Евакуація дипломатів: Росію попередили, що Захід за нею пильно стежить
На тлі загрози нового вторгнення РФ у низці посольств заговорили про евакуацію службовців та членів їхніх сімей з України. Новина про це стала однією з найбільш обговорюваних у вітчизняному інформаційному просторі, викликавши тривогу в українському суспільстві.
Першими про евакуацію минулого тижня замислились в Сполучених Штатах. Стало відомо, що Вашингтон офіційно дозволив добровільний від'їзд державних службовців США (тобто американські дипломати мають самі вирішити, залишати нашу країну чи ні) та зобов'язав виїхати членів їхніх сімей із посольства в Україні. Крім того, усім американцям порадили «розглянути можливість виїзду зараз». У Держдепі уточнили, що посольство і надалі здійснювати свої функції у повному обсязі, а виїзд деяких дипломатів не означає, що у США вважають ескалацію в Україні неминучою.
Такі самі маневри розпочали також Велика Британія, Австралія, Німеччина та Канада. До слова, щодо Британії, то уряд цієї країни рекомендує своїм громадянам їхати в Україну лише у разі великої необхідності. А тих, хто вже перебуває на нашій території, закликали зареєструватись у дипустановах, а також уникати масових демонстрацій. У Лондоні зазначили, що вважають ситуацію в Україні (крім тимчасово окупованого Донбасу. – Ред.) наразі спокійною. Рішення про тимчасове повернення дипломатів схвалили через «зростаючу загрозу з боку Росії». Британське посольство не закриватимуть – воно й надалі працюватиме.
Європейський Союз, у свою чергу, не бачить конкретних причин для евакуації дипломатів та їхніх сімей. Про це заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. Не планують виїзд дипломатів, але готові скоригувати позицію у разі погіршення ситуації Франція, Польща, Естонія, Литва, Швеція, Угорщина, Латвія, Данія, Чехія тощо. ОБСЄ, Рада Європи, ООН, НАТО та представництва інших міжнародних і регіональних організацій також не планують евакуювати або скорочувати кількість персоналу.
Хочуть зберегти спокій своїх співробітників і перестраховуються після Афганістану?
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи рішення згаданих п’яти посольств, зауважив, що, безумовно, кожна країна має право дбати про безпеку своїх громадян, і Україна робить так само.
«Але дві речі потрібно знати. По-перше, це рішення жодним чином не матиме негативного впливу на функціонування посольств, вони продовжать працювати над тим, щоб підтримувати Україну і розвивати двосторонні відносини. По-друге, в кожній країні є свій фактор. На жаль, у США є фактор Афганістану і того, що там нещодавно відбувалося. Тому колеги десь діють більш різко, ніж мали б... Ми абсолютно переконані, що наразі рішення про евакуацію членів родин співробітників посольств є передчасним – для цього наразі немає об’єктивних реальних умов», – сказав Кулеба.
До схожої позиції схиляється міністр закордонних справ України 2007-2009 років Володимир Огризко. Він теж вважає рішення про евакуацію з посольств передчасним.
«Певно, американці та британці хочуть зберегти спокій своїх співробітників і максимально зменшити ризики для них. Скоріш за все тут свою роль зіграла ситуація в Афганістані, коли вони (мається на увазі американці та британці. – Ред.) не були готові до таких подій. А зараз, мабуть, дмухають на холодну воду», – зазначив дипломат.
Своєю чергою міністр закордонних справ України 2014-2019 років Павло Клімкін наголосив: «Останніми роками було чимало нападів на посольства Великої Британії та США у світі. Вони дуже обережно до цього ставляться. Вони діють за своїми правилами та завжди перестраховуються». І продовжив: «Ще раз – це нормальна практика оцінки ризиків. Наскільки мені відомо, в основному йдеться про (часткову евакуацію. – Ред.) членів родин або про деяких працівників, які не виконують важливих функцій. Буквально, саме так і сказано. Усі інші працюють. Я б не сказав, що в нормальному режимі, оскільки загроза російських провокацій чи військових дій, звичайно, є і залишається, але, тим не менш, працюють в режимі постійної взаємодії з нами, не зменшуючи своєї активності. Я постійно спілкуюся і з американцями, і з британцями – їхні посольства точно не працюватимуть в обмеженому режимі. Цей крок аж ніяк не повинен бути використаний російською пропагандою для того, щоб казати, що в Україні багато хто пакує валізи».
Дипломат нагадав, що в РФ біржа впала на 12% і далі падатиме.
«В нас така ж історія, і це частина стратегії Кремля: перекрити нам доступ до фінансових ринків і перевести українську економіку в стан колапсу на фоні рекордних цін на енергоносії. Паніка цьому тільки сприятиме. Емоції в економіці часто важать більше, ніж раціональні міркування (до слова, керівник відділу аналітики ДК Forex Club Андрій Шевчишин напередодні зазначив, що з початку року портфель ОВДП на руках нерезидентів скоротився на 8,3 млрд грн і темпи його падіння зберігаються. – Ред.). Добре, що ЄС швидко прийняло рішення про виділення нам фінансової допомоги».
Водночас пан Клімкін закликав українців не «розслаблятися».
«Поки тривають переговори США та РФ, ймовірність прямої масштабної атаки менше, Кремль діятиме неочікувано, піднімаючи ставки, але він не хоче втратити шанс на саміт зі США. Тому – «без паніки», але й без гасел «все в нас добре». І те, й інше працює на Росію», – закликав Павло Клімкін.
«Уряди держав роблять усе, щоб ніхто не мав підстав звинуватити їх у бездіяльності»
Надзвичайний та повноважний посол України в Республіці Білорусь у 2010-2011 роках та експредставник України в Тристоронній контактній групі Роман Безсмертний у коментарі Громадському зауважив: «Те, що відбувається, не є екстраординарним. Це не свідчення крайньої ситуації чи загрози ймовірності початку воєнних дій – це частина системи міжнародних дипломатичних відносин. Ці країни насамперед цінують життя і здоров’я людини, тож вони дають сигнал про те, що посол зобов’язаний вжити певних дій».
На питання журналіста, як реагують посольства в подібних випадках, пан Безсмертний відповів, що традиційно члени сімей від’їжджають, а дипкорпус скорочується до мінімуму і продовжує виконувати ті самі обов’язки.
«У цих рішеннях ви не побачите слова «евакуація»: там є слова «обмеження дипкорпусу», «забезпечення мінімуму для виконання обов’язків», бо дипкорпус зобов’язаний і надалі виконувати свої функції. А от членів сімей вивозять на випадок небезпечної ситуації, щоб у разі чого не обтяжувати себе додатковими навантаженнями під час евакуації. Це диктується писаними й неписаними правилами й традиціями щодо права на імунітет дипкорпусу та їхніх родин», – стверджує дипломат.
Він каже, що упродовж восьми років весь дипкорпус без винятку, всі представництва, які є в Україні, скорочувалися. Насамперед, звідси від’їздили члени сімей: діти, дружини-чоловіки, які не є дипломатами.
«Цей процес відбувався постійно. Частина країн зробила це, як казав класик, «без шуму й пилу». Цього разу інформація розлетілася. Втім, означає вона лише те, що уряди держав роблять усе, щоб ніхто не мав підстав звинуватити їх у бездіяльності. Але це ще не свідчення того, що все, завтра війна», – наголосив пан Безсмертний.
Власне, переконує він, саме через те, що це тільки ознаки загрози, ЄС ухвалив рішення не вивозити своїх дипломатів.
«Лінії поки ще не червоні», – наполягає Роман Безсмертний.
Політологи: «Це гра на підвищення ставок, відповідь Заходу в інформаційному протистоянні з РФ»
Те, що відкликання частини співробітників посольств прогнозовано посилило переживання українців – це закономірна реакція, каже політолог Максим Джигун.
«Українці думають: «американці і британці знають більше ніж ми, тому «роблять ноги», поки це можливо». Чи справді все настільки погано? Думаю, що ні. І на це вказують кілька індикаторів», – коментує експерт.
Перш за все, попри насторожуючі заяви про евакуацію співробітників, евакуюють в основному сімʼї дипломатів, добровільно – лише рядових співробітників.
«Решта продовжують працювати у штатному режимі, включно з розглядом заяв на отримання віз», – каже політолог.
А по-друге, і це основне, «подібні евакуації з посольств варто також розглядати як дипломатичний меседж з боку тих же американців або британців до Росії. Мовляв, ми готові до найрізноманітніших сценаріїв розвитку подій та діємо на випередження», – вважає Максим Джигун.
У цьому контексті він також пригадав останній візит голови ЦРУ Вільяма Бернса до Києва 12 січня, який американські ЗМІ назвали «таємним».
«Видається, що при бажанні зробити цей візит таємним, у ЦРУ з цим проблем точно не було б. Однак інформація про зустріч «просочилася» до ЗМІ та точно потрапила до керівництва Росії. Дипломатичний меседж, не інакше», – вважає пан Джигун.
«На даний момент є потенційні загрози локальних військових операцій Росії проти України, але повномасштабна «велика» війна – маловірогідна», – коментує керівник Центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко.
«Але, нехай і часткова евакуація деяких посольств, нехай і опосередковано, підіграє російській стратегії «психічної атаки» проти Заходу і України. Крім того, це використовується російською пропагандою як прояв слабкості американців, мовляв, тікали з Афганістану, зараз тікають з України. Тому це помилка», – наголошує пан Фесенко.
А ось політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач теж вважає, що початок часткової евакуації дипломатів з Києва є відповіддю Заходу в інформаційному протистоянні проти РФ.
«Рішення про часткову евакуацію дипломатів з України пов’язано з тим, щоб підкреслити всю серйозність ситуації. І в даному випадку ми маємо справу з таким довгим нагнітанням, що це все не раптово відбувається. Зараз йде планомірне загострення інформаційного протистояння. Підготовка до часткової евакуації дипломатів – це відповідь Російській Федерації», – пояснив експерт.
На його думку, такі дії західних держав покликані на те, щоб показати, що ситуація під контролем. Експерт також слушно нагадав, що інформація поширена на самому початку року, тобто на два тижні раніше, про евакуацію з Києва російських дипломатів саме й була елементом шантажу України та країн Заходу.
«Зараз ми маємо справу з відповіддю. Відповідь дають ті країни, які відносяться до англо-саксонського клубу. Це США, Велика Британія та Австралія. Я припускаю, що такі дії цих країн зумовлені тим, що вони могли отримати інформацію від своїх розвідок про те, що саме проти їх дипломатів в Києві готуються провокації з боку РФ», – підкреслює пан Горбач.
Нарешті, політолог Ігор Рейтерович, коментуючи «евакуацію», каже: «Гадаю, росіяни отримали попередження, що країни Заходу пильно і серйозно за ними стежать. І на тлі суттєвого посилення міжнародної підтримки у вигляді поставок різними країнами зброї Україні, гадаю, Росія правильно зрозуміла цей «сигнал». При тому, що Кремль явно уже має сценарій вторгнення».
Експерт вважає, що це така гра на випередження і на підвищення ставок, але на користь України.
«Це просто свідчить про серйозність намірів і бажання країн Заходу допомогти нашій країні дипломатично, а також військово-технічною і фінансовою допомогою. Росія отримала попередження, що до неї ставляться серйозно і я думаю, що вона буде робити відповідні висновки», – вважає пан Рейтерович.
А от рішення урядів Латвії, Польщі та Естонії не евакуйовувати своїх дипломатів та їхні сім’ї з Києва експерт пояснив історичною спорідненістю та максимальною наближеністю цих країн до кордонів України. На його думку, там «чудово розуміють, що у випадку кризової ситуації чи вторгнення Росії в Україну, вони опиняються у зоні ризику в статусі потенційної жертви».
Країни Балтії взагалі перебувають у дуже складній ситуації. Путін, ймовірно, буде намагатися тиснути на них і через них на весь блок НАТО. Тож їм сьогодні дуже важливо залишати своїх дипломатів в Україні. Демонструвати, що вони дуже близькі з нами, максимально підтримують і будуть робити усе для того, аби нас захищати. Зокрема, демонструвати іншим країнам ЄС і НАТО, що «ми не побоялися, не вивезли своїх людей та були готові розширювати цю допомогу», – підсумував Ігор Рейтерович.
Мирослав Ліскович. Київ
