧНО ГОВОРИТИ ПРО ЦЕ. ", – сказала вона.

Посольство США в Україні прокоментувало звинувачення Росії щодо корабля ВМС України "Донбас", заявивши, що він має повне право плавати в українських водах.

Заяву посольство розмістило у своєму Twitter, пише "Європейська правда".

"Донбас" має повне право плавати у водах України. Неправдиві звинувачення Росії є частиною її невпинної кампанії з відволікання від її останніх агресивних провокаційних дій. Нові незаконні обмеження в Керченській протоці та Азовському морі – черговий акт агресії проти України", – заявили американські дипломати.

Глава МЗС Литви: Ми не можемо дозволити їм здійснювати такий шантаж Європи

Відповідаючи на запитання журналістів про ставлення до вимоги Росії щодо гарантій непоширення НАТО на такі країни як Україна і Грузія, глава МЗС Литви зауважив, що це не означає, що Європа або НАТО можуть дозволити шантаж із боку Росії.

«Це називається стратегічний тиск, коли вони говорять – буде війна, якщо ви чогось не зробите. Ми не можемо дозволити їм здійснювати такий шантаж Європи. Стратегічна або безпекова архітектура, у випадку з Україною або Грузією, була обрана народами цих країн. Вона не була нав’язана Заходом, НАТО або США. Це був вибір народів для своїх країн, і ми маємо їх поважати», – зазначив Ландсберґіс.

Міністр оборони Олексій Резніков заявив, що стратегія не провокувати Росію не працює і не працюватиме.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Financial Times.

"Не провокувати Росію – ця стратегія не працює і не працюватиме", – сказав він, нагадавши, що Москва вторглася до Грузії після того, як Берлін та Париж блокували шлях країни до вступу до НАТО у 2008 році.

Україна продовжує рух до майбутнього членства у НАТО і розраховує на чіткі сигнали від Альянсу, що попри жорсткі заяви Путіна позиція країн-членів стосовно рішення Бухарестського саміту є єдиною і непохитною.

Про це у коментарі Укрінформу заявила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Вона відзначила, що навіть попри певний скептицизм у деяких країнах щодо майбутнього членства України в Альянсі через небажання дратувати Росію, в ході цьогорічного саміту НАТО 14 червня було підтверджено рішення Бухарестського саміту 2008 року.

«Ми розраховуємо, що навіть на тлі нинішніх жорстких заяв президента Росії на саміті в Мадриді буде продемонстрована така ж єдність серед країн НАТО», – сказала Стефанішина.

 На її думку, будь-який сумнів країн-членів НАТО у тих позиціях, які вже були зафіксовані на саміті 14 червня, може стати підставою для підриву віри українського народу в інтеграцію із західним світом, «Тому, я думаю, що найважливішою зараз є позиція країн Альянсу, які на тлі таких заяв насамперед мають мобілізувати власну єдність і рішуче підтверджувати євроатлантичні прагнення України», – заявила Стефанішина.

«Я думаю, що в світлі того, що планується саміт Східного партнерства, ведеться активна робота з підготовки саміту НАТО в Мадриді і формуються нові міжнародні домовленості з новим коаліційним урядом Німеччини, ця ескалація також є елементом підняття ставок і, скажімо так, примушення Заходу до діалогу з Росією», – зазначила Стефанішина.

Столтенберг: У НАТО погодилися, що агресія проти України матиме високу ціну для Росії

Ні США, ні Європа самотужки не зможуть подолати сучасні виклики, що походять від Росії та Китаю. І це підкреслює необхідність міцних трансатлантичних зв’язків.

Про це на пресконференції у Брюсселі за підсумками зустрічі з новим канцлером ФРН Олафом Шольцом заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Такі країни як Росія та Китай підривають заснований на правилах світовий порядок, погрожують сусідам, розширюють свої ядерні спроможності. Ані Європа, ані Північна Америка не можуть протистояти цим викликам самотужки. Ми можемо це зробити тільки тоді, коли залишатимемося сильними разом у НАТО», – наголосив керівник Альянсу.

«НАТО залишається відкритим до діалогу, який є ще важливішим в умовах напруженості. Ми готові до зустрічі в форматі Ради НАТО – Росія, щоб збільшити прозорість та зменшити ризик невірних оцінок», – додав Столтенберг.

Надання гарантій Путіну від НАТО не зробить його менш агресивним – Кулеба

Президент РФ Владімір Путін не відмовиться від агресивної поведінки навіть у випадку отримання гарантій, що НАТО не буде розширюватися на схід.

Про це йдеться у статті міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби для американського видання Foreign Affairs, повідомляє "Європейська правда".

"Насправді ж нерозумно думати, що надання такої гарантії зробило би Путіна хоч трохи менш агресивним. Історія доводить, що запевнення у позаблоковості України чи будь-якої іншої країни регіону жодним чином не втамовують апетити Путіна: навпаки, вони їх ще більше розпалюють. Найкращий спосіб відповіді на подібні ультиматуми – взагалі їх ігнорувати", – йдеться у статті.

Втім, міністр наголошує, що не можна ігнорувати дедалі агресивніших намірів Путіна, який не лише розглядає можливість нового повномасштабного вторгнення в Україну, але і прагне зрештою перебудувати всю безпекову архітектуру Європи на шкоду Заходу.

"Надто довго Захід не хотів сприймати серйозно путінські амбіції та відповідав на них повільно, нерішуче та слабко. Час діяти з позицій сили", – написав Кулеба.

Президент Естонії розповів деталі розмови Байдена щодо Росії зі східними членами НАТО

За його словами, у розмові не йшлося про те, що президент США хоче провести зустріч із Росією і щонайменше чотирма основними країнами НАТО.

"Швидше залишається думка, що всі будуть залучені до такої можливої зустрічі. Сьогодні про зустріч не йшлося", – сказав Каріс.

З його слів, важко зрозуміти, що думає Росія, і на цьому наголосив президент Байден.

"З його телефонної розмови (з Путіним) було важко зрозуміти реальні плани Росії. Важливо показати, що за кожним кроком піде зустрічний. І Байден наголосив: є економічні, фінансові важелі, якщо потрібно, то й військові.

«Якщо буде потрібно, то в державах розмістять додаткові війська НАТО. І те, де розмістять війська, буде рішенням країн НАТО", – зазначив естонський президент.

Східних членів НАТО розлютила ідея Байдена щодо формату діалогу з Путіним – Bloomberg

Країни на східному флангу НАТО дуже критично сприйняли ідею президента США Джо Байдена про те, щоб обговорювати з РФ її претензії до розширення Альянсу, зокрема прийняття до нього України, за участі лише частини Альянсу – "ключових країн".

Про це повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на джерела у дипломатичних колах.

Союзники побоюються, що такі перемовини зіграють на руку президенту РФ, дозволяючи внести розкол і недовіру між США та європейськими союзниками, а також всередині Європи.

У Кремлі заявили, що Байден і Путін проведуть ще одну розмову щодо України

Про це заявив речник російського лідера Дмитро Пєсков, повідомляє "Європейська правда" із посиланням на ТАСС.

РФ вимагає від НАТО офіційно скасувати обіцянку щодо членства України

Про це йдеться у заяві на сайті МЗС РФ, повідомляє "Європейська правда".

"У корінних інтересах європейської безпеки необхідно офіційно дезавуювати рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 р. про те, що "Україна та Грузія стануть членами НАТО", як таке, що суперечить зобов'язанню лідерів усіх держав-учасниць ОБСЄ – "не зміцнювати свою безпеку за рахунок безпеки інших", – йдеться у заяві.

На територіях Луганської та Донецької областей виявлено 235 одиниць військової техніки збройних формувань РФ, яка розміщена з порушенням ліній відведення та поза межами виділених місць зберігання озброєння.

Про це повідомляє повідомляє пресслужба ООС і посиланням на інформацію української сторони СЦКК, передає Укрінформ.

«Спостерігачами СММ ОБСЄ зафіксовано розміщення на тимчасово окупованій території 235 одиниць військової техніки збройних формувань РФ, яка розміщена з порушенням Мінських домовленостей», – зазначається в повідомленні.

Йдеться, зокрема, про РСЗВ БМ-21 «Град», САУ 2С1, гаубиці, міномети, протитанкові гармати МТ-12 «Рапіра», танки Т-64 та Т-72, ЗРК 9К35 «Стріла-10». Крім того, в місті Луганську виявлено 4 одиниці БТР, які рухались у складі колони.

Підготувала Мар'яна Рябченюк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-