Дипломатична конференція в «Синьогорі»: що обговорювали та що планують

Одразу ж після саміту «Люблінського трикутника» (детальніше про це – тут), у державній резиденції «Синьогора» (с. Гута, що на Івано-Франківщині. – Ред.) пройшла дводенна – з 21 по 22 грудня – конференція українських послів під гаслом «Дипломатія 30. Стратегія сильної держави». У заході взяло участь вище керівництво України – президент, прем’єр-міністр, голова Верховної Ради, міністр закордонних справ, секретар РНБО. А ще – міністри закордонних справ Німеччини і Республіки Польща – Анналена Бербок (по відеозв’язку) та Збігнєв Рау.

Обговорювалися: українська зовнішня політика, шляхи до зближення з Євросоюзом і НАТО, посилення присутності нашої держави на Близькому Сході, в Африці та в Латинській Америці, безпекові питання, зокрема, ситуація в окупованому Криму і на Донбасі.

Укрінформ зібрав цитати з виступів ключових спікерів конференції.

Володимир Зеленський, президент України:

Про активізацію мирного врегулювання на Донбасі

У ці дні тривають переговори в межах Тристоронньої контактної групи. Не знаю, як Росія, але ми точно очікуємо, що буде враховано три наші ініціативи – зрозумілі питання, до яких, я вважаю, всі готові: щодо припинення вогню (там є деякі деталі щодо верифікації режиму припинення вогню)… Щодо відкриття КПВВ – це друге питання. Я не бачу, в чому там проблема, треба тільки бажання однієї сторони. І обмін – також треба бажання. Я не знаю, чи буде це до різдвяних, новорічних свят, я не впевнений, що це можна встигнути, але якщо ми до цих свят узгодимо ці пункти або узгодимо хоча б якісь з цих пунктів – вже буде непогано.

Про Мінські угоди

Ми запропонували десять кроків, які можна виконати із залученням держав-учасниць Нормандського формату та США. Ми передали ці кроки і президенту Байдену, і російській стороні, і Франції, і Німеччині. Ми постійно готуємо та ініціюємо різні документи та кроки, щоб нам не закидали інформацію, що ми чогось не хочемо. Щоразу, коли я з кимось спілкуюсь і мені починають говорити: а от президент Російської Федерації каже… Я говорю: будь ласка – нехай він скаже мені у вашій присутності, що ми не готові щось виконувати і що саме не готові. Але всі ці запитання до іншої сторони, до Росії.

Про прямий діалог з Путіним

Ми відкрито говоримо, ми готові зустрічатися з Російською Федерацією. Ми цього не боїмося. У будь-якому форматі, з будь-якими нашими партнерами, щоб ніхто не образився. Але я на образи в останню чергу дивлюся, тому ми готові і на прямий діалог тет-а-тет, все одно в якому форматі. Адміністрації президентів України та РФ розмовляють про те, яким може бути порядок денний зустрічі. Якщо не вдасться в якийсь термін домовитися адміністраціям, то я буду прямо йому (Путіну. – Ред.) телефонувати.

Я вважаю, що ми маємо робити все, щоб будувати різні формати зустрічей. Є Нормандський формат. Є спілкування президента США з президентом РФ, відбуваються розмови радників з питань безпеки цих держав. І в нас відбуваються різні розмови. Йде багатовекторна розмова.

Про участь України в саміті НАТО-2022

Я обговорював з генсеком Столтенбергом та деякими лідерами країн-членів Альянсу можливість участі нашої держави в саміті НАТО, який відбудеться в Мадриді у 2022 році. Для нас найголовніша подія – щоб ми там були присутні в тій чи іншій ролі, а також щоб у 2022 році у нас був конкретний проект, конкретна перспектива, конкретика саме з датою, коли або протягом якого терміну, знову ж таки, конкретно нас бачать рівноправним членом Альянсу.

Про чотири нові підходи у зовнішній політиці України

Ми живемо в новій реальності, де глобальні зміни відбуваються щомісяця, щотижня, навіть щодня. І не треба бути Генрі Кіссинджером, щоб дійти простого, логічного висновку, що в цих умовах ми маємо змінити стиль і філософію своєї зовнішньої політики. Сьогодні вона потребує багатьох речей, я хотів би зупинитися на чотирьох основних, на мою думку, пріоритетних.

Перша – швидкість. З надмірно консервативної, а тому дуже повільної наша дипломатія має стати жвавою й динамічною, тобто швидкою. Наразі у багатьох процесах Україна змушена наздоганяти. І це неправильно. Ми прагнемо якомога швидше розблокувати процес мирного врегулювання на Донбасі, повернути Крим, досягти членства в ЄС, отримати перспективу від НАТО.

Для досягнення всіх цих цілей потрібна друга річ – креативність. Адже бажання швидкого результату змушує Україну шукати всі можливі шляхи для його досягнення. Ми повинні не чекати, доки хтось вирішить наші проблеми за нас, а шукати й пропонувати щодня нові механізми, нові формати. Кожен з вас (дипломатів. – Ред.) має піти далі традиційної політичної площини. Подумати, як іще ми можемо допомоги своїй державі, крім звичайних щоденних закликів про збереження санкцій чи вступу до НАТО. Я дуже сильно чекаю на такі формати, дуже чекаю на ваші ініціативні ідеї.

Для того щоб ці ідеї були цікавими й мали підтримку міжнародних партнерів України, потрібна третя річ – амбітність. Амбітність думок, амбітність форматів, амбітність ідей. Це обличчя нашої держави. Позбутися негативного, постійно пригніченого, песимістичного мислення. Позбутись таких слів: це неможливо, цього не буде, і це не для нас, і, не дай боже, нашого рівня. Позбудьтесь комплексу країни третього світу. Ми маємо тисячолітню історію державності. У нас діяли механізми демократії й народовладдя задовго до багатьох європейських країн. У нас величезний потенціал. Це Україна потрібна Європі, а не навпаки.

Нарешті, четверта, найголовніша складова – результат, який вимірюється не кількістю заяв, а конкретними обсягами підтримки, проектами, інвестиціями. Конкретика. Менше політики, більше економіки.

Про децентралізацію дипломатії

Українська дипломатія має творитися не лише в столиці – зустрічі високого рівня, саміти, форуми повинні відбуватися по всій країні: у Львові, Харкові, Одесі, Дніпрі, Маріуполі та інших українських містах. Ми почали цей шлях не сьогодні і маємо успішні перші кроки, так би мовити, пілотні проекти. Але Гута-2021 – це старт нового масштабного процесу за участю понад 300 людей. Це географічна децентралізація української дипломатії. Раніше зустрічі за участю всіх чинних послів України відбувалися раз на два-три роки, що в сучасному світі надшвидких змін робило їх неефективними й формальними. Нам потрібен зміст, потрібен результат, тож відтепер я збиратиму українських послів тут, у Гуті, щороку.

Про відкриття нових посольств

Потрібно відходити від шаблонного бачення, шукати постійно нові можливості, шукати постійно нові ринки. Ми не використовуємо потенційних можливостей в Індії, Китаї, Латинській Америці. Тільки почнемо відкривати Африку. Або на Близькому Сході – де там Україна? Це одні із центрів світового розвитку, які мають глобальні точки зростання. Ми фактично маємо заново відкривати ці регіони для України, бізнесу і товарів. Ми посилюємо свою дипломатичну присутність і незабаром відкриємо нові посольства у багатьох країнах.

Про ЗВТ з ЄС, Канадою, Ізраїлем, Туреччиною

Української продукції за кордоном має ставати більше. Ми маємо розширювати угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом, з Канадою, з Ізраїлем. Фіналізуємо, дуже в це вірю, з Туреччиною – на початку наступного року, коли буде візит Ердогана до України. Також потрібно рухатися у бік лібералізації торгівлі зі США, Японією, іншими нашими торговельними партнерами.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України:

Про нову цифрову платформу МЗС NAZOVNI

За цей рік дипломати допомогли понад 200-м українським компаніям розпочати експорт чи роботу за кордоном. 81 група українських товарів з’явилася в 21 країні світу. Сьогодні ми виводимо підтримку експортерів на новий рівень із новою цифровою платформою NAZOVNI, яка створить нові економічні можливості для українського бізнесу в світі, допоможе збільшити експорт та залучити нові іноземні інвестиції та технології в Україну.

Це буде новий рівень взаємодії держави та бізнесу. Українські компанії зможуть всього у декілька кліків отримати послуги МЗС та 131 дипломатичної установи України для просування товарів і послуг за кордоном. Все що потрібно – зареєструватися на платформі та створити заявку. Дипломати перевірять її та одразу включаться в активну роботу. МЗС України допоможе: знайти актуальні напрями для кожного окремого ринку; проаналізувати ринок і знайти точки взаємовигідної співпраці; ознайомитися з економічним паспортом країни; знайти і перевірити ділових партнерів; отримати підтримку проектної діяльності; отримати консультацію щодо роботи за кордоном; взяти участь у виставках і бізнес-місіях.

Ми цифровізуємо політику МЗС і будемо бачити конкретний внесок окремого посольства у розвиток торгівлі та інвестицій. Це буде мотивувати українську дипломатію працювати ще наполегливіше. Система NAZOVNI дозволить створити новий клас українського експортера. В основі NAZOVNI працюватиме потужний аналітичний центр, який зможе в автоматизованому режимі перевіряти якість товарів та наданих послуг згідно укладених договорів, рейтингів та відгуків, підбирати найкращі пропозиції для імпортерів та обробляти запити експортерів, систематизувати дані для дешбордів керівної ланки.

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України:

Про посилення міжпарламентської співпраці зі США

Візит як керівництва Верховної Ради, так і парламентарів, до Сполучених Штатів, як ніколи, є на часі. Я розраховую на сприяння дипломатичної служби в організації цього візиту, який має посилити нашу міжпарламентську взаємодію, у тому числі, сприяти нашій кращій економічній взаємодії і подальшому просуванню ініціатив з посилення оборонної спроможності України, підсилення політичної підтримки України на міжнародній арені. Вкрай важливим для національних інтересів України є збереження двопартійної підтримки в Сенаті та Палаті представників Сполучених Штатів Америки.

Про взаємодію з Європарламентом та представницькими структурами ЄС

Нам потрібна більш глибинна взаємодія з Європарламентом, в якому зберігається стала підтримка України у боротьбі з російською агресією. Зважаючи на той факт, що ЄС став найбільшим торговельним партнером України з питомою вагою у понад 40% від загального обсягу зовнішньої торгівлі, нам потрібно динамічно реагувати на ці реалії та розвивати стосунки для збільшення товарообігу. Потрібно розвивати міжпарламентський діалог на всіх наявних майданчиках, включно з Парламентським Комітетом Асоціації Україна-ЄС та Парламентською асамблеєю ЄВРОНЕСТ.

Про протидію спробам легітимізації окупації Криму

Крим був і залишається українським! Про це повинні знати та пам’ятати не тільки наші громадяни – мешканці Криму, але і всі держави світу. Ухвалення резолюцій ПАРЄ та ПА ОБСЄ – це хороший початок, але зробити потрібно набагато більше. Будь-які спроби включення до складу російської делегації в міжпарламентських форумах так званих «депутатів Держдуми РФ від Криму» чи включення представників російської окупаційної адміністрації в Криму до складу російських делегацій для участі у заходах Асамблей повинні негайно блокуватися, ставити під питання їх легітимність та отримувати широкий міжнародний резонанс.

Про дипломатичну робота з країнами, які блокують вступ України до НАТО

Блокування нашого вступу до НАТО деякими країнами ЄС стало результатом гібридної війни, розв’язаної РФ. Наполеглива дипломатична робота з країнами, які блокують вступ України до НАТО, є одним із пріоритетних завдань щодо усунення будь-яких перешкод із боку країн-членів Альянсу. (…) Україна мала третій за розміром ядерний арсенал світу й добровільно від нього відмовилась. Ми лишилися практично беззахисними перед ядерною загрозою. Україна стала тим прикладом людяності та самопожертви в інтересах інших країн, який може бути або винагороджений, або покараний. Дипломати повинні щодня нагадувати про неухильне дотримання норм міжнародного права, яке формувалося століттями, інакше теперішня система колективної безпеки буде зруйнована.

Про визнання парламентами світу Голодомору геноцидом українського народу

Наступного року ми відзначимо 90-ті роковини Голодомору. У зв'язку з цим я особисто у січні наступного року звернуся до спікерів парламентів світу з проханням про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Я думаю, що весь український народ буде щиро вдячний, якщо наші посли в усіх країнах сприятимуть ухваленню відповідних рішень урядами та парламентами світу. І тому я закликаю послів у тих країнах, які досі не визнали цього страшного злочину Радянського Союзу та комуністичного режиму, переконати парламентаріїв цих країн ухвалити відповідні рішення.

Про декомунізацію

Ідеалізація та романтизація «радянщини» неприпустима не тільки через злочини, вчинені нею, але й через те, що в «радянщини» немає місця в майбутньому цивілізованого світу. Ми робимо все для законодавчого забезпечення процесу дерадянізації. Не менш важливе завдання – донести всім державам світу, що цей процес в Україні незворотній, і будь-які маніпуляції з цього приводу не залишаться без уваги й негативної реакції з нашого боку.

Денис Шмигаль, прем’єр міністр України:

Про залучення інвесторів

Уряд продовжує роботу в напрямку залучення інвесторів до реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства. За останній рік Україна уклала 11 угод про розподіл продукції для нарощення власного видобутку газу. Україна має достатній потенціал, щоб забезпечити себе власним енергетичним ресурсом. Угоди про розподіл продукції плануються й у сфері видобутку та переробки критичної сировини. Україна має величезні інвестиційні переваги в цьому напрямку. Потрібно консолідувати зусилля для залучення іноземних інвесторів, які на умовах державно-приватного партнерства будуть створювати інфраструктуру в Україні, будуть продовжувати інвестувати у видобуток й переробку корисних копалин.

Про приватизацію та корпоратизацію

Торік ми розпочали процес малої приватизації. Цього року була розблокована велика приватизація. Наступного ж року ми маємо намір активізувати цю реформу. Закликаю дипломатичні установи також сприяти залученню інвесторів до відкритих аукціонів. Для призначення наглядових рад в межах корпоратизації підприємств наразі регулярно засідає Комітет з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств. Це свідчення того, що уряд послідовно працює над впровадженням корпоративної реформи та сприяє залученню інвесторів в Україну.

Про експортну діяльність українських компаній

Пріоритети уряду у напрямку економічної дипломатії незмінні – сприяння українським експортерам та залучення іноземних інвестицій в Україну. Ці пріоритети ми визначили минулого року. І вже 202 українські компанії розпочали експортну діяльність за кордоном у 2021 році завдяки сприянню українських дипломатів. 83 іноземні компанії розпочали інвестувати в Україну за цей час. Майже 6,5 млрд доларів іноземних інвестицій в Україну очікується за підсумками цього року. Це найвищий рівень за останні роки. Завдяки ініціативам президента було зроблено багато корисних речей для інвесторів. Зокрема, набрав чинності закон «Про державну підтримку інвестпроектів із значними інвестиціями». Дві перших компанії вже підписали необхідний пакет документів і подали 2 інвестпроекти на суму 96 млн доларів. У черзі стоїть ще понад 20 проектів на суму понад 2 млрд доларів. Наше спільне завдання – не менше 5 млрд доларів великих інвестицій щороку.

Олексій Данилов, секретар Ради національної безпеки і оборони України:

Про ситуацію поруч українських кордонів

Якщо для наших західних партнерів ситуація на нашому східному фронті є новиною, то для нас це щоденна робота. Ми розуміємо, що там відбувається. Ми чітко знаємо кількість військових, які є з боку Російської Федерації. 122 тис. російських військових перебувають у 200 км та 143,5 тис. військових за 400 км від російсько-українського кордону. Ситуація на українсько-російському кордоні, де розташовуються російські війська, неспокійна, проте РНБО і президент України тримають її на контролі. У разі загострення ситуації – це (широкомасштабний напад РФ на Україну. – Ред.) не може статися так миттєво, умовно кажучи, сьогодні на сьогодні. Для цього потрібно готуватися. Ми все це відслідковуємо.

Підготував Мирослав Ліскович. Київ