«Люблінський трикутник»: з Путіним треба не розмовляти, його треба стримувати

20 грудня відбувся перший саміт представників тристороннього регіонального альянсу під назвою «Люблінський трикутник» на рівні президентів України, Польщі та Литви. Він проходив у державній резиденції «Синьогора» в селі Гута на Івано-Франківщині. Офіційна зустріч лідерів країн тривала близько двох годин, після чого сторони вийшли на спільний прес-брифінг. Основні тези:

Володимир Зеленський:

• «Люблінський трикутник» є не лише перспективним, але й дієвим форматом;
• Необхідно запровадити щодо Росії превентивні санкції для недопущення ескалації ситуації Кремлем;
• Міграційна криза – важлива тема перемовин;
• Україна має бути проактивним гравцем на міжнародній арені.

Анджей Дуда:

• Проблема міграційної кризи на кордоні з Білоруссю не зникла: залишається близько 1000 мігрантів;
• Безпека України – фундаментальне питання, ми повинні зробити все, щоб запобігти агресії РФ. Я проти будь-яких поступок Путіну;
• Окупація Криму – порушення міжнародного законодавства;
• Путін намагається продемонструвати імперську силу Росії.

Гітанас Науседа:

• Це не лише ваша, а також і наша загроза;
• Литва підтримує суверенітет і територіальну цілісність України;
• Якщо РФ захоче перемістити свої ракети на територію Білорусі, вона це зробить;
• Близькість Білорусі та Росії є викликом для НАТО.

Ключовим результатом зустрічі стало підтвердження єдності оцінок і підходів України, Польщі та Литви, які були оформлені у спільній декларації (детальніше – тут). Ключові положення заяви:

• Литва та Польща підтвердили повну підтримку членства України в НАТО та Європейському Союзі;
• Лідери трьох держав планують розширювати співпрацю з питань безпеки, оборони, економіки, енергетики тощо;
• Зеленський, Дуда та Науседа висловили взаємну підтримку в зв’язку з міграційною кризою, яка була штучно створена Білоруссю на кордонах ЄС. Президенти трьох держав планують об’єднати зусилля в цій ситуації для протидії кризі. Вони також відзначили, що ця гібридна атака є прямою загрозою безпеці всієї Європи;
• Україна, Польща та Литва докладатимуть спільних зусиль для протидії загрозам у регіоні (включно з гібридними), що спровоковані російською агресією;
• Висловлено занепокоєння через проект російського газопроводу Північний потік-2, який є викликом для безпеки в європейському регіоні. У зв’язку з цим український, польський та литовський лідери підтвердили відданість подальшому зміцненню енергетичної безпеки в Європі. А також висловили готовність спільно діяти з метою протистояння монополізації європейського газового ринку Росією, яка використовує енергетику як геополітичний інструмент;
• Підтверджено відданість суверенітету, територіальній цілісності та незалежності України в межах її міжнародно визнаних кордонів (та з урахуванням територіальних вод);
• Лідери України, Литви та Польщі закликали міжнародну спільноту посилити санкції проти Росії через її агресію проти нашої держави.

Коментуючи декларацію, Володимир Зеленський наголосив: «Ми скоординували кроки з підтримки нашої євроінтеграції на наступний 2022 рік. Наше спільне завдання – стримати загрозу і захистити Європу від агресивної політики Росії. Польща і Литва перебувають в авангарді цього стримування».

Нагадаємо: «Люблінський трикутник» – це дипломатична ініціатива, яка об'єднує Україну, Литву і Польщу. Декларацію про створення цього альянсу міністри закордонних справ країн-учасниць підписали 28 липня 2020 року в польському Любліні. У межах цього формату Варшава, Вільнюс та Київ співпрацюють у політичній, економічній, соціальній та культурній сферах. За словами глави українського дипвідомства Дмитра Кулеби, «Люблінський трикутник» може допомогти у сфері безпеки.

Цікавимося в експертів, як вони оцінюють цей саміт, як прогнозують його вплив на нинішню безпекову ситуацію?  

«Глави держав «Люблінського трикутника» показали єдність позицій в актуальних і важливих питаннях, небезпечних викликах сьогодення. Ці три країни поєднує спільна історія, розуміння проблем одна одної, тих небезпек, які можна очікувати з Росії. І Литва, і Польща підтримують право України самостійно вирішувати своє майбутнє», – коментує експерт з українсько-польських відносин, народна депутатка VIII скликання Оксана Юринець.

Те, що зустріч відбулась на території України, у такий небезпечний час, коли російські війська ще не відведені, а президенти обговорюють ситуацію – це важливо, підкреслила вона.

На думку політолога Олександра Антонюка, найперше такий регіональний союз має політичне значення, бо країни-члени Європейського Союзу і НАТО (Польща і Литва. – Ред.) стають лобістами Києва і допомагають озвучувати потрібні наративи. Україні вже не потрібно пояснювати, що таке гібридна війна, яку влаштувала Російська Федерація.

«І Польща, і країни Балтії розуміють загрози від Москви», – зазначив пан Антонюк.

Заяви президентів, продовжує він, були виважені і такими, які ми хотіли почути.

«Те, що Литва заявила про готовність передати Україні летальну зброю – це великий позитив. Можливо, це не стратегічна зброя, але це політична позиція, прецедент і для країн ЄС. Адже якщо Литва долучиться до збройної допомоги Україні, то можливо і Німеччина перегляне свої позиції. Україна посилює свою інформаційно-політичну присутність. Така зустріч трьох президентів точно не залишиться непоміченою на рівні політичного європейського істеблішменту. Далі багато залежатиме від наших висловлених побажань, зокрема треба чітко говорити, що нам потрібні протиповітряна оборона, високоточна безпілотна техніка», – акцентує політолог.

«Дуже добре, що «Люблінський трикутник» нарешті став реальністю і на рівні лідерів трьох держав. Політичного «благословення» на найвищому рівні йому явно бракувало», – каже директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук.

За її словами, цей формат на сьогодні є для України де-факто «боковим входом» до ЄС та НАТО в умовах, коли головний вхід на невизначений час заблоковано.

«Саме розвиток регіональних альянсів за активної участі Зеленського може стати візитівкою його президентства. Ми бачимо суттєву підтримку «Люблінського трикутника» з боку українського суспільства – майже 60% громадян згідно з останнім опитуванням на замовлення Центру «Нова Європа» підтримують цю ініціативу», – наголошує експертка.

Дуже важливо, щоб Польща і Литва й надалі створювали потужну опозицію в НАТО, зокрема, і в форматі Бухарестської дев'ятки, коли йтиметься про будь-які поступки на шантаж та абсолютно неприпустимі вимоги РФ щодо безпекових гарантій, зауважила пані Гетьманчук: «Я майже переконана, що вони це робитимуть, адже в цих вимогах йдеться не лише про суб'єктність України, але й їхню суб'єктність. Як і Україна, вони так само трактують Росію як загрозу, і розуміють, що головне з Путіним – це стримування, а не діалог, які деякі інші країни-члени НАТО намагаються рівномірно поєднати».

За словами політичного аналітика, заступника директора Центру польсько-російського діалогу та порозуміння Лукаша Адамського, ця зустріч важлива як жест солідарності в дуже непростий для України час.

«Зверну увагу на те, що напередодні Різдва політики неохоче подорожують. А тут – одразу аж двоє президентів країн-сусідів прибувають до України, щоби висловити їй свою солідарність. Це сигнал підтримки. На безпекову ситуацію така зустріч матиме опосередкований вплив, – стверджує польський експерт. – Дуда і Науседа мали можливість конфіденційно поспілкуватися з президентом Зеленським та безпосередньо почути від представників українського уряду їхнє бачення розвитку ситуації. Потім, звісно, цю інформацію Польща і Литва використовуватимуть в НАТО і ЄС для просування єдиної адекватної стратегії щодо російського режиму. Тобто для посилення санкцій та передачі зброї України, а також прийняття України до НАТО. Хоча останнє, на жаль, зараз виглядає не дуже реалістичним через спротив окремих держав Альянсу».

Подібним чином висловився координатор напрямку безпекової політики Центру політичних студій «Доктрина» Гліб Парфьонов: «Те, що ця зустріч відбулась зараз – є сигналом підтримки України в кризовій ситуації на кордоні».

Експерт також звернув увагу на «відсутність конкретних заяв» на зустрічі. Втім, скоріш за все, сторони досягнули певні домовленості, які ми побачимо в наступні місяці.

«Може йтися і про надання летальної зброї, і про допомогу в оснащенні нашого ВПК. Беззаперечно, ця зустріч є позитивною для України в будь-якому разі. І ті дії, які будуть реалізовані найближчим часом, покажуть нам те, чим насправді є «Люблінський трикутник», – підсумував Гліб Парфьонов.

Мирослав Ліскович. Київ