Гармаш вважає, що мета Путіна – не повномасштабна війна, а прямий діалог Києва з ОРДЛО
При цьому щоб тримати Україну та Захід у напрузі, росіяни використовують різні методи нагнітання ситуації, один з останніх — інформація про нібито вирушення до РФ сімей російських дипломатів, які працюють в Україні. Як передає Укрінформ, таку думку в ефірі телеканалу "Дом" висловив Сергій Гармаш, представник окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) у складі української делегації у Тристоронній контактній групі.
Він вважає, що Кремль не має бажання переводити конфлікт на Донбасі у повномасштабну війну.
"Поставимо собі сакральне питання: чи хочуть руські війни? Чи хоче народ Росії після Другої світової війни повномасштабного наступу на Україну? Я думаю, що ні. І думаю, що Путін чудово це розуміє. Тому одна справа, коли там ненавидять Україну і хочуть, щоб було здійснено якусь військову операцію за прикладом Афганістану. Таке можливо, бо є такі настрої. А ось повномасштабного наступу по всій довжині кордону, мені здається, Росія не хоче. Тому що Путіну буде дуже складно пояснити своєму народу, з ким він воює", — сказав Гармаш.
Крім того, повномасштабний наступ — це й серйозні втрати, які також доведеться пояснювати росіянам.
На думку Гармаша, на цьому етапі завдання Москви — тримати Україну та Захід у напрузі. І тому використовують різні методи. Один з останніх — інформація про вирушення до РФ сімей російських дипломатів, які працюють в Україні.
"Виїжджають не дипломати, а вивезли членів їхніх сімей. І коли Москву запитують, чи вивозите ви дипломатів, вона чесно каже: дипломати всі працюють. А членів сімей можуть вивезти й просто для того, щоб нагнітати ситуацію, чим Москва вже займається. І Путін відверто сказав на колегії МЗС РФ, що наше завдання — нагнітати ситуацію, тримати в напрузі Захід. Ось це, на мою думку, і відбувається", — прокоментував він.
А головна мета Кремля, на його думку, — досягти прямого діалогу Києва з Донецьком та Луганськом.
"Мені здається, головна мета Росії зараз така. Росії не потрібно вимагати від НАТО, щоб воно не прийшло до України. Росії достатньо домогтися від Києва прямого діалогу з Донецьком та Луганськом, запровадити "ДНР" та "ЛНР" з особливим статусом у наш політичний простір і через них керувати Україною. І тоді тут не буде ні НАТО, ні якихось НАТОвських навчань, нічого", — вважає представник ОРДЛО від України в ТКГ.
Не на користь сценарію повномасштабної війни вказує і характер самого президента Росії.
"20 років перебування при владі Путіна показали, що ця людина загалом боягуз. Він ніколи не пішов на прямий конфлікт. Навіть війна в Грузії у 2008 році була за президента Медведєва, тобто Путін не поніс би відповідальності. Колишній президент Франції Олланд у своїх мемуарах описує Мінський процес, і він чітко вказав, що Путін не нападає, він відгризає потроху, нацьковуючи своїх прихильників та противників, підвищуючи ставки, щоб отримати на переговорах плюси", — схарактеризував Гармаш.
І в нинішній ситуації, на його думку, Путін також "діятиме чужими руками".
"Тобто на нас чекає конфронтація на Донбасі, конфронтація нібито "республік" з Києвом, за яку на Путіна не будуть накладені заплановані санкції. Він помститься цим Заходу. І, на його думку, це має стати тригером внутрішніх дестабілізаційних процесів, заворушень і, можливо, навіть повалення влади. Ось до цього треба готуватися", — зазначив представник ОРДЛО від України у ТКГ.
Гармаш повідомив, що наступне засідання Тристоронньої контактної групи відбудеться 26 січня, на якому варто слідкувати як за поведінкою російської сторони, так і за вимогами Заходу до сторін конфлікту.
Як повідомлялося, минулого тижня відбулася низка дипломатичних заходів між США і Росією, а також в рамках НАТО і ОБСЄ, під час яких Захід висловив несприйняття російського ультиматуму, що міститься у представлених РФ "проєктах договорів" про "гарантії безпеки" для РФ з боку США і НАТО. Росія заявила, що чекає на письмову відповідь на свої пропозиції, та продовжує погрожувати "військовими заходами".
Це відбувається на фоні продовження концентрації російських військ на кордонах України та, зокрема, їх перекиданням на територію Білорусі під приводом проведення спільних "навчань".
